22.05.2025
22 травня 2025 року справа №607/6664/25
провадження №2-а/607/300/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючої судді Черніцької І.М.,
за участю секретаря судового засідання Вітвіцької Х.Л.
з участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2/61 від 20 березня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить скасувати постанову № 2/61 від 20 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не порушував правил військового обліку, оскільки повістку про виклик не отримував, а також жодним іншим чином не був повідомлений про необхідність з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . 20 березня 2025 року прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_2 на вказану дату та час, на розгляд адміністративної справи, йому повідомили, що справу вже розглянуто і постанову можна отримати в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що справу розглянуто без його участі, жодних пояснень працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 у нього не відбирали та належного розгляду справи не було. Посилаючись на наведене, просив скасувати постанову, а провадження у справі закрити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позов. Відповідач вказує, що 12 березня 2025 року позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з тим, що у додатку «Резерв+» при його оновленні було помічено повідомлення про порушення правил військового обліку. Під час уточнення військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та в розшуку згідно бази даних Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області за вчинене правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки 05 грудня 2024 року не прибув по повістці №1989/12. У зв'язку із відмовою отримати повістку, групою сповіщення складено акт відмови. Стверджує, що оскаржена постанова є законною та обґрунтованою, матеріалами справи доведено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.
Посилаючись на наведене, просив суд відмовити у задоволені позову.
У судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав викладених у ньому, просив задовольнити. Вказав, що оновив свої дані вчасно та має відстрочку.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки 17 квітня 2025 року. Попередньо у відзиві просив проводити розгляд без їх участі.
Судом встановлено, що 05 грудня 2024 року на ім'я ОСОБА_1 було виписано повістку за №1989/12, згідно з якою останнього зобов'язано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 05 грудня 2024 року на 14 год 00 хв.
Згідно із актом відмови від отримання повістки від 05 грудня 2024 року, ОСОБА_1 відмовився від отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 5 грудня 2024 року о 14 год 00 хв.
12 березня 2025 року офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтинантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за №2855. Згідно вказаного протоколу, 12 березня 2025 року близько 15 год 00 хв громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як такий, що порушив абзац 2 п.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де визначено, що громадянин зобов'язаний з'являтися за викликом до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Під час уточнення військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку з 17 березня 2025 року та дані щодо нього внесено до бази розшуку «Інформаційного порталу Національної поліції України» за скоєння правопорушення за ст. 210 КУпАП (неявка по повістці). Станом на дату складання постанови ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та має право користуватися відстрочкою від мобілізації. У зв'язку із вище вказаним ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення в особливий період.
У вказаному протоколі містяться пояснення ОСОБА_1 , згідно з якими останній зі змістом протоколу незгоден, повістки не отримував та жодним чином не був повідомлений про її отримання.
20 березня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову за №2/61 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП (вчинення порушення в особливий період), відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
З електронного військово-облікового документа «Резерв+» встановлено, що ОСОБА_1 уточнив свої військово-облікові дані вчасно 28 червня 2024 року. Також зазначено про наявність відстрочки до 08 травня 2025 року згідно п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.
Положеннями ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і дотепер.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
З 19.05.2024 в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» діють положення ч. 10 ст. 1, якими визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (п. 1); прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів (п. 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (п. 5).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1, абз. 6, 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», згідно з якою військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов'язаним повісток в особливий період регулюється Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).
Згідно з вимогами п. 21 Порядку №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Пунктами 30-2, 30-3 Порядку №560 встановлено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Згідно з вимогами п. 40 Порядку під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Відповідно до вимог п. 41 Порядку №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно з положеннями п. 47 Порядку, старший групи оповіщення, представник, уповноважений вручати повістки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органах СБУ зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування.
Якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов'язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка.
У разі відмови резервіста або військовозобов'язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину.
Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ч. 3 ст. 210 КУпАП не обґрунтовано належними доказами та остання не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується те, що він порушив правила військового обліку з 17 лютого 2025 року та дані щодо нього внесено до бази розшуку «Інформаційного порталу Національної поліції України» за скоєння правопорушення за ст. 210 КУпАП (неявка по повістці). Відповідач стверджує, що позивач відмовився від отримання повістки.
Разом з тим, з долученого відповідачем до відзиву акту відмови від отримання повістки, посвідченого головним сержантом ОСОБА_4 та командиром відділення ОСОБА_5 , не встановлено факт відмови позивача від отримання повістки №1989/12 від 05 грудня 2024 року. Зокрема, з вказаного акту не вбачається дати складення запису, неможливо встановити приналежності вказаного запису до повістки за №1989/12 від 05 грудня 2024 року.
Відповідачем не надано суду відеозапису вручення повістки, відмови позивача від її отримання та про доведення акта відмови від отримання повістки ОСОБА_1 , що передбачено положеннями пункту 41 Порядку.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази про те, що ОСОБА_1 станом на дату винесення постанови 20 березня 2025 року перебував у розшуку.
Крім того, у відзиві на позовну заяву не спростовано твердження позивача щодо того, що постанову видали без розгляду справи, тобто без забезпечення належної процедури розгляду адміністративної справи та постановлення у ній відповідного рішення, зокрема у частині права особи бути присутнім під час розгляду справи, права знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Суд бере до уваги, що оскаржувана постанова винесена без урахування вимог ч. 7 ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, що є грубим процесуальним порушенням, а тому підлягає скасуванню.
Також слід зазначити, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Тобто за приписами наведеної вище правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Відповідно до Протоколу та оскаржуваної постанови, судом встановлено, що порушення військовозобов'язаним ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період вчинено у зв'язку із неприбуттям позивача за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05 грудня 2024 року о 14:00 для уточнення даних.
Таким чином, виявлення відповідачем вказаного правопорушення відбулося саме 05.12.2024, оскільки в цей день було з'ясовано, що позивач по повістці за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 05.12.2024 о 14:00 не з'явився.
Однак спірну постанову №2/61 винесено 20.03.2025, тобто після закінчення трьохмісячного строку, встановленого ч. 7 ст. 38 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття постанови за №2/61 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 20 березня 2025 року, не надано належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та закрити провадження у справі.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову за №2/61 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 20 березня 2024 року слід скасувати, а провадженні у справі закрити.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
В силу вимог частини першої статті 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає стягненню на його користь з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2/61 від 20 березня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП, задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 2/61 від 20 березня 2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, а провадження у справі закрити.
Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 22 травня 2025 року.
Головуючий суддя І.М. Черніцька