Постанова від 09.06.2025 по справі 380/18389/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/18389/24 пров. № А/857/33954/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року (головуючий суддя Кузан Р.І., м. Львів, о 14:36 год., повний текст рішення складено 25 листопада 2024 року) у справі № 380/18389/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100317/2 від 18.06.2024, №UA209000/2024/100361/2 від 06.07.2024, №UA209000/2024/100385/2 від 20.07.2024, №UA209000/2024/100379/2 від 16.07.2024.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими були недоведеними належними та допустимими доказами.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що документи, надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, містять розбіжності та достовірно не підтверджують складові митної вартості, декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. У рішеннях про коригування митної вартості зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Судом не враховано, що відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.07.2024 № 03072024/1-ціна даної партії товару вказана в специфікації, яка являється невід'ємною частиною контракту. Однак, жодної специфікації до митного оформлення не подано. Відповідно до вимог п. 1.1 контракту від 16.03.2023 № EVE-2023 визначено, що продавець зобов'язаний поставити а Покупець оплатити та прийняти товар за ціною відповідно до рахунку на основі Замовлення від Покупця, що є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п.1.3-договору на перевезення від 10.10.2022 №DH101022 подається заявка. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження та готовності вантажу до перевезення. Заявку не подано. Зазначає, що обов'язок доведення заявленої у митній декларації митної вартості лежить на декларантові. При цьому для підтвердження заявленої митної вартості декларант зобов'язаний подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Числове значення заявленої митної вартості перевірити в даному випадку не можливо. Тому, вимога митного органу про надання додаткових документів була скерована у зв'язку із наявністю підстав, визначених ч.3 ст.53 МК України. Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» та компанією «FIRMA PRODUKCYJNO-HANDLOWWA «MAAN» ANDRZEJ MATOGA» (постачальник, продавець) 23.01.2024 укладено зовнішньоекономічний Контракт №6/01/2020-24, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує в асортименті товар. На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №6/01/2020-24 від 23.01.2024, згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) №FA/1348/2024/A від 13.06.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 82 020,11 пол. злотих.

З метою митного оформлення товару позивач 17.06.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230055076U8, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржувані рішення (тов. 1 - вироби з пластмаси, що використовуються в будівництві, ремонті, господарстві: відро будівельне; тов. 7 - інструменти для каменярів, формувальників, цементувальників).

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230055076U8 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: - зовнішньоекономічний договір (контракт) №6/01/2020-24 від 23.01.2024 р.; - специфікація №FA/1348/2024A від 13.06.2024 р.; - рахунок-фактура (інвойс) №FA/1348/2024/A від 13.06.2024 р.; - договір про перевезення №2701 від 27.01.2022 р.; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №949 від 13.06.2024 р.; - довідка про транспортні втрати від 13.06.2024 р.; - автотранспортна накладна №345152 від 13.06.2024 р.; - копія митної декларації країни відправлення №24PL351020E0478758 від 14.06.2024 р.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

У свою чергу декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та на вимогу надав наступні документи: довідку про транспорті витрати.

18.06.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100317/2, в графі 33 якого було вказано:

- Відповідно до п.1.4 - зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2024 № 6/01/2020-24 найменування, кількість, асортимент, терміни постачання товару, ціни зазначено у рахунку-проформі на кожне відвантаження. Рахунки-проформи є невід'ємною частиною даного контракту і такий документ не надано до митного оформлення;

- Відповідно до п.2.1- зовнішньоекономічного контракту - ціна даного товару вказана в специфікації, котра є невід'ємною частиною контракту. Відсутній даний документ;

- Відповідно до п.4.1 - зовнішньоекономічного контракту - продавець постачає товар покупцю після узгодження заявки покупця. Відсутній даний документ.

- Відповідно до п.4.2 зовнішньоекономічного контракту-продавець передає перевізнику документи: п.4.2.4 специфікація (з вказанням найменування, кількості, ціни, ваги брутто/нетто і упакування. Відсутній даний документ;

- Відповідно до п. 8.2 зовнішньоекономічного контракту від 23.01.2024 № 6/01/2020-24 будь-які зміни та доповнення є дійсними і обов'язковими лише у тому випадку, якщо вони складені у письмовій формі і підписані уповноваженими на це особами;

- Відсутність основних документів, що передбачені контрактом ставить під сумнів суть такої зовнішньо-економічної діяльності.

- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 949 від 13.06.24, містить посилання на Договір (контракт) про перевезення № 2701 від 27.01.2022, документ з таким номером вказано у гр. 44 митної декларації з приміткою «т», як такий що надавався до митного органу при попередньому митному оформленні, проте такий документ відсутній. Також міститься посилання на Заявку 1306/1 від 13.06.2024 яка також не надана під час митного оформлення, таким чином відсутність документів, що вказані у рахунку на перевезення не дають можливості перевірити умови виконання такої операції та ставлять під сумнів числові дані, такого документу;

- у експортній декларації країни відправлення 24PL351020E0478758 відсутні відмітки митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, не заповнена гр.30, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними;

Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 ст. 58 МКУ. Разом з тим даний документ декларантом не надано.

- згідно з п. 2.1. договору перевезення від 27.01.2021 № 2701 необхідною умовою є надання перевізникові Заявки на перевезення. Даний документ декларантом митному органу не надано, що не дає змоги впевнитись щодо повноти нарахування витрат на перевезення вантажу; -декларації країни відправлення від 26.09.2023 № 23PL351020E0787618 - сума інша чим зазначена у МД.

Таким чином, Львівською митницею встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надано Довідку про транспортні витрати. Документи, які спростовують попередньо виявлені розбіжності, відсутні. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості: Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2 ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 слугувала МД 24UA100340615078U5 від 29.04.2024, де вартість товару становить 1,66 дол. США за кг, товару №7 слугувала МД 24UA408020023290U0 від 01.05.2024 де вартість товару становить 5.02 дол. США за кг».

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002103.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 13.06.2024 №UA209000/2024/100317/2.

На виконання вимог рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209230055705U8, та 18.06.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Також, 16.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» та компанією «EVERLASTING MACHINE&TOOL CO., LTD, CHINA» (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №EVE-2023, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти товари та послуги в кількості, по ціні і асортименті у відповідності з рахунками на основі замовлення від покупця, що становлять невід'ємну частину цього договору.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №EVE-2023 від 16.03.2023, згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) №HCU20231122-1 від 24.04.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 24 336 дол. США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 05.07.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230061123U2, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. 1 - машини для змішування або перемішування).

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209230061123U2 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: - зовнішньоекономічний договір (контракт) №EVE-2023 від 16.03.2023; - пакувальний лист №1 від 24.04.2024 року; - рахунок-проформа №5-2 від 22.11.2023; - рахунок-фактура (інвойс) №HCU20231122-1 від 24.04.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару №00789020231124 від 24.11.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару №00789020240426 від 26.04.2024; - договір про перевезення №DH101022 від 10.10.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8387 від 05.07.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8388 від 05.07.2024; - коносамент №HS124040522 від 30.04.2024; - автотранспортна накладна №6961869 від 02.07.2024; - копія митної декларації країни відправлення №422220240000009551 від 27.04.2024; - технічні характеристики від 05.07.2024.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту:

«Відповідно до частин 3-4 статті 53 МК України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та надав на вимогу наступні документи: - рахунок-проформа №5-2 від 22.11.2023; - платіжний документ №00789020231124 від 24.11.2023; - платіжний документ №00789020240426 від 26.04.2024.

Однак, 06.07.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100361/2, в графі 33 якого було вказано:

- умови поставки згідно інвойсу FOB Qinqdao. Відповідно до положень Інкотермс - 2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін «франко - борт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна ціна (фактурна вартість) за товар включає в себе суму вартості самого товару і експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення. Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 МК України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012р. №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Згідно наданих декларантом комерційних документів для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до митної вартості не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту;

- згідно наданих до митного контролю CMR від 02.07.2024 №6961869 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є ФОП ОСОБА_1 , разом з тим до митного оформлення декларантом надано рахунок-фактуру про транспортні витрати від 05.07.2024 №8388, згідно з якою виконавцем по доставці товару являється ТОВ Євро Форвардінг. Будь-який договір доручення чи інший посередницький договір між вищезазначеними суб'єктами, декларантом митному органу не надавався, що не дає можливості перевірити правильність нарахування транспортних витрат на перевезення, а відповідно числового значення рівня митної вартості товару;

- відповідно до вимог п. 1.1 контракту від 16.03.2023 №EVE-2023 визначено, що продавець зобов'язаний поставити а Покупець оплатити та прийняти товар за ціною відповідно до рахунку на основі Замовлення від Покупця, що є невід'ємною частиною договору. Проте даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог п. 6.2 контракту від 16.03.2023 № EVE-2023 визначено, що Продавець надає Покупцю наступні товаросупровідні документи у тому числі коносамент. Разом з тим у коносаменті який надано декларантом до митного оформлення не заповнені жодна з граф, що не дає можливості впевнитись у достовірності даної зовнішньоекономічної операції;

- договір про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.10.2022 №DH1010222 - п. 1.3 під кожне перевезення експедитору має надаватись Заявка у якій обумовлюються істотні умови перевезення, даний документ декларантом не надано;

- відповідно до вимог п. 4.1.3. договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.10.2022 №DH1010222 визначено, що платежі за послуги перевезення вантажу морським транспортом клієнт має оплачувати протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку- фактури, але до вивозу вантажу з порту. Проте банківський платіжний документ про факт оплати вказаних послуг декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди.

- у п. 8.1 договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.10.2022 №DH1010222 відсутній підпис та печатка уповноваженої особи Експедитора, що викликає сумніви у чинності даного договору перевезення.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 МК України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надано наступні додаткові документи: - проформу інвойс; - банківські платіжні документи про факт оплати товару який імпортується.

Разом з тим, жодного додаткового документу який спростовує попередньо виявлені розбіжності декларантом на запит митного органу не надав. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості - товару № 1 слугувала мд № UA209230/2023/092099 від 30.08.2023 де митна вартість товару зі схожими характеристиками (машини для змішування) становить 3,38 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось».

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв'язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002331.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 06.07.2024 №UA209000/2024/100361/2.

На виконання вимог рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209230061761U6, та 08.07.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

16.03.2023 між ТОВ «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» та компанією «EVERLASTING MACHINE&TOOL CO., LTD, CHINA» (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №EVE-2023, відповідно до якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти товари та послуги в кількості, по ціні і асортименті у відповідності з рахунками на основі замовлення від покупця, що становлять невід'ємну частину цього договору.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №EVE-2023 від 16.03.2023, згідно з Рахунком-фактурою (інвойсом) №HCU20231122-2 від 08.05.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 24 334 дол. США.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 19.07.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230065775U1, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (тов. 1 - машини для змішування або перемішування).

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю разом з митною декларацією №24UA209230065775U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: - зовнішньоекономічний договір (контракт) №EVE-2023 від 16.03.2023; - рахунок-проформа №5-1 від 22.11.2023; - рахунок-фактура (інвойс) №HCU20231122-2 від 08.05.2024; - банківський платіжний документ, що стосується товару №00789020231124 від 24.11.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару №00789020240426 від 26.04.2024; - договір про перевезення №DH101022 від 10.10.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8863 від 17.07.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8864 від 17.07.2024; - коносамент №HS124042108 від 19.05.2024; - автотранспортна накладна №4533547 від 15.07.2024; - копія митної декларації країни відправлення №422220240000011279 від 17.05.2024; - копія митної декларації країни відправлення T1 №24PL322080NS6U1SV2; - технічні характеристики від 19.07.2024.

«Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів №№ 1: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару»

У свою чергу декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та надав на вимогу наступні документи: - рахунок-проформа №5-1 від 22.11.2023; - платіжний документ №00789020231124 від 24.11.2023; - платіжний документ №00789020240426 від 26.04.2024; - експортна декларація країни відправлення №422220240000011279 від 17.05.2024.

Однак, 20.07.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100385/2, в графі 33 якого було вказано:

«Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- відповідно до вимог п. 1.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.03.2023 №EVE2023-ціна, кількість, асортимент товару - погоджується на основі замовлень, що становлять невід'ємну частину цього контракту. Жодного замовлення до митного оформлення не подано;

- Положенням п.2.4. контракту передбачено, що якість товару повинно відповідати задекларованим виробником стандартам. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару; - копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД;

- у фактурі від 08.05.2024 №HCU20231122-2 - вказано, що була здійснена оплата. Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. За загальними правилами покупець зобов'язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару (ст.692 Цивільного кодексу України). Разом з цим договором купівлі - продажу може бути передбачена розстрочка платежу (ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України) та продаж товару в кредит (ч.1 ст. 694 Цивільного кодексу України). Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч.5 ст.694 Цивільного кодексу України). Відповідно п.2 ст.58 МКУ Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. Проте платіжних документів до митного оформлення не подано;

- У вищезазначеній фактурі міститься посилання на проформу, яку до митного оформлення не подано;

- рахунок на перевезення від 17.07.2024 №8863 та від 17.07.2024 №8863 - не містить розшифровки підпису перевізника;

- відповідно до п.1.3 договору на перевезення від 10.10.2022 № DH101022 подається заявка. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження та готовності вантажу до перевезення. Заявку не подано. Вищезазначений договір не містить підпису та печатки перевізника;

- Експортна декларація 24PL321030NS6TXEA0 заповнена у режимі транзиту не містить числових даних, що підлягають обчисленню при перевірці митної вартості. Експортна декларація 24PL322080NS6U1SV2 заповнена у режимі транзиту не містить числових даних, що підлягають обчисленню при перевірці митної вартості.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом подано: декларацію країни відправлення, проформа, платіжні документи. Експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.

Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; (в розділі «Номер коносаменту») зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано. Жодного додаткового документу який спростовує виявлені розбіжності декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2Г (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 - слугувала МД 24UA902080801508U0 19.04.2024 де вартість такого товару становить 3,32 дол. США за кг; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 20.07.2024 №UA209000/2024/100385/2.

На виконання вимог рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209230066146U7, та 20.07.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Так, 03.07.2024 між ТОВ «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (покупець) та компанією «FIRMA HANDLOWA IN-HOME JUSTYNA SIUDEK» (постачальник, продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №03072024/1, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує в асортименті товар.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №03072024/1 від 03.07.2024, згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) №35808/07/2024 від 12.07.2024 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 136 226,6 пол. злотих.

Позивач з метою митного оформлення вказаного товару 15.07.2024 подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209230064257U0, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації, зокрема на які прийняті оскаржуване рішення (товар 1 - електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, потужністю понад 7,5 кВА, але не більше як 75 кВА; товар №2 - електрогенераторні установки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем)).

Одночасно, декларантом позивача до митного контролю, разом з митною декларацією №24UA209230064257U0 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: - зовнішньоекономічний договір (контракт) №03072024/1 від 03.07.2024; - специфікація б/н від 12.07.2024; - рахунок-проформа №634/07/2024 від 03.07.2024; - рахунок-фактура (інвойс) №35808/07/2024 від 12.07.2024; - банківський платіжний, що стосується товару б/н від 09.07.2024; - договір про перевезення №DH101022 від 10.10.2022; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8724 від 12.07.2024; - автотранспортна накладна б/н від 12.07.2024; - каталог від 15.07.2024; - технічні дані від 15.07.2024; - прайс-лист виробника від 12.07.2024; - копія митної декларації країни відправлення №24PL431020E0382560 від 12.07.2024.

«Відповідно до частин 3-4 статті 53 митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявлені ними митної вартості товару».

У свою чергу, декларант позивача просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів та на вимогу надав наступні документи: Довідку про транспорті витрати

Однак, 16.07.2024 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100379/2, в графі 33 якого вказано:

«Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- у МД декларантом у гр. 44 - заявлений контракт, як такий, що укладений з виробником товару. відповідно до вимог п. 1.3 зовнішньоекономічного контракту від 03.07.2024 № 03072024/1- ціль покупки товару є оптова торгівля. З джерел інтернет польських сайтів -продавець займається оптовою торгівлею. Жодних документів щодо підтвердження виробника не надано. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. Слід зазначити, що для підтвердження виробника товарів можуть бути надані документи, в тому числі: - копія ліцензії на виробництво товару;- копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару;- копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN. Зазначені документи відсутні згідно графи 44 ЕМД;

- відповідно до вимог п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту від 03.07.2024 №03072024/1 - ціна даної партії товару вказана в специфікації, яка являється невід'ємною частиною контракту. Жодної специфікації до митного оформлення не подано;

- у фактурі від 12.07.2024 №35808/07/2024 - вказано, що була здійснена оплата. Проте платіжних документів до митного оформлення не подано;

- згідно наданої до митного контролю CMR №б/н від 12.07.2024 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є Bobik Trans LLL., а рахунок на перевезення від 12.07.2024 №8724 з ТОВ Єврофорвардінг, проте договір з таким постачальником послуг серед наданих декларантом документів відсутній. Вищезазначений рахунок не містить розшифровки підпису перевізника;

- відповідно до п.1.3-договору на перевезення від 10.10.2022 №DH101022 подається заявка. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження та готовності вантажу до перевезення. Заявку не подано. Вищезазначений договір не містить підпису та печатки перевізника.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Декларантом подано: декларацію країни відправлення, прайс та платіжний документ. Експортна декларація країни відправлення не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Даний «прайс-лист» містить суб'єктивний характер і не дає можливості зробити висновки щодо об'єктивних умов визначення ціни при здійсненні зовнішньоекономічної операції; Жодного додаткового документу який спростовує виявлені розбіжності декларантом не надано.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару №1 - слугувала МД 24UA100320421046U3 від 24.06.2024, де вартість такого товару становить 6.2 дол. США за кг; товару №2 МД 242092300499992 від 04.06.2024, де вартість такого товару становить 6.22 дол. США за кг Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 №UA209000/2024/100379/2.

На виконання вимог рішення про коригування декларантом подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA209230064809U0, та 16.07.2024 вона була оформлена Львівською митницею у митному відношенні.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованих товарів, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу. Відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до митних декларацій внесено недостовірні або неточні відомості, які надані митному органу, а документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується.

У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми визначають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За змістом ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.1, 2 ст.51 МК України).

Відповідно до частин першої, другої, восьмої - одинадцятої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Відповідно до ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом цих норм митний орган може витребувати від декларанта додаткові документи лише у разі, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, є ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

При цьому митний орган повинен вказати конкретні факти та обставини, які викликали такі сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки цих відомостей та вказати перелік документів, які необхідно надати для усунення цих сумнівів чи розбіжностей.

Якщо наданих відомостей недостатньо для підтвердження задекларованої митної вартості товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити ці складові та які документи необхідно подати для підтвердження відповідних складових.

Разом з тим відсутність у рішеннях про коригування митної вартості товарів підтверджень того, що надані декларантом для митного оформлення товару документи є недостатніми чи викликають сумнів у достовірності поданої інформації, та які документи повинні це підтвердити чи спростувати, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів.

Водночас витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз приведених вище норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові 11.02.2021 по справі №826/8228/16.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З розділу ІІІ «Митна вартість товарів та методи її визначення» МК України видно, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09.07.2020 по справі №804/5445/17, від 31.03.2020 по справі №809/1858/16.

За приписами статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Тобто, наведені норми законодавства зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що подані декларантом позивача до митного оформлення документи: контракти №6/01/2020-24 від 23.01.2024, №EVE-2023 від 16.03.2023, №03072024/1 від 03.07.2024 та додатки до цих контрактів містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-фактури №FA/1348/2024/A від 13.06.2024, №HCU20231122-1 від 24.04.2024, №HCU20231122-2 від 08.05.2024, №35808/07/2024 від 12.07.2024 визначають вартість товару.

Також позивачем на вимогу митного органу було надано такі додаткові документи: довідка про транспорті витрати; рахунок-проформа №5-2 від 22.11.2023; платіжний документ №00789020231124 від 24.11.2023; платіжний документ №00789020240426 від 26.04.2024; платіжний документ №00789020231124 від 24.11.2023; платіжний документ №00789020240426 від 26.04.2024; експортна декларація країни відправлення №422220240000011279 від 17.05.2024.

Вказані документи за назвою і змістом відповідали вимогам частини другої статті 53 МК України.

Щодо покликання відповідача на те, що рахунки-проформи є невід'ємною частиною Контракту і такий документ не надано до митного оформлення, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).

Остаточна ціна, яка підлягає сплаті зазначається у рахунку-фактурі (інвойсі), який був долучений декларантом позивача до митного оформлення товарів (інвойс №FA/1348/2024/A від 13.06.2024) та по якому проводились оплати за товар. Таким чином витрати, які понесло ТОВ «Профіцентр Квітка» за зовнішньоекономічним контрактом №6/01/2020-24, включені у заявлену митну вартість, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Щодо посилання відповідача на те, що відсутня специфікація до зовнішньоекономічного контракту суд враховує, що у графі 44 митної декларації №24UA209170055076U8 від 17.06.2024 зазначено код « 0271», під якими містяться документ - Специфікація №FA/1348/2024A від 13.06.2024, то як правильно вказав суд першої інстанції, цей документ зазначений також і у Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також і у Рішенні про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що специфікація не є обов'язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів у розумінні ст. 53 МК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.03.2019 у справі № 810/538/16.

Колегія суддів не приймає до уваги, покликання митного органу на відсутність заявки покупця та заявки на перевезення, оскільки у замовленні (заявці) може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ. Заявка на транспортне перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе експедитором зобов'язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів. Отже, заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору транспортного експедирування.

Статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає заявок (замовлень) чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Так, вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості були обґрунтовані документально. Зокрема, декларантом позивача до митного оформлення було подано: договір про перевезення №2701 від 27.01.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №949 від 13.06.2024; довідка про транспортні втрати від 13.06.2024; автотранспортна накладна №345152 від 13.06.2024 і не подання заявки на перевезення не впливала на заявлену позивачем митну вартість.

Разом з тим, позивачем надано Заявку на перевезення №1306/1 від 13.06.2024, яка є належним доказом.

Щодо покликання відповідача на те, що у експортній декларації країни відправлення 24PL351020E0478758 відсутні відмітки митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, не заповнена гр.30, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; У декларації країни відправлення від 26.09.2023 № 23PL351020E0787618 сума інша, ніж зазначена у МД, то колегія суддів зазначає таке.

Митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 МКУ копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Суд першої інстанції правильно вказав, що в експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаних операцій було визначено умови поставки FCA Sierpraw, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортних декларацій, включала вартість продажу та вартість доставки з Starchowice до українсько-польського кордону.

Не відповідає дійсності зауваження митниці, сформоване у оскаржуваному рішенні від 06.07.2024 №UA209000/2024/100361/2, що «умови поставки згідно інвойсу умови поставки згідно інвойсу FOB Qinqdao», оскільки обрані позивачем та його контрагентами умови поставки FOB CN QINGDAO не передбачають обов'язкового страхування вантажу, а тому суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів дійшов правильного висновку, що страхування товару не здійснювалось.

Відповідно до положень Інкотермс-2020, FOB (Free On Board (... named port of shipment)) Франко борт (... Назва порту відвантаження). Термін "франко - борт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому покупцем порту відвантаження, з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару повинен нести покупець. Згідно з наданими декларантом комерційними документами для підтвердження витрат на транспортування до митного кордону до митної вартості не включені витрати на страхування товару при перевезенні морським видом транспорту.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося.

Щодо покликання відповідача на те, що у графах 16, 23 СМR в якості перевізника вказано ФОП ОСОБА_1 і відсутній договір між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , то позивачем укладено з ТОВ «Євро Форвардінг» договір транспортно-експедиторських послуг №DH101022 від 10.10.2022. Вказаний договір подавався до митного контролю, у якому чітко визначений предмет - надання позивачу транспортно-експедиторських послуг. Відповідно ТОВ «Євро Форвардінг» є експедитором, а не перевізником. На виконання своїх господарських зобов'язань перед ТОВ «Профіцентр Квітка», залучило для виконання Договору №DH101022 від 10.10.2022 транспортні засоби інших перевізників.

Суд першої інстанції вірно вказав, що всі транспортні витрати, які поніс ТОВ «Профіцентр Квітка» по Договору на перевезення №DH101022 від 10.10.2022 з ТОВ «Євро Форвардінг» включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Оскільки, товарно-транспортна накладна (CMR) у розумінні приписів ч. 2 cт. 53 МК України не є документом, інформація з якого впливає на визначення митної вартості товарів, то інформація, зазначена у CMR, не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів.

Щодо покликання митного органу на те, що рахунок на перевезення від 17.07.2024 №8863 та від 17.07.2024 №8864 не містить розшифровки підпису перевізника, то суд першої інстанції вірно вказав, що такі містять інформацію про вартість послуг з перевезення товару за маршрутами: Qingdao, Китай - Gdansk, Польща - м. Львів, Україна, вартість яких становить 167 092, 88 грн. та Gdansk, Польща - м. Львів, Україна, що становить 111 395, 26 грн. В них наявний штамп та підпис експедитора -ТОВ «Євро Форвардінг».

Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору транспортного експедирування та визначення складових (реквізитів) рахунку на оплату.

Колегія суддів не погоджується з твердженням відповідача, що Замовлення від покупця є невід'ємною частиною договору, а відповідно до вимог п. 1.1 контракту від 16.03.2023 №EVE-2023 визначено, що продавець зобов'язаний поставити, а покупець оплатити та прийняти товар за ціною відповідно до рахунку на основі Замовлення від покупця. Даний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди.

Як зазначалось вище, замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ і така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.

Судом встановлено, що до митного контролю декларантом позивача було подано рахунок-проформу №5-2 від 22.11.2023, яка за своєю суттю є попереднім інвойсом та існує для узгодження ціни, обсягу поставки, тощо і тільки після їхнього затвердження складається комерційний інвойс.

Так, під час митного оформлення декларантом позивача надано відповідачу рахунок-фактуру та платіжну інструкцію. Відтак, всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар були надані. Відповідно, у митного органу були відсутні підстави для невизнання митної вартості.

Щодо покликання відповідача на те, що позивачем не надано банківський платіжний документ про факт оплати послуг відповідно до договору про транспортно-експедиторське обслуговування від 10.10.2022 №DH1010222, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Окрім того, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору.

Так, вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості підтверджені: договором про перевезення №DH101022 від 10.10.2022; рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8387 від 05.07.2024; рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8388 від 05.07.2024; автотранспортною накладною №6961869 від 02.07.2024.

Щодо покликання митного органу на те, що до митного оформлення не подано замовлення про яке зазначено в п.1.1 зовнішньоекономічного контракту від 16.03.2023 №EVE2023, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що замовлення (заявка) до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє позивач. Така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості і на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту.

Разом з тим, в п. 2.3 зовнішньоекономічного контракту №EVE-2023 від 16.03.2024, вказано: «Кількість, якість і асортимент товарів, що постачаються, вказуються відповідно до Рахунків, доданих до цього Контракту, що становлять його невід'ємну частину».

Судом встановлено, що під час митного оформлення декларантом позивача надано митниці рахунки-проформи, рахунки-фактури та платіжні інструкції всі відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та не приймає до уваги покликання митного органу про ненадання при митному оформленні декларантом позивача документів, що підтверджують задекларовані виробником стандарти та документів, які підтверджую виробника товару та ТМ, оскільки зазначені документи, не є такими, що підтверджують вартість імпортованого товару.

Стаття 53 МК України не визначає документи, що підтверджують задекларовані виробником стандарти, виробника товару та ТМ такими, що обґрунтовують заявлену митну вартість та повинні безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Покликання митного органу на те, що відповідно до п.1.3-договору на перевезення від 10.10.2022 № DH101022 подається заявка. Заявка подається за 2 тижні до початку завантаження та готовності вантажу до перевезення. Заявку не подано. Вищезазначений договір не містить підпису та печатки перевізника, спростовано судом першої інстанції та вказано, що вартість транспортних послуг, які включаються до митної вартості, були обґрунтовані документально, а саме: рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8863 від 17.07.2024; рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №8864 від 17.07.2024; автотранспортною накладною №4533547 від 15.07.2024.

Заявка-замовлення на перевезення не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару. Окрім того, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до договору. Частини 2 та 3 статті 53 Митного кодексу України не визначають заявку на перевезення документом, що обґрунтовує заявлену митну вартість та повинен безумовно чи на вимогу митниці подаватися до митного контролю.

У подані експортній митній декларації №422220240000011279 від 17.05.2024 вказаний домашній коносамент (House Bill of Lading або HBL) №237446393. Домашній коносамент підтверджує договір між відправником і експедиційною компанією, а лінійний коносамент - між відправником і морською лінією.

Митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 ч.3 ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Таким чином, судом першої інстанції спростовано твердження відповідача щодо неподання позивачем митної декларації країни відправлення.

Щодо зазначення в рішенні про коригування митної вартості від 16.07.2024 №UA209000/2024/100379/2 в якості підстави прийняття такого рішення: - у МД-декларантом у гр. 44 - заявлений контракт, як такий, що укладений з виробником товару. відповідно до вимог п. 1.3 зовнішньоекономічного контракту від 03.07.2024 № 03072024/1 - ціль покупки товару є оптова торгівля. З джерел інтернет польських сайтів-продавець займається оптовою торгівлею. Жодних документів щодо підтвердження виробника не надано. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наведені відповідачем документи (копія ліцензії на виробництво товару; - копія нормативно-технічної документації на виготовлення товару; - копія сертифікату на систему якості товару;- копія сертифікату продукції власного виробництва; - копія свідоцтва про присвоєння товару штрихового коду EAN), не є такими, що підтверджують вартість імпортованого товару, відповідно, їх неподання до митного оформлення не може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів і таке не визначено частиною 2 та 3 статті 53 МК України.

Суд першої інстанції встановив, що у графі 44 митної декларації №24UA209230064257U0 від 15.07.2024 зазначено код « 0271», під якими містяться документ - Специфікація б/н від 12.07.2024. Цей документ зазначений і у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також і у рішенні про коригування митної вартості товарів. Таким чином, вказана Специфікація була долучена декларантом позивача разом з МД під кодом « 0271», що спростовує твердження відповідача щодо неподання специфікації.

Подання банківського документу б/н від 09.07.2024 на підтвердження оплати вказаної у фактурі від 12.07.2024 №35808/07/2024 спростовується зазначенням митним органом у графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 16.07.2024 №UA209000/2024/100379/2, а, відтак, суд першої інстанції правильно виснував, що банківський платіжний документ подавався до митного оформлення.

Щодо зазначення відповідачем, що у графах 16, 23 СМR в якості перевізника вказано Bobik Trans LLC і відсутній договір між позивачем та Bobik Trans LLC, то судом вірно встановлено, що позивачем укладено з ТОВ «Євро Форвардінг» договір на надання транспортно-експедиторських послуг №DH101022 від 10.10.2022, який подавався до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно-експедиторських послуг.

ТОВ «Євро Форвардінг» є експедитором, а не перевізником. Не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов'язань перед ТОВ «Профіцентр Квітка».

Рахунок на оплату №8724 від 12.07.2024 містить усі необхідні реквізити, а саме: наявний штамп та підпис експедитора - ТОВ «Євро Форвардінг», відтак, покликання митниці на відсутність розшифровки підпису не заслуговує на увагу. Крім того, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) рахунку на оплату.

Колегія суддів зазначає, що і прайс-лист не є обов'язковим документом, який в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Також не зрозуміло в чому полягає неможливість об'єктивного співставлення, адже прайс-лист містить усю інформацію згідно асортименту та вартості товару, придбаного ТОВ.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані документи, є належними документами, які підтверджують вартість придбаного товару та містить всі необхідні реквізити для його ідентифікації, тобто відповідають вимогам частини другої статті 53 МК України.

Відтак, під час митного оформлення декларантом надано усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар, містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та які підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за ціною договору купівлі-продажу.

Колегія суддів виснує, що відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

На думку колегії суддів, позивач відповідно до вимог ст.ст.52, 53 МК України подав усі необхідні документи для митного оформлення придбаного товару, які не містили в собі розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 цього Кодексу, і в митного органу не було підстав для винесення оспорюваного рішення.

Відповідач також не довів суду неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару. В оскаржуваному рішенні, не зазначено підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що в свою чергу не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.

Згідно пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У даній справі митний орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Частиною 1 статті 256 МК України передбачено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами 2, 3 статті 256 МК України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає протиправними рішення про коригування митної вартості товарів, та сформовані на їх підставі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, та підлягають скасуванню.

Таким чином, Львівською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Колегія суддів погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 380/18389/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

Т. І. Шинкар

Попередній документ

127981129

Наступний документ

127981131

Інформація про рішення:

№ рішення:	127981130
№ справи:	380/18389/24
Дата рішення:	09.06.2025
Дата публікації:	11.06.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Відмовлено у відкритті провадження (07.07.2025)
Дата надходження:	19.06.2025
Предмет позову:	про скасування рішення

Розклад засідань:

Минулі засідання (4)

09.10.2024 13:15	Львівський окружний адміністративний суд
30.10.2024 12:00	Львівський окружний адміністративний суд
11.11.2024 10:30	Львівський окружний адміністративний суд
20.11.2024 14:00	Львівський окружний адміністративний суд