Справа № 178/25/25
05 червня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровськоїобласті у складі:
головуючої судді: Берелет В.В.,
секретаря: Янченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кринички цивільну справу за позовом Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровського фахового коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за платні освітні послуги,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що 30.08.2021 року між Коледжем та ОСОБА_1 був укладений Договір №140-1 про надання платної освітньої послуги на основі Типового договору, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.09.2020 року № 1113.
Згідно п.2 розділу ІІІ Договору №140-1 вартість платної освітньої послуги за 2021-2022 навчальний рік становить 7000,00 гривень. Вартість платної освітньої послуги за 2022-2023 навчальний рік становить 4200,00 гривень.
Пунктом 3 розділу ІІІ Договору №140-1 визначено, що замовник вносить плату щомісяця.
Згідно п.1 розділу V Договору №140-1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом усього періоду навчання або до дня повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Протягом встановленого Договором №140-1 періоду навчання, а саме 2021-2022 н.р. та 2022-2023 н.р., відповідач не виконувала індивідуальний навчальний план, а також не в повному обсязі вносила плату за надання платної освітньої послуги.
У зв'язку з цим, наказом в.о.директора коледжу від 28.12.2022 р. №224-С «Про відрахування здобувачів освіти» ОСОБА_1 була відрахована з коледжу.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань в частині оплати за платні освітні послуги у відповідача утворилась заборгованість у сумі 5040,00 грн.
Тому, посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість і судові витрати .
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про розгляд справи сповіщена; відзиву чи заперечень до суду не надала.
Дослідивши докази по справі суд встановив, що 30.08.2021 року між Коледжем та ОСОБА_1 був укладений Договір №140-1 про надання платної освітньої послуги на основі Типового договору, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07.09.2020 року № 1113.
Згідно п.1 розділу І Договору №140-1 цей договір є невід'ємним додатком до Договору №140.
Відповідно до п.2 розділу І Договору №140-1 предметом цього договору є фінансові зобов'язання замовника щодо оплати освітньої послуги, що надається здобувачу закладом.
Згідно підпункту 1) пункту 2 розділу ІІ Договору №140-1 заклад має право вимагати від замовника своєчасно вносити плату за надання платної освітньої послуги в розмірах, у терміни та в порядку, встановленим цим договором.
Пунктом 3 розділу ІІ Договору №140-1 передбачено, що замовник зобов'язаний своєчасно вносити плату за надання платної освітньої послуги в розмірах, у терміни та в порядку, встановлені цим договором.
Згідно п.2 розділу ІІІ Договору №140-1 вартість платної освітньої послуги за 2021-2022 навчальний рік становить 7000,00 гривень. Вартість платної освітньої послуги за 2022-2023 навчальний рік становить 4200,00 гривень.
Пунктом 3 розділу ІІІ Договору №140-1 визначено, що замовник вносить плату щомісяця.
Згідно п.1 розділу V Договору №140-1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом усього періоду навчання або до дня повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Протягом встановленого Договором №140-1 періоду навчання, а саме 2021-2022 н.р. та 2022-2023 н.р., відповідач не виконувала індивідуальний навчальний план, а також не в повному обсязі вносила плату за надання платної освітньої послуги.
У зв'язку з цим, наказом в.о.директора коледжу від 28.12.2022 р. №224-С «Про відрахування здобувачів освіти» ОСОБА_1 була відрахована з коледжу.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань в частині оплати за платні освітні послуги у відповідача утворилась заборгованість у сумі 5040,00 грн.
Згідно частини 3 статті 53 Закону України «Про освіту» - здобувачі освіти зобов'язані, зокрема, дотримуватись умов договору про надання освітніх послуг.
Згідно частини 6 статті 79 Закону України «Про освіту» - розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором. Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання,то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Саме на позивача покладено процесуальний обов'язок довести заявлені позовні вимоги.
У зв'язку з тим, що відповідачем не надано до суду заперечень проти позову, доказів в підтвердження того, що нею належним чином виконувалися умови договору, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором про надання освітніх послуг є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно п.1.1. Договору про надання освітніх послуг закладом фахової передвищої освіти від 30.08.2021 р. №140, укладеного на основі Типової форми договору про надання освітніх послуг закладом фахової передвищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 19.08.2020 р. № 736, коледж надав ОСОБА_1 освітні послуги за денною формою здобуття освіти за освітньо-професійною програмою «Фінанси, банківська справа та страхування» для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра.
Відповідно до підпункту 2) пункту 8 Договору №140 здобувач зобов'язаний виконувати вимоги освітньо-професійної програми, індивідуальний навчальний план та досягти визначених освітньо-професійною програмою результатів навчання.
Пунктом 12 Договору №140 передбачено, що фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб за умовами договору укладеного між закладом та фізичною або юридичною особою, яка замовляє платну освітню послугу.
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати, відповідно до ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову, підлягають стягненню з відповідача.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровського фахового коледжу Дніпровського державного аграрно-економічного університету» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за платні освітні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Дніпровського державного аграрно-економічного університету» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету» заборгованість по оплаті за платні освітні послуги у сумі 5040,00 грн (п'ять тисяч сорок гривень нуль копійок) та 3028,00 грн сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Дніпровського державного аграрно-економічного університету» в особі Відокремленого структурного підрозділу «Верхньодніпровський фаховий коледж Дніпровського державного аграрно-економічного університету» 3028,00 грн сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Суддя: Валентина БЕРЕЛЕТ