Справа № 947/20787/25
Провадження № 1-кс/947/8331/25
06.06.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , під час розгляду у судовому засіданні в місті Одесі клопотання детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025161000000048 від 02.06.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 201-4 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025161000000048 від 02.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 201-4 КК України, яке виділено з матеріалів кримінального провадження №72025161000000026 від 08.04.2025.
Детективом Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області 20.05.2025 складено та погоджено з керівником Одеської обласної прокуратури, та 20.05.2025 оголошено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Одеси, громадянину України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме про те, що він підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, а саме у замаху на вчинення злочину - контрабанді (переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю) підакцизних товарів у великому розмірі, та у незаконному придбанні з метою збуту, та транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів, тобто у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201-4, ч. 1 ст. 204 КК України.
Так, в ході досудового розслідування, 04.06.2025 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_2 , у ході проведення якого виявлено та вилучено:
- ноутбук Sony S/N 275443965000181, що захищений паролем логічного захисту;
- два жорсткі диски, що містились у персональному комп'ютері, а саме Seagete Barracuda S/N S1E09TH2 та SSD Radeon S/N 163024-008614;
- чорнові записи на 1 арк. із зазначенням імен та номерів телефонів;
- квитанції до платіжних інструкцій на переказ готівки від 24.04.2025, одна на суму 73 035,10 грн, друга - 16 926,40 грн;
- конверти до сім-карт із наступними номерами: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 ;
- флеш носій інформації T&G 64 GB, без ідентифікуючих ознак на корпусі;
- мобільний телефон Samsung, серійний номер НОМЕР_6 ;
- мобільний телефон Iphone 11, серійний номер НОМЕР_7 ;
- готівкові кошти у сумі 30 000 доларів США;
- жорсткий диск Goodram S/N GUH128448, що містився у одному поліетиленовому пакеті із вищевказаними готівковими коштами.
Враховуючи, що вищевказані документи, грошові кошти та електронні носії інформації, мобільні телефони та ноутбук містять на собі сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою детектива Підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області від 04.06.2025 вилучені документи, тютюнові вироби та рідина яка містить характерний запах спирту визначено речовим доказом.
Детектив звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.
Процесуальний керівник надав заяву в якій клопотання підтримав, у зв'язку із зайнятістю просив розглянути у його відсутності.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 надала письмові заперечення в яких виклала наступне: вилучені під час проведення обшуку грошові кошти належать матері підозрюваного ОСОБА_8 , яка передала на зберігання свої заощадження, що зберігала у доларах США сину ОСОБА_5 . Зазначила, що грошові кошти отримані ОСОБА_6 від продажу нежитлових приміщень механічного цеху, надала договір купівлі-продажу від 04.02.2025 року. Зауважила, що наразі стороною обвинувачення не доведено відповідності вилучених грошових коштів критеріям, визначеним у ст.98 та ч.2 ст.167 КПК України, а тому на них не може бути накладено арешт. Просила відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на вилучені грошові кошти, повернути їх власнику, провести судове засідання за відсутністю представника ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 повідомлена про дату та час розгляду клопотання про що свідчить особистий підпис останньої у розписці.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, письмові заперечення представника ОСОБА_6 з додатками, слідчий суддя приходить до наступного.
Частиною другою ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, з матеріалів, доданих з клопотанням вбачається, що слідчою під час складання вищевказаного клопотання не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
Так, на думку слідчого судді клопотання про арешт майна не відповідає вимогам кримінального процесуального Закону, з огляду на таке.
Слідчим при складанні клопотання про накладення арешту на майно не дотримані вимоги п.3 ч.2 ст.171 КПК України, оскільки у матеріалах, долучених до клопотання відсутні будь-які факти, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Згідно з нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається з поданого клопотання та долучених в його обґрунтування матеріалів, слідчим під час складання клопотання не було дотримано вимог ч.2 ст.171 КПК України, що позбавляє можливості слідчого суддю розглянути таке клопотання по суті.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З поданого клопотання вбачається, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 201-4 КК України.
В даному клопотанні детектив зазначає, що вилучене майно, має доказове значення для даного злочину та має значення для обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Однак, в клопотанні не було наведено відповідного обґрунтування необхідності арешту грошових коштів, що були вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , посилання причетності такого майна до кримінального провадження №72025161000000048 від 02.06.2025, розпочатого за кваліфікуючими ознаками: замах на вчинення злочину - контрабанди (переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю) підакцизних товарів у великому розмірі, та у незаконному придбанні з метою збуту, та транспортуванні з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів та джерела походження грошових коштів, їх відповідності критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів.
Так, будь-яке обґрунтування, на підставі якого слідчий суддя міг би вирішити питання обґрунтованості вказаних доводів сторони обвинувачення, зокрема перевірити факт відповідності майна категоріям речових доказів (ч.1 ст.98 КПК України), дане клопотання не містить.
Відтак, оскільки за винятком викладених у даному клопотанні фактичних обставин даного кримінального провадження таке клопотання містить відповідні норми законодавства, якими регламентується порядок та підстави накладення арешту майна, між тим останнє не містить належного обґрунтування, яке б давало підстави для висновку про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, а також яке б свідчило про наявність необхідності в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що вказане клопотання підлягає поверненню прокурору.
За таких обставин та враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171, 172, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання детектива підрозділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №72025161000000048 від 02.06.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 204, ч. 2 ст. 201-4 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години з моменту отримання повного тексту ухвали слідчого судді.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1