Справа № 212/5631/25
1-кп/212/627/25
09 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2
у кримінальному провадженні № 62025170030001185 від 29.01.2025 року за клопотанням прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сичівка Вишгородського району Київської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, старшого навідника 3 мінометного відділення мінометного взводу 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В судовому засіданні брали участь:
прокурор - ОСОБА_4
обвинувачений - ОСОБА_3
Органами досудового слідства ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, вчиненого при наступних обставинах:
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кіберпросторі.
З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.
У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб - до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року введений воєнний стан.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб - з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року до 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 29/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб - з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року до 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 22 травня 2022 року № 2263-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року до 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року до 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року до 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2023 року № 58/2023 затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року до 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року № 254/2023 затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»», від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року до 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року № 451/2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27 липня 2023 року № 3275-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року до 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.11.2023 № 731/2023, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 № 3429-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року до 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 № 3564-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року до 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.05.2024 № 3684-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року до 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23.07.2024 № 3891-ІХ, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 90 діб - з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року до 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 250 від 17.09.2022 солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду водія 1 реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 197 від 11.07.2024 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду старшого навідника 3 мінометного відділення мінометного взводу 2 аеромобільного батальйону військової частини військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, старший солдат ОСОБА_3 , в розумінні вимог ст. ст. 18, 19, 22, 401, диспозиції ст. 407 КК України, є військовослужбовцем, тобто суб'єктом вказаного злочину та останньому було достеменно відомо про несення військової служби у час воєнного стану.
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучі військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, старший солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, а згідно ст. 14 Статуту - із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
За ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями , інструкціями тощо.
Стаття 127 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначає відповідальність солдата (матроса) у мирний і воєнний час за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стан, збереження виданого йому майна. А стаття 128 Статуту, зокрема, покладає на солдата обов'язок сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), бути готовим до виконання завдань за призначенням, додержуватися військової дисципліни, мати охайний зовнішній вигляд, додержуватися правил особистої та колективної гігієни, виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
За приписами ст. ст. 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Проте, старший солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, встановлені зазначеними нормами законодавства, що визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України, їх взаємовідносини та регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.
Так, старший солдат ОСОБА_3 будучи військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та перебуваючи на посаді старшого навідника 3 мінометного відділення мінометного взводу 2 аеромобільного батальйону військової частини військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 11.09.2024 о 09.00без поважних причин в умовах воєнного стану самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, ввірених йому за посадою, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв, та незаконно був відсутній на військовій службі до 25.09.2024.
25 вересня 2024 року ОСОБА_3 , самостійно прибув до військової частини НОМЕР_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану)та заявив про себе, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 5 ст. 407 KK України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні ОСОБА_3 просив звільнити його від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у зв'язку з тим, що він добровільно прибув до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби, та у зв'язку з чим просив закрити кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся з клопотанням про намір повернутися до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби, а командир військової частини НОМЕР_3 надав письмову згоду про продовження проходження ОСОБА_3 військової служби в зазначеній військовій частині.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Відповідно до ч. 1, абз. 2 ч. 2, 4 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
07 вересня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану», відповідно до якого стаття 401 КК України доповнена частиною п'ятою.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Так, з матеріалів кримінального провадження судом встановлено, що 20.05.2025 року до суду надійшло клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, та закриття кримінального провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що підозра йому зрозуміла, формулювання та характер пред'явленої йому підозри, правову кваліфікацію його дій за ч. 5 ст. 407 КК України, він не оспорює, та у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої його позиції, а відтак діяння, яке поставлено підозрюваному у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку, що визнано самим обвинуваченим та підтверджується матеріалами кримінального провадження.
При цьому, підозрюваному ОСОБА_3 судом були роз'яснені суть підозри, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також йому роз'яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав. В свою чергу, підозрюваний ОСОБА_3 пояснив, що він цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на звільненні його від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України та закритті провадження, зазначивши, що він добровільно повернувся до військової частини для продовження проходження військової служби.
Згідно письмового клопотання ОСОБА_3 від 18.04.2025 року, він виявив намір повернутися для продовження проходження військової служби та зобов'язався виконувати службові завдання в районі ведення бойових дій.
Згідно листа командира військової частини № НОМЕР_3 від 17.04.2025 року №1010, він надає письмову згоду на продовження проходження військової служби в Збройних Силах України старшого солдата ОСОБА_3 .
З наданих прокурором матеріалів, вбачається, що ОСОБА_3 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України, при цьому виявив бажання добровільно повернувся до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби, командир ВЧ надав суду письмову згоду на продовження проходження старшим солдатом ОСОБА_3 військової служби, що свідчить про наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та закриття кримінального провадження.
Крім того, за положеннями ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч.5 ст. 401 Кримінального кодексу України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст. ст. 284, 285, 286, 288, 369, 371, 376 КПК України, ст. ст. 5, 12, 401 КК України, суд,-
Клопотання прокурора про звільнення підозрюваного ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2025 року за №62025170030001185 за ч. 5 ст. 407 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України - для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170030001185 від 29.01.2025 року за підозрою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,- закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Після набрання ухвалою законної сили - зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 невідкладно поновити ОСОБА_3 на військову службу, а ОСОБА_3 зобов'язати не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_3 для проходження військової служби.
Ухвала може бути оскарженою до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Покровський районний суд міста Кривого Рогу.
Повний текст ухвали складено та проголошено 09.06.2025 року о 16:30 годині.
Суддя ОСОБА_1