Справа № 947/18859/25
Провадження № 1-кс/947/7404/25
30.05.2025 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12025162480000645 від 19.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
Відповідно до клопотання, 19.05.2025 р., приблизно о 10:22 год., у Київському районі міста Одеси, водій ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи мотоциклом «Yamaha XSR 900», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Довга, біля буд. 66, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті ДТП пішохід ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до медичного закладу.
19.05.2025 року за вказаним фактом дорожньо-транспортної пригоди розпочате досудове розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
19.05.2025 року автомобіль мотоцикл «Yamaha XSR 900» реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У зв'язку з викладеним, у органа досудового розслідування виникла необхідність в арешті вищезазначеного майна, яке визнано речовим доказом та має суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі.
Представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_6 надав письмові заперечення в яких зазначив, що клопотання прокурора необґрунтоване, таке, що подано з порушенням строків для подання відповідного роду клопотань до слідчого судді для розгляду, чим порушив норми кримінально процесуального закону. Зауважив, що власнику транспортного засобу підозра не пред'явлена, застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, порушуватиме право власника на вільне користування та розпорядження своїм майном. Просив відмовити у задоволенні клопотання, повернути вилучене майно власнику, провести судове засідання за відсутності власника майна та його представника.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути останнє у відсутності власника майна та його представника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вважаю, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході огляду майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та залучення речових доказів у кримінальному провадженні від 19.05.2025 року.
Звертаючись до суду із клопотанням про накладення арешту на майно, прокурором була зазначена підстава, передбачена п.1 ч.2 ст.170 КПК України, а саме необхідність збереження доказу, недопущення його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також з метою встановлення істини по кримінальному провадженню та з'ясування причин дорожньо-транспортної пригоди, оскільки потрібне детальне дослідження транспортного засобу, за участі спеціалістів в галузі автотехніки та транспортної трасології, з метою встановлення істини по кримінальному провадженню, з'ясування механізму ДТП.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, оскільки існує необхідність в забезпечення збереження речових доказів. В свою чергу не накладення арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
Щодо доводів адвоката ОСОБА_6 , про пропуск строку звернення з відповідним клопотанням до слідчого судді, зазначаю наступне.
Згідно протоколу від 19.05.2025 року під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди вилучено транспортний засіб - мотоцикл «Yamaha XSR 900» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
20.05.2025 року слідчим засобом поштового зв'язку скеровано до Київського районного суду м.Одеси клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №12025162480000645 від 19.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. У зв'язку з вищевикладеним слідчий суддя вважає, що доводи представника власника майна щодо пропуску строку звернення із клопотанням про накладення арешту на майно не знайшли свого підтвердження.
Необхідність накладення арешту на вилучений транспортний засіб в частині заборони користування обумовлена певним ризиком його сховання або розукомплектування, що може призвести до його втрати в якості речового доказу.
З приводу посилання представника на те, що відсутні підстави для накладення арешту на майно третьої особи, слідчий суддя звертає увагу представника, що арешт може бути накладений не лише на майно підозрюваного, але і у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої ст.170 КПК України, на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Відтак, з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення, за фактом імовірного вчинення якого проводиться досудове розслідування, на даній стадії досудового розслідування застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вищезазначеного майна, є обґрунтованим.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер, тому відповідні обмеження є розумними і спів мірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Доводи представника власника майна відносно того, що вилучений транспортний засіб жодним чином не відноситься до предмету досудового розслідування кримінального провадження, потребують докладної перевірки з боку сторони обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження, а обставини кримінального провадження вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12025162480000645 від 19.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на мотоцикл «Yamaha XSR 900» реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі НОМЕР_2 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним транспортним засобом власником та іншими особами.
Виконання ухвали покласти на прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зобов'язати слідчого або прокурора вручити копію цієї ухвали особам, яким належить арештоване майно та іншим зацікавленим особам.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1