Справа № 211/2986/25
Провадження № 2-о/211/86/25
10 червня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ткаченко С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Бірж Д.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 адвоката Дербіна Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, про встановлення факту родинних відносин,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою та просить суд встановити факт родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , як між матір'ю та сином, посилаючись на відсутність підтверджуючих цей факт документів та неможливість оформлення спадщини. В обґрунтування вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її рідний брат ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті яких відкрилась спадщина на нерухоме майно у відповідних частках на квартиру АДРЕСА_1 . За життя її мати ОСОБА_2 посвідчила заповіт на її ім'я, тому 08 листопада 2024 року приватним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на цілу частку земельної ділянки на території Кам'янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області та видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері на іншу частину спадкового майна, у зв'язку з неможливістю встановлення факту родинних відносин між померлими її матір'ю та братом. Однак надати відповідні документи не має можливості, оскільки її брат народився на території РФ в м. Кірово-Чепецьк Кіровської області і витребувати відповідні відомості не має можливості. Тому на підставі поданих нею письмових доказів, з метою прийняття спадщини, просить вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 01 квітня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за участю заявника та заінтересованої особи.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 на вимогах наполягав з підстав, викладених у тексті заяви.
Представник виконкому Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області звернулася до суду із заявою про розгляд справи за відсутності представника , проти позову не заперечують.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 ( дочка заявниці ) пояснила , що ОСОБА_3 є братом її матері. До смерті він проживав у бабусі в с. Кам'янка Софіївського району Дніпропетровської області.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що є знайомою заявниці. Вона з ОСОБА_1 проживали в одному селі Кам'янка Софіївського району Дніпропетровської області з сім'єю заявниці по сусідству. ОСОБА_3 знала , він проживав з мамою ОСОБА_2 та сестрами у вищевказаному селі. Підтвердила родинні стосунки померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як матері та сина.
Вислухавши доводи представника заявника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Як встановлено судом та підтверджується письмовими доказами, згідно свідоцтва про народження заявника ОСОБА_7 , її батьками зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_2 .
При укладенні шлюбу 26 жовтня 1990 року заявниця змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 » на шлюбне « ОСОБА_10 » та після розірвання шлюбу рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.12.2022, залишила собі шлюбне прізвище.
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 06 квітня 1995 року, виданого Камянським радгоспом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності належало нерухоме майно, а саме квартира за адресою: АДРЕСА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 47 років помер ОСОБА_3 в смт. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповідала належне їй майно доньці ОСОБА_1 , на підставі чого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кульбідою Є.М. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я заявниці після смерті матері на земельну ділянку на території Кам'янської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області.
Разом з тим, на іншу частину спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , заявниця ОСОБА_1 отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з неможливістю встановлення факту родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та спадкодавцем ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , які є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідні докази на підтвердження факту родинних відносин між її померлими матір'ю та братом заявниця не має змоги надати з огляду на факт народження брата на території РФ, на підтвердження факту родинних відносин до суду надано лише відомості з Виконкому Софіївської селищної ради від 23.12.2024, відповідно до яких ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 дійсно був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , особи, які проживали та були зареєстровані разом з ним на дату його смерті: мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , співмешканка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (за відомостями по господарської книги за 2006-2010 р.р.).
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).
Виходячи з вимог Цивільного кодексу України та Сімейного кодексу України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов'язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник, тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно частини третьої статті 1296 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно статей 1261-1265 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Установлення в судовому порядку факту родинних відносин заявнику необхідно для оформлення спадкових прав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Положеннями частини першої статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, враховуючи покази допитаних у судовому засіданні свідків, суд вважає, що зазначений факт родинних відносин знайшов своє підтвердження у суді, чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення та встановлення його іншим шляхом неможливе, у зв'язку з цим заява підлягає задоволенню, оскільки саме наявність родинних відносин між померлими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як між матір'ю та сином, породжує юридичні наслідки.
Судові витрати відповідно до частини 7 статті 294 ЦПК України не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 263, 265, 315 ЦПК України,суд
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - повністю.
Встановити факт родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ,а саме факт того що ОСОБА_2 є рідною матір'ю ОСОБА_3 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: С. В. Ткаченко