Справа № 620/12497/24 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
06 червня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач/апелянт/ГУ ПФУ в Чернігівській області) з вимогами:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо перерахунку та виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру з 01 лютого 2023 року та без врахування індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118, від 24 лютого 2023 року № 168, від 23 лютого 2024 № 185;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Чернігівській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року без обмеження її максимальним розміром, включно з сумою індексації, згідно з постановами Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність дій пенсійного органу при проведенні перерахунку на підставі нової довідки щодо припинення нарахування та виплати індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185, а також обчислення розміру пенсії з її обмеженням максимальним розміром.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Чернігівській області щодо перерахунку та виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру з 01 лютого 2023 року без урахування індексації згідно постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168, та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації, проведеної на підставі постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185, виходячи з розрахунку 80% сум грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що орган Пенсійного фонду діяв всупереч Конституції та законодавству України, обмеживши максимальний розмір пенсії позивача, чим порушив його право на соціальний захист. Зокрема, суд послався на рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнано неконституційними положення, що встановлювали граничний розмір пенсії військовослужбовцям. Суд також зауважив, що між Законом № 2262-XII та Законом № 3668-VI існує правова колізія, і в таких умовах має застосовуватись норма, яка є більш сприятливою для особи, відповідно до практики ЄСПЛ та позиції Верховного Суду. Крім того, суд визнав протиправними дії відповідача щодо неврахування індексацій, передбачених урядовими постановами за 2022, 2023 та 2024 роки, оскільки ці індексації є обов'язковими для врахування у складі пенсійних виплат. Важливим аргументом суду стало також те, що при перерахунку пенсії повинна зберігатися частка 80 % від грошового забезпечення, що підтверджено практикою Верховного Суду у зразкових справах.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Чернігівській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначило, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що індексація пенсій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 118, № 168 та № 185 має здійснюватися у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і не поширюється на ті пенсії, які вже були перераховані у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення. Оскільки позивачу з 01 січня 2023 року було здійснено перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, то згідно з чинними постановами уряду, така ситуація виключає можливість проведення індексації. Положення Закону України № 3668-VI, які встановлюють граничний розмір пенсії, залишаються чинними, не були визнані неконституційними, і підлягають застосуванню. Посилання суду першої інстанції на рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яке скасувало аналогічну норму із Закону № 2262-XII, не змінює чинності обмежень, встановлених Законом № 3668-VI. Крім того, скаржник наголошує на тому, що існує ризик порушення принципу рівності, адже застосування до окремих осіб більш сприятливих норм суперечить загальній логіці пенсійного забезпечення та створює дискримінаційні переваги. Суд першої інстанції не обґрунтував належним чином своє рішення, не дослідив усіх доказів, не врахував законодавчі приписи, допустив одностороннє тлумачення норм права і зробив хибні висновки про наявність правового обґрунтування позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач виклав доводи на підтримку рішення суду першої інстанції та просив залишити його без змін.
Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено до ГУ ПФУ в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 11 березня 2024 року № ФЧ 60410 станом на 01 січня 2023 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії, в якій, крім посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, було зазначено додаткові види грошового забезпечення, розраховані виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі № 620/5926/24, зокрема зобов'язано ГУ ПФУ в Чернігівській області здійснити з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11 березня 2024 року № ФЧ 60410 станом на 01 січня 2023 року.
Згідно з розрахунками, наявними в матеріалах справи, розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01 лютого 2023 року нараховувався з обмеженням максимальним розміром, підсумок пенсії з надбавками становить 25 064, 95 грн, при цьому до виплати - 20 930, 00 грн, станом на 01 березня 2024 року розмір пенсії становить 29 508, 40 грн, при цьому до виплати - 23 610, 00 грн.
З розрахунку пенсії ОСОБА_1 слідує:
- з 01 лютого 2023 року та з 01 березня 2023 року сума пенсії у розмірі 25 064, 95 грн складається із: основного розміру пенсії 18 505, 00 грн (80 % від грошового забезпечення); збільшення основного розміру пенсії на 25 % або на 4 626, 25 грн; інвалід війни 2 гр. (ст.7) 807, 30 грн; інвалід війни 2 групи (ст.7) 29, 90 грн; інвалід війни 2 групи 50, 00 грн; непрацездатна дитина віком до 18 років 1 046,50 грн;
- з 01 березня 2024 року та з 01 жовтня 2024 року сума пенсії у розмірі 29 508, 40 грн складається із: основного розміру пенсії 18 505, 00 грн (80 % від грошового забезпечення); індексація базового ОСНП 2024 - 1 473, 00 грн (18 505 х 0, 0796); збільшення основного розміру пенсії на 25 % від суми 19 978, 00 грн або на 4 994, 50 грн; інвалід війни 2 гр. (ст.7) 944, 40 грн; інвалід війни 2 групи 50, 00 грн; непрацездатна дитина віком до 18 років син ОСОБА_2 1 180, 50 грн; непрацездатна дитина віком до 18 років син ОСОБА_4 1 180, 50 грн; непрацездатна дитина віком до 18 років син ОСОБА_3 1 180,50 грн.
Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо зняття суми індексації пенсії та обчислення розміру пенсії з її обмеженням максимальним розміром, позивач звернувся до суду з позовом.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України № 2262 у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (чинній з 01 січня 2016 року по 20 грудня 2016 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 грн.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII.
У зазначеному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що норми частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення передбачено, що положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, починаючи з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України № 2262-XII.
Така правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 300/633/19 та від 21 вересня 2021 року у справі № 370/2610/17.
Окрім того, у вказаних постановах суд касаційної інстанції підкреслив, що рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України № 2262-XII зі змінами, а саме: частину сьому статті 43, а тому внесені у подальшому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (набрав чинності 01 січня 2017 року) зміни до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
У цьому контексті Верховний Суд зауважив, що буквальне розуміння змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України № 2262-XII відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.
Враховуючи зазначене, наразі стаття 43 Закону України № 2262-XII не містить положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон України № 3668-VI), який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.
Цим Законом внесено зміни у статтю 43 Закону України № 2262-XII шляхом викладення її в редакції Закону України № 3668-VI, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону України № 2262-XII та положення статті 2 Закону України № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб») та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у рішенні від 20 грудня 2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Водночас положення статті 2 Закону України № 3668-VI (у частині поширення її дії на норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом України № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, та Законом України № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13 лютого 2019 року, яка прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок про те, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону України № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, а не норми Закону України № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 грудня 2021 року у справі № 400/2085/19, від 27 січня 2022 року у справі № 240/7087/20, від 18 травня 2022 року у справі № 380/12337/20, від 09 лютого 2023 року у справі № 620/4148/20.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ, в тому, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Щодо зарахування індексації, слід зазначити наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 (далі - Постанова № 118) установлено, що з 1 березня 2022 року:
- перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14;
- у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 118 з 01 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713.
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2021 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків пенсії, що проводилися у період з 01 січня 2021 року до 28 лютого 2022 року за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 63 зазначеного Закону.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Крім того, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 (далі - Постанова № 168) установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20 лютого 2019 року № 124 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Положеннями пункту 2 Постанови № 168 установлено, що з 01 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 (Офіційний вісник України, 2022 рік, № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього пункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року № 713 (Офіційний вісник України, 2021 рік, № 57, ст. 3525).
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2022 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим пунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У контексті тверджень апелянта про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача з урахуванням індексації відповідно до Постанови № 118 та Постанови № 168, колегія суддів вважає необхідним застосувати правові висновки Верховного Суду у рішенні від 16 грудня 2024 року у зразковій справі № 400/6254/24, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 березня 2025 року, згідно з якими:
« 108. За висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, з яким погоджується Велика Палата Верховного Суду, оскільки абзацом третім пункту 2 Постанови № 168 передбачено, що якщо перерахунок пенсії особам здійснюється відповідно до Закону № 2262-XII у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, а в цьому випадку має місце саме таке підвищення, обумовлене збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до імперативних вимог абзацу третього пункту 2 Постанови № 168 коефіцієнт збільшення, передбачений пунктом 1 цієї Постанови, не застосовується. Тобто, виплата індексації, передбаченої Постановою № 168, не нараховується з моменту перерахунку пенсії, пов'язаного з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
109. Оскільки імперативні положення абзацу третього пункту 2 Постанови № 168, вказують на те, що підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі перерахунку пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, то перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому Постановою № 168».
З огляду на вказані висновки Великої Палати Верховного Суду, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки пенсія позивача на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 червня 2024 року у справі № 620/5926/24 перераховувалася з підвищеного розміру грошового забезпечення у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 01 січня 2023 року, який також включає і розмір підвищеного грошового забезпечення у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», то підстави для її індексації в силу приписів Постанови № 118 та Постанови № 168 відсутні.
Перерахунок пенсії у зв'язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати індексації в розмірі, передбаченому Постановами № 118 та № 168.
З урахуванням викладеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції у частині індексації пенсії та відмови у задоволенні таких вимог.
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 у постанові від 30 січня 2019 року зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
При цьому, колегія суддів враховує, що суд першої інстанції об'єктивно не міг врахувати зазначену правову позицію, оскільки така сформована після ухвалення судом першої інстанції рішення по цій справі.
Щодо вимог позивача в частині неврахування індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року №?185, то такі є безпідставними, оскільки з наданих до матеріалів справи розрахунків пенсії вбачається, що відповідна індексація врахована та застосована у повному обсязі.
Відповідно, викладені у позові доводи щодо її неврахування не відповідають фактичним обставинам справи та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог у цій частині.
При цьому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності збереження відсоткового значення пенсії у розмірі 80 % грошового забезпечення, оскільки саме такий розмір було встановлено при її первинному призначенні відповідно до вислуги років позивача.
Під час перерахунку пенсії змінюється лише розмір грошового забезпечення як база для обчислення, тоді як відсотковий коефіцієнт залишається сталим.
Такий підхід узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 (Пз/9901/58/18), залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року.
Ця правова позиція забезпечує дотримання принципу правової визначеності та стабільності правовідносин у сфері пенсійного забезпечення.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, то відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню в частині задоволених позовних вимог щодо індексації пенсії з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Розмір судових витрат в частині судового збору зміні не підлягає, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити частково.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку та виплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 без врахування індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118, від 24 лютого 2023 року № 168, від 23 лютого 2024 № 185 та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року з врахуванням індексації, визначеної постановами Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168 та «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 року № 185.
Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року залишити в силі в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку та виплати з 01 лютого 2023 року нарахованої пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її максимального розміру та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (адреса: 14603, місто Чернігів, вулиця П'ятницька, будинок 83-А, код ЄДРПОУ 21390940) нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 лютого 2023 року без обмеження її максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Штульман І.В.