Справа № 173/3774/24
Провадження №2/173/422/2025
іменем України
09 червня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської областіу складі головуючого судді Кожевник О.А., за участю секретаря судового засідання Демяненко С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укра Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Укр Кредит Фінанс» звернулося до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 42050 грн. та сплачений судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.04.2023 року між ТОВ “Укр кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1194-8284. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 10000 грн. строком 300 днів, базовим періодом - 21 день, знижена % ставка - 2,50 в день та 3% - стандартна процентна ставка. Позивач виконав зобов'язання за договором в повному обсязі та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти. Проте відповідач всупереч умов договору не виконав в повному обсязі зобов?язання за договором.
Відповідачем здійснено часткову оплату в рахунок погашення заборгованості, проте станом на 16.10.2024 року загальний розмір заборгованості становить 89 950 грн.: 10000 грн. - заборгованість за кредитом; 79 950 грн. - заборгованість за відсотками. Проте позивач частково списав заборгованість відповідача та просить стягнути з відповідача на його користь 42 050 грн.: 10000 грн. - заборгованість за кредитом та 32050 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачу право на подання заперечень на відповідь на відзив.
Ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Кожевник О.А. від 30 квітня 2025 року справу прийнято до свого провадження.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено обставини та відповідні їм правовідносини.
25.04.2023 року між ТОВ “Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1194-8284, відповідно до умов якого ТОВ “Укр кредит Фінанс» надав позичальнику кредит у сумі 10000 грн., строком 300 днів, базовим періодом - 21 день, знижена % ставка - 2,50 в день, що підтверджується копією паспорту споживчого кредиту.
Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 100 000 грн., яка включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 90 000 грн.
Умовами договору передбачено строк повернення кредиту - до 18.02.2024 року. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Згідно з п. 4.6 Договору, стандартна процентна ставка становить 3% за кожен день користування кредитом.
Останній день базового періоду, що складає 21 день, згідно з п. 5.3.1 Договору - 15.05.2023 та становить 5250 грн. нарахованих процентів за користування кредитом.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1194-8284 від 25.04.2023, станом на 16.10.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 89950 грн., з яких 79950 грн. - залишок нарахованих, не погашених відсотків, 10 000 - основний борг.
Базовий період із процентною ставкою 2,5% за кожен день користування кредитом застосовувався двічі в період сплати відповідачем суми платежу, що в загальному розмірі складає 7 950 грн.
ТОВ “Укр Кредит Фінанс» виконало умови договору та перерахував на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 10000 грн., що підтверджується відповідною довідкою АТ “Приватбанк».
Паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту та Договір про відкриття кредитної лінії №1194-8284 підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором - А8613.
Поряд з цим, позивачем (кредитодавцем) прийнято рішення про можливість застосування до відповідача (позичальника) Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 47900 грн., за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 42 050 грн.: 10000 грн. - заборгованість за кредитом та 32050 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Таким чином судом встановлено, що укладений договір кредиту відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047 ЦК України.
Договір кредиту підписаний особисто відповідачем. З урахуванням чого, суд дійшов висновку, що між сторонами досягнуто згоди щодо сплати відсотків за користування кредитом, їх розміру, відповідальності за прострочення виконання зобов?язання. Підписавши оферту, яка є складовою частиною кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту відповідач відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (абз. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
На підтвердження наявності у відповідача заборгованості за кредитним договором позивачем надано виписку по особовому рахунку відповідача. При цьому в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості.
Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).
За приписами ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
За приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення із відповідача тіла кредиту у розмірі 10 000 грн. є такими, що ґрунтуються на вимогах закону.
Щодо вимог про стягнення із відповідача заборгованості за нарахованими процентами, суд зазначає про таке.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань Вказану позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 12 січня 2021 року по справі № 462/5025/20 (провадження № 61-11608св22), яка враховується судом при застосуванні відповідних норм права згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК.
В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Відповідно до пункту 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.
Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Нормою ч. 4 ст. 42 Конституції України визначено, що участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.
До того ж, як зауважував Конституційний Суд України у справі про захист прав споживачів кредитних послуг (Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011), межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг.
Застосовуючи дану норму, суд зобов'язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення (Рішення Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013).
Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками фізичними особами (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року № 3498-ІХвнесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та статтю 8 цього Закону доповнено частиною п'ятою.
При цьому згідно п. 17 Розділ IV "Прикінцевих та перехідних положень", тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Нарахування відсотків за споживчим кредитом №1194-8284 здійснювалися в період з 25.04.2023 по 18.02.2024 року у розмірі 3% в день. Проте із врахуванням вищезазначених змін з 24.12.2023 до 18.02.2024, максимальний розмір Денної процентної ставки не може становити більше 2,5 %.
Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Отже нараховані позивачем відсотки за користування кредитом у розмірі 3% в день в період з 24.12.2023 року до 18.02.2024 рік (57 днів) у розмірі 17100 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 14250 грн. (відсоткова ставка 2,5% відповідно до Закону України № 3498-IX).
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 39 200 грн.: 10000 грн. - заборгованість за кредитом та 29200 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (39 200 * 100% : 42050 * 2422,40:100 = 2258,22).
Керуючись ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 26, оф.407), заборгованість за кредитним договором № 1194-8284 від 25.04.2023 року, в розмірі 39 200 (тридцять дев'ять тисяч двісті) грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 10 000 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 29 200 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548598, юридична адреса: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 26, оф.407) понесені судові витрати в сумі 2258 (дві тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн. 22 коп.
Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текс судового рішення складений 09.06.2025.
Суддя О.А. Кожевник