Справа № 951/265/25
Провадження №2/951/162/2025
/заочне/
10 червня 2025 року селище Козова
Козівський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючий ? суддя Чапаєв Р.В.,
за участю
секретаря судового засідання Барилко А.А.,
представника позивача Ваврика Ю.П. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Козова цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
23.04.2025 до Козівського районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», яке діє через свого представника Захарову Катерину Романівну, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.03.2024 у розмірі 67 975,83 грн та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.03.2024 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та
ОСОБА_1 уклали кредитний договір б/н (далі за текстом Договір) шляхом підписання Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Указана заява власноруч підписана відповідачем на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ № 151 від 13.12.2019 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
У заяві сторони погодили істотні умови Договору, та відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку з номером НОМЕР_1 , строк дії - до листопада 2027 року, тип Універсальна. Згодом відповідач додатково отримав кредитну картку номер НОМЕР_2 , строк дії - до березня 2028 року, тип Універсальна.
Відповідно до умов Договору банк встановив початковий кредитний ліміт та надав у користування кредитні кошти. Згідно з умовами Договору відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений в Договорі.
Позивач вказав, що виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами, однак відповідач належним чином покладені на нього зобов'язання не виконав, порушив умови Договору і має прострочену заборгованість, яка станом на 01.04.2025 становить 67 975,83 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 57 892,41 грн; заборгованість за простроченими відсотками 10 083,42 грн.
За таких підстав позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 05.03.2024 станом на 01.04.2025 у сумі 67 975,83 грн, а також вирішити питання щодо судових витрат.
25.04.2025 відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання з'явився представник позивача Ваврик Ю.П. в режимі відеоконференції. Позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення у цій справі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, повторно не з'явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.
На адресу відповідача, яка згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру є його адресою реєстрації, направлялась ухвала про відкриття провадження у справі, котра повернулася до суду без її отримання відповідачем та з відміткою пошти («адресат відсутній за вказаною адресою»). Крім того, йому неодноразово направлялись повістки, у яких повідомлялися дати судових засідань.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі, і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
Крім того, одночасно з поданням позовної заяви представник позивача подав клопотання про дослідження доказів, у якому просив в процесі дослідження доказів у даній цивільній справі дослідити копію Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 05.03.2024, що містить розмір відсоткової ставки 42% річних для карт Універсальна, 40.8%, для карт Універсальна Gold та підписана клієнтом, як докази позовних вимог та обставин погодження відсоткової ставки між банком і клієнтом.
Судом вказане клопотання задоволено, та під час дослідження доказів у відкритому судовому засіданні 10.06.2025 досліджено вказаний письмовий доказ ? Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 05.03.2024, котра була долучена до позовної заяви позивачем.
Також щодо даного клопотання суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1, 2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3 ст. 89 ЦПК України).
Відтак під час ухвалення судом рішення у даній цивільній справі суд має дослідити усі подані позивачем докази, у тому числі і зазначену у клопотанні заяву.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з укладенням та виконанням кредитного договору та договору банківського рахунка, та регулюються главами 71, 72 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1, 2 ст. 1069 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Згідно з ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд встановив, що 05.03.2024 ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. У заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг складають Договір про надання банківських послуг.
В Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг також вказано, що відповідач ознайомився та згідний з Правилами надання банківських послуг, що розміщені в мережі Інтернет за адресою: privatbank.ua/terms в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунка, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка», приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати (а.с.15-28 зв.).
Так, відповідно до Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 151 від 13.12.2019 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), електронний сенсорний пристрій ? це електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити власноручний підпис, а цифровий власноручний підпис це власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом. При цьому цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису.
Указана заява підписана цифровим власноручним підписом відповідача на електронному сенсорному планшеті, а відтак є такою, що власноруч підписана відповідачем.
У даній заяві сторони погодили істотні умови договору, а саме:
- тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн для карт Універсальна, 200 000 грн для карт Універсальна Gold (п. 9.2. Договору);
- тип кредитної карти: Картка «Універсальна»;
- строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 9.2. Договору);
- процентна ставка, відсотків річних: 42% (п. 9.3 Договору);
- кількість та розмір платежів, періодичність внесення: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 9.4. Договору);
- розмір мінімального обов'язкового платежу: ? 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; ? 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно ? у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; (п. 9.4. Договору);
- процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, відсотків річних: 84% ? для карт Універсальна, 81.6% для карт Універсальна Gold (п.9.5. Договору).
Також 05.03.2024 з метою надання позивачем відповідачу кредитних коштів сторони підписали Паспорт споживчого кредиту, у якому узгодили спосіб та строк кредитування, мету отримання кредиту, розміри процентної ставки, реальної річної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту (а.с. 29-33).
Отже, підписанням паспорту споживчого кредиту та Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 05.03.2024, а також засвідчив, що повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови договору, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами кредитного договору у сторін цього договору відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов'язки, які випливають із кредитного договору.
Так, з виписки за договором АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № б/н за період 05.03.2024-02.04.2025 вбачається, що відповідно до підписаного кредитного договору б/н відповідачу надані кредитні картки: кредитну картку з номером НОМЕР_1 та кредитну картку номер НОМЕР_2 .
Також з Виписки за договором № б/н за період 05.03.2024-02.04.2025 вбачається, що відповідач користувався наданими йому кредитними картками №4149609026129231, №4149609020386399 та регулярно використовував кредитні карти для зняття готівки, оплати товарів і послуг, а також користувався кредитними коштами у межах суми кредитного ліміту (а.с. 11-13).
З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов'язанні. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор ? прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
При цьому відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що унаслідок порушення відповідачем узятих на себе зобов'язань виникла прострочена заборгованість, яка станом на 01.04.2025 становить 67 975,83 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 57 892,41 грн; заборгованість за простроченими відсотками 10 083,42 грн.
Доказами, які можуть підтверджувати наявність кредитної заборгованості боржника перед банком та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.09.2020 при розгляді цивільної справи № 200/5647/18.
Так, з виписки за договором б/н за період з 05.03.2024 ? 02.04.2025 (а.с. 11-13), а також з розрахунку заборгованості за кредитом (а.с. 8-10) вбачається, що позивач надав у користування відповідача кредитні кошти. Разом з тим відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором, унаслідок чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 01.04.2025 становить 67 975,83 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 57 892,41 грн; заборгованість за простроченими відсотками 10 083,42 грн.
Поряд з цим, надаючи оцінку Заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 05.03.2024, суд зазначає таке.
З виписки за договором б/н за період з 05.03.2024 до 02.04.2025 вбачається, що на момент підписання Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 05.03.2024, заборгованість за кредитним договором від 05.03.2024 не сплачена відповідачем, та рахунок, на який останнім були отримані кредитні кошти, не є закритим. Указане дає підстави суду дійти висновку, що ОСОБА_1 здійснював користування кредитними коштами, що були отримані на підставі кредитного договору від 05.03.2024.
Відтак суд доходить висновку, що виписка за договором б/н за період з 05.03.2024 до 02.04.2025 застосовується саме до кредитних відносин, які виникли на підставі кредитного договору від 05.03.2024, а тому розмір заборгованості, що вказаний у цій виписці, є розміром заборгованості за кредитним договором від 05.03.2024.
Ураховуючи, що відповідач не з'явився у судове засідання та докази на спростування доводів позивача не надав, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору б/н від 05.03.2024.
Відтак суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором б/н від 05.03.2024 станом на 01.04.2025 у сумі 67 975,83 грн.
Враховуючи викладене, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожен окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №ZZ428B2AD9 від 08.04.2025 (а.с.52). Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 4, 13, 76 ? 81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263 ? 265, 280, 282 ? 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.03.2024, станом на 01.04.2025, в розмірі 67 975 грн 83 коп. (шістдесят сім тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 83 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. (двi тисячi чотириста двадцять двi гривнi 40 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.06.2025.
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», адреса місця знаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м.Київ, ЄДРПОУ 14360570;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий суддя Р.В. Чапаєв