м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді 099 520 65 95
Справа № 932/6447/25
Провадження № 1-кс/932/2391/25
09 червня 2025 року м. Дніпро
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042150000766 від 07 червня 2025 року, стосовно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, з середньою освітою, громадянина України, зі слів не одруженого, проживає: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України -
установила:
09 червня 2025 року до слідчої судді надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042150000766 від 07 червня 2025 року, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що 07.06.2025 близько 15:30 год., ОСОБА_6 перебував за адресою: місто Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, .№118Д в приміщенні закладу громадського харчування «KFC»., грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю продемонстрував предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, а саме предмет схожий на гранату Ф-1 з погрозою її застосування в громадському місці, а саме приміщенні ТЦ «Терра» за вказаною вище адресою.
Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 не маючи на те будь яких причин, підійшов до потерпілого ОСОБА_8 та почав провокувати конфлікт з останнім.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 з хуліганських мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, нехтуючи встановленим у суспільстві порядком, за відсутністю будь-яких підстав, безпричинно, нахабно, з особливою зухвалістю, продовжуючи перебувати у тому ж громадському місці та в той же час, маючи намір застосувати спеціально пристосований та заздалегідь заготований для нанесення тілесних ушкоджень, інший предмет у вигляді предмету схожого на гранату Ф1, дістав вказану гранату зі своєї наплічної сумки, та почав погрожувати нею потерпілому ОСОБА_8 , при цьому усвідомлюючи, що він знаходиться у місці масового скупчення людей.
У результаті вчинення ОСОБА_6 хуліганських дій - потерпілий ОСОБА_8 , перебуваючи у стані емоційного потрясіння, сприймаючи вищевказану гранату, як предмет, що може спричинити тілесні ушкодження та становить реальну загрозу для свого здоров'я, вибіг з приміщення закладу громадського харчування KFC, з метою забезпечення безпеки свого здоров'я, через ризик отримати осколкові поранення внаслідок можливого вибуху предмету схожого на гранату Ф1.
07 червня 2025 під час затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України, у останнього були вилучені предмет, схожий на корпус гранати Ф-1, запал УЗРГМ, предмет, схожий на пластидову пляшку.
У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_6 прохав застосувати до нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю.
Захисник прохав застосувати особисте зобов'язання.
Заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази та матеріали, слідчою суддею встановлено наступне.
Як вбачається з клопотання та наданих до нього доказів, старшим слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025042150000766 від 07 червня 2025 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
07 червня 2025 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
08 червня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Про причетність підозрюваного ОСОБА_6 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Щодо обґрунтованості підозри
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Під час оцінки доказів у своїй сукупності, слідча суддя, з урахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою, що підтверджується копіями матеріалів кримінального провадження.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях особи вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у Кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Наявність ризиків, та їх обґрунтованість.
Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_6 , у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до семи років, його вік та стан здоров'я не є перешкодою для зміни місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду.
Окрім того, те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується той факт, що ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2025 ОСОБА_6 як обвинувачений оголошений у розшук за ознаками кримінальних правопорушень ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 ст. 115 КК України. ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований не має міцних соціальних зав'язків, а відтак може переховуватися від органу досудового розслідування, суду з метою уникнення відповідальності.
Наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та потерпілого, підтверджується тим, що ОСОБА_6 , може перешкоджати явці до суду свідків та/або потерпілих, з метою зміни ними показів або відмовитись від них, намагаючись у такий спосіб уникнути покарання, адже йому стали відомі анкетні дані, контакти потерпілого та свідків.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , оскільки останній має статус обвинуваченого за вчинення злочину проти життя та здоров'я, а також пов'язаного з незаконним обігом зброї.
Суддя вважає необхідним відмовити підозрюваному щодо обрання йому запобіжного захожу у вигляду домашнього арешту, оскільки у судовому засідання з'ясовано, що він не знає адресу за якої фактично проживає, окрім того, сама поведінка підозрюваного, враховуючи, оголошення його у розшук як обвинуваченого, виключає можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою
Аналогічно, суддя вважає, що клопотання захисника про застосування до підозрюваного запобіжного заходу - особисте запобігання, не підлягає задоволенню враховуючи тяжкість і обставини скоєння ним кримінального правопорушення, за яким йому повідомлено про підозру.
При обранні запобіжного заходу слідчим суддею також враховується характер кримінального правопорушення, який має ознаки насильства.
Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_6 під вартою відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.
Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з цим, положеннями частини четвертої вказаної вище статті визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Дана норма, хоча і носить диспозитивний характер щодо права слідчого судді не визначати розмір застави в передбачених випадках, однак з огляду на обставини кримінального правопорушення, при яких ОСОБА_6 підозрюється, слідча суддя вважає за доцільне не визначати ОСОБА_6 розмір застави на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту його затримання.
ОСОБА_6 було затримано 07 червня 2025 року о 18 год 00 хв, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
постановила:
Клопотання старшого слідчого - задовольнити.
Клопотання адвоката та підозрюваного - залишити без задоволення.
Застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, а саме: з 07.06.2025 року 18 год 00 хв. до 05.08.2025 року, 18 год 00 хв включно.
Розмір застави - не визначати.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Слідча суддя ОСОБА_9