справа № 165/4466/24
провадження №2/165/187/25
14 травня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Ференс-Піжук О.Р.,
за участю секретаря Король І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
встановив:
03.10.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Андрейчук С.В. звернувся до суду в інтересах позивача з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.Вимоги обґрунтовує тим, що від шлюбу між сторонами, який розірвано 16.02.2023 рішенням Нововолинського міського суду Волинської області, є двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матір'ю та перебувають на її утриманні. Вказує, що судовим наказом Нововолинського міського суду Волинської області від 28.03.2023 присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частина його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Зазначає, що коштів, які сплачує відповідач на утримання дітей, що на даний момент становить 4000 грн, для забезпечення їх усім необхідним не вистачає. Наголошує, що з моменту постановлення судового наказу про стягнення аліментів значно зросли ціни на продукти харчування, навчання, лікування та інші послуги, що необхідні для розвитку дитини. Вважає, що розмір аліментів необхідно збільшити, змінивши спосіб стягнення з частки на тверду суму в розмірі 8000 гривень на двох дітей. Крім того вказує, що відповідач не бере участі у додаткових витратах на дитину хоча є здоровим та працездатним, отримує заробітну плату, та має додаткові заробітки. Зазначає, що дочка ОСОБА_3 хворіє, та у зв'язку з її лікуванням позивачка понесла додаткові витрати в розмірі 13200 грн, тому просить стягнути з відповідача на користь позивача половину понесених додаткових витрат на лікування дочки в розмірі 6600 гривень.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилися. Представник позивача ОСОБА_5 подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у їхній відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити з підстав наведених у позові. У разі неявки відповідача не заперечують щодо заочного розгляду справи
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через смс-повідомлення на номер телефону та рекомендованим з повідомленням листом на зареєстровану адресу відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 16 лютого 2023 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.10).
Із свідоцтв про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що їхніми батьками є сторони у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.6,7).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5,8,9).
Судовим наказом Нововолинського міського суду Волинської області від 28.03.2023 (справа №165/932/23) присуджено стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 (однієї треті) частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу, тобто з 20 березня 2023 року до досягнення дітьми повноліття (а.с.7).
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3 роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи зміст ст. ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Згідно з вимогами статті 192 СК України, розмір аліментів може бути змінений за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я платника чи одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Доведення саме вказаних обставин є підставою для перегляду визначеного судом розміру аліментів, у тому числі, і шляхом зміни способу їх стягнення.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 липня 2019 року, справа № 415/4386/16-ц, провадження № 61-21056св18.
Право звернутися з позовом про зміну способу стягнення аліментів має одержувач аліментів (ч.3 ст.181 СК України).
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі за № 6-143цс13: з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини»,ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Згідно з ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись з позовом про зміну способу стягнення аліментів, позивач посилалась на те, що з моменту винесення судового наказу про стягнення аліментів значно зросли ціни на продукти харчування, навчання та інші потреби неповнолітніх дітей.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Стаття 184 Сімейного Кодексу України передбачає, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приймає рішення про зміну розміру аліментів, шляхом зміни способу стягнення, при цьому визначаючи розмір аліментів суд надає перевагу інтересам дітей, які мають право на достатній рівень матеріального забезпечення, і присуджує стягувати з ОСОБА_2 в користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 4000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до ст.185 СК України участь батьків у додаткових витратах на дитину здійснюється, коли той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зверталася за медичною допомогою до лікаря алерголога-дитячого (а.с.13,14) з приводу персистуючого алергічного риніту (АР), отримала медикаментозне лікування, вартість якого становило 13200 гривень, що підтверджується накладною №599 від 29.09.2024 (а.с.15).
Відповідач зобов'язаний як батько, брати участь у додаткових витратах на дитину, по стану здоров?я та віку може їх нести, інших утриманців немає, тому суд визначає до стягнення з нього половину, понесених позивачем і підтверджених документально, витрат на лікування дочки ОСОБА_8 , і стягує з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 6600 грн. понесених додаткових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача в користь держави підлягає судовий збір в розмірі 2422,40 грн, з них 1211,20 грн щодо позовної вимоги про зміну способу стягнення аліментів та 1211,20 грн щодо позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на лікування дочки.
Також до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 гривень, що підтверджені документально (а.с.25-28), при цьому суд дійшов висновку, що витрати на участь у судових засіданнях адвоката в розмірі 2500 гривень до задоволення не підлягають, оскільки судові засідання проводились без участі сторін.
Керуючись ст. 12, ст. 13, ст.81, ст. 89, ст. 141, ст. 263, ст. 264 ст.ст. 280, 281, 282 ЦПК України, на підставі ст. ст. 141, 180, 181, 182, 184, 185, 192 Сімейного кодексу України, - суд,
вирішив:
Позов задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються судовим наказом Нововолинського міського суду Волинської області від 28 березня 2023 року (справа №165/932/23) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з розміру 1/3 (однієї треті) частини його заробітку (доходу), на розмір в твердій грошовій сумі на утримання дітей по 4000 (чотири тисячі) гривень аліментів на кожну дитину щомісячно, з індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Стягути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину понесених додаткових витрат на лікування дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 6600 (шість тисяч шістсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Нововолинський міський суд Волинської області до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Головуючий підпис Орися ФЕРЕНС-ПІЖУК