09 червня 2025 рокуСправа № 160/16172/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ФОП ОСОБА_2 з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а саме:
від 14.02.2025 року № 0081312407 форми «Р» за платежем військовий збір на суму грошового зобов'язання у розмірі 276 792,86 грн. (у т.ч. податкове зобов'язання в сумі 221434,29 грн. та штрафна санкція в сумі 55 358,57 грн.);
від 14.02.2025 року № 0081262407 форми «Р» за платежем податок на доходи з фізичних осіб на суму грошового зобов'язання у розмірі 3 321 514,34 грн. (у т.ч. податкове зобов'язання в сумі 2 657 211,47 грн. та штрафна санкція в сумі 664 302,87 грн.);
від 14.02.2025 року № 0081322407 форми «ПС» за платежем податок на доходи з фізичних осіб на суму штрафних санкцій у розмірі 1 020 грн.;
від 14.02.2025 року № 0081412407 форми «Р» за платежем податок на додану вартість на суму грошового зобов'язання у розмірі 3 804 943,75 грн. (у т.ч. податкове зобов'язання в сумі 3 043 955,00 грн. та штрафна санкція в сумі 760 988,75 грн.);
від 14.02.2025 року № 00|81422407 форми «ПН» за платежем податок на додану вартість на суму штрафних санкцій у розмірі 5 589,37 грн.;
від 14.02.2025 року № 0081392407 форми «Д» про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату військового збору на суму штрафних санкцій у розмірі 1 074,81 грн.;
від 14.02.2025 року № 0081372407 форми «Д» про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб на суму штрафних санкцій у розмірі 12841,85 грн.;
від 14.02.2025 року № 0081482407 форми «Ш» про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату акцизного податку на суму штрафних санкцій у розмірі 13 960,50 грн.;
від 14.02.2025 року № 0081452407 форми «Ш» про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату акцизного податку на суму штрафних санкцій у розмірі 34 864,20 грн.;
від 14.02.2025 року № 0081522407 форми «Ш» про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату акцизного податку на суму штрафних санкцій у розмірі 24,00 грн.;
від 14.02.2025 року № 0081502407 форми «Ш» про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату акцизного податку на суму штрафних санкцій у розмірі 9 745,50 грн.;
від 14.02.2025 року № 0081442407 форми «Н» за платежем податок на додану вартість на суму штрафних санкцій у розмірі 118,18 грн..
від 09.05.2025 року № 6250102407 форми «С» на суму штрафних санкцій у розмірі 48000,00 грн.;
від 14.02.2025 року № 0081572407 форми «С» про застосування штрафних санкцій у розмірі 48 000,00 грн.;
від 14.02.2025 року № 0081592407 форми «С» про застосування штрафних санкцій у розмірі 24 000,00 грн.;
від 11.02.2025 року № 0074680708 форми «С» на суму штрафних санкцій у розмірі 122783,00 грн.,
які було винесено ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 07.02.2025 року № 487/04-36-24-07/3282509653 «Про результатній документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , реєстраційний номер».
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд перевірив позовну заяву та додані до неї матеріали і встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 3 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 57 КАС України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність (частина 2 статті 57 КАС України).
Дослідивши докази по справі, судом встановлено про те, що вказана справа не є справою незначної складності, та має розглядатись в порядку загального позовного провадження.
Приписами статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, як довіреністю фізичної або юридичної особи (частина 1).
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (частина 2).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частина 4).
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи (частина 6).
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 7).
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання (частина 8).
Норми частини 10 статті 44 КАС України визначають, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
У постанові від 30.06.2021 року у справі №380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині 7 статті 59 КАС України та пункті 9 Положення, зі змісту яких висновується, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
Слід вказати, що довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №300/1329/20 та від 11.11.2021 у справі №560/10261/21.
Суд встановив, що позовну заяву підписано та подано до суду засобами поштового зв'язку, представником ФОП ОСОБА_3 - Г. Мольциною.
До позовної заяви долучено довіреність від 22.05.2025 року , згідно з якою громадянин України ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізична особа-підприємець (запис про проведення державної реєстрації №22270000000064223 від 16.12.2016 року), перебуваючи у здоровому розумі, ясній нам'яті, діючи добровільно та повністю розуміючи значення своїх дій, на підставі попереднього усного договору з повіреними цією довіреністю, уповноважує у т.ч гр. ОСОБА_4 на представництво інтересів, у т.ч. в суді, тощо.
Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.01.2024 у справі №480/5375/22, в якій представником на підтвердження повноважень надавалася лише довіреність у порядку передоручення, сформована за допомогою системи «Електронний суд», виснував про недостатність лише довіреності у порядку передоручення на підтвердження повноважень представника та зазначив: «Натомість, жодного з документів (ордера, договору про надання правової допомоги, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю тощо), що підтверджують повноваження Потапенко Наталії Іванівни, як адвоката представляти інтереси Товариства реалізації інженерних задач «ТРІЗ» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) до касаційної скарги не додано, що унеможливлює визначення повноважень представника, який сформував, підписав та подав касаційну скаргу Товариства реалізації інженерних задач «ТРІЗ» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2023 у справі №480/5375/22.
Враховуючи, що до касаційної скарги не додано жодного документа, який би підтверджував волевиявлення Товариства реалізації інженерних задач «ТРІЗ» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на надання повноважень Потапенко Наталії Іванівни, як адвокату щодо його представництва у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду та права формування, підпису, подання процесуальних документів, які подаються до суду, та які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих вказаній особі повноважень, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 332 КАС України».
Суд встановив, що до позовної заяви у справі представник позивача на підтвердження права підпису надав лише довіреність та копію свого паспорта.
Слід вказати про те, що представником не надано до суду ордера, договору про надання правової допомоги, свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю тощо, що підтверджують повноваження Мольциної Г.В. як адвоката представляти інтереси позивача.
Також до суду не надано навіть витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців представника ФОП Семенюти О.С.
В ухвалах Верховного Суду в адміністративних справах №820/4389/17, №822/2974/17 від 02.05.2018, викладена правова позиція, згідно з якою звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику.
Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Тому, суд вважає за необхідне застосувати процесуальні наслідки, передбачені статтею 169 КАС України, а саме повернути позовну заяву позивачеві.
Враховуючи викладене, суд висновує, що позовна заява підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.
Відповідно до частини 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Частиною 8 статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 241-243, 248, 294 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя В.В. Ільков