П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25684/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,
апелянта/позивача - ОСОБА_1 та його представниці-адвоката Голотової М.М., представника відповідача - Лисого С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року (суддя Бжассо Н.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 26.02.2025) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
14.08.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу ГУНП в Одеській області №1926 від 25.07.2024 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності дільничного офіцеру поліції сектору превенції відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Одеській області №1229 о/с від 31.07.2024 року, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;
- зобов'язати ГУНП в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцеру поліції сектору превенції відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області;
- стягнути з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на посаді.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.
На думку апелянта, дисциплінарною комісією не доведено порушення позивачем службової дисципліни в розрізі недотримання правил дорожнього руху, а викладені у висновку службового розслідування твердження про вчинення позивачем дисциплінарного проступку не узгоджуються з зібраними матеріалами службового розслідування. Посилаючись на відсутність доведення спричинення позивачем порушень службової дисципліни, що призвело до тяжких наслідків, наявність обставин, що пом'якшують ступінь відповідальності, у тому числі позитивну характеристику, відсутність доказів неналежного ставлення позивача до виконання усіх інших службових обов'язків, рівень його кваліфікації, відсутність непогашених дисциплінарних стягнень на момент притягнення його до відповідальності за цим дисциплінарним проступком, апелянт вважає, що застосований до нього вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, є непропорційним (неспівмірним) із учиненими діянням.
Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у згаданій частині - без змін.
Справа розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходив службу в органах поліції на посаді дільничного офіцеру поліції сектору превенції ВП №1 ОРУП №2 ГУ НП в Одеській області.
08.07.2024 року на адресу керівника ГУНП в області надійшла доповідна записка УГІ ГУНП в Одеській області №55/2078 щодо порушення службової дисципліни окремими посадовими особами відділу поліції №1 ОРУП №2 ГУНП в області, у тому числі неналежного виконання службових обов'язків дільничним офіцером поліції сектору превенції того ж підрозділу поліції старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
Наказом ГУНП в Одеській області від 09.07.2024 року №1755, з метою перевірки відомостей, викладених у доповідній записці УГІ ГУНП в Одеській області від 08.07.2024 року №55/2078, призначене службове розслідування.
Згідно з наказом ГУНП в Одеській області від 09.07.2024 року №1072 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, відсторонено від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування.
В подальшому, наказом ГУНП в Одеській області від 10.07.2024 №1079 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зараховано у розпорядження ГУНП в Одеській області та звільнено з посади дільничного офіцера поліції СП ВП 1 ОРУП №2 ГУНП в області, та цим же наказом дію наказу ГУНП в області від 09.07.2024 №1072 о/с припинено.
23.07.2024 року начальником ГУ НП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними в доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Одеській області від 08.07.2024 року №55/2078.
З огляду на вказаний висновок, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого ЗУ від 15.03.2018 року №2337-VIII, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 ЗУ "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII", абзаців 2 і 3 ч.5 ст.14 ЗУ "Про дорожній рух", пунктів "б", "д" пункту 2.3, пунктів 10.1, 12.1, підпунктів "б" "в" пункту 14.2, підпункту "а" пункту 14.6 та дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, підпунктів 4, 5 пункту 9 , підпунктів 11, 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, пункту 2 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах і підрозділах НПУ, затвердженої наказом МВС України від 15.11.2017 року №930, пункту 4 розділу ІV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 року №650, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 №7 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", пункту 8 розділу І Інструкції про порядок проведення інструктажів поліцейських структурних підрозділів апарату ГУ, окремих та територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області, затвердженої наказом ГУ НП в області від 25.07.2022 року №1155, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Пунктом 1 наказу №1926 від 25.07.2024 року, за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у грубому порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ, затвердженого ЗУ від 15.03.2018 року №2337-VIII, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 ЗУ "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII", абзаців 2 і 3 ч. 5 ст. 14 ЗУ "Про дорожній рух", пунктів "б", "д" пункту 2.3, пунктів 10.1, 12.1, підпунктів "б" "в" пункту 14.2, підпункту "а" пункту 14.6 та дорожньої розмітки 1.1. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, підпунктів 4, 5 пункту 9, підпунктів 11, 15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, пункту 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, пункту 2 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах і підрозділах НПУ, затвердженої наказом МВС України від 15.11.2017 року №930, пункту 4 розділу ІV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 року №650, підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 №7 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", пункту 8 розділу І Інструкції про порядок проведення інструктажів поліцейських структурних підрозділів апарату ГУ, окремих та територіальних підрозділів ГУНП в Одеській області, затвердженої наказом ГУ НП в області від 25.07.2022 року №1155, до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зарахованого в розпорядження ГУ НП в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до наказу ГУ НП в Одеській області від 31.07.2024 року №1229 о/с, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зарахованого в розпорядження ГУ НП в Одеській області, звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ “Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 31.07.2024 року.
Оскільки ОСОБА_1 станом на час прийняття наказів утримувався під вартою в ДУ "Одеський слідчий ізолятор", наказ від 31.07.2024 року №1229 о/с, згідно з супровідним листом від 31.07.2024 року №9/10606, направлений до ДУ "Одеський слідчий ізолятор" для ознайомлення позивача із вказаним наказом.
Не погодившись з наказами ГУНП №1926 від 25.07.2024 та №1229 від 31.07.2024 ОСОБА_1 14.08.2024 звернувся до суду з даним адміністративним позовом про їх скасування та поновлення на посаді.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні його позовних вимог суд першої інстанції, враховуючи тяжкість проступку та його наслідки, які фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції України, вважав правомірним та обґрунтованим рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних міркувань.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893), Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179 (далі - Правила етичної поведінки), тощо.
Відповідно до статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
Згідно із частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин першої і другої статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до преамбули Дисциплінарного статуту, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно із частинами першою-третьою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Поліцейський перебуває під захистом держави. Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України. Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом (частини п'ята, шоста статті 2 Дисциплінарного статуту).
Розділ III Дисциплінарного статуту (статті 11-24) врегульовує питання щодо дисциплінарних стягнень поліцейських.
Так, відповідно до частин першої і третьої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин першої, другої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських, як визначено частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту, можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина перша статті 15 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин дев'ятої, п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право: 1) одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; 2) одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; 3) отримувати консультації спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Засади забезпечення поліцейському права на захист визначені статтею 18 Дисциплінарного статуту, відповідно до частини першої якої під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Відповідно до частин першої, другої, одинадцятої статті 18 Дисциплінарного статуту поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 19 Дисциплінарного статуту, відповідно до частини першої якої у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Відповідно до частин третьої-п'ятої статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначені у розділі V (статті 26-31) Дисциплінарного статуту.
Так, відповідно до частини першої, абзацу 1 частини другої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Відповідно до частини десятої статті 14, частини сьомої статті 15 Дисциплінарного статуту, з метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни, було затверджено, зокрема, Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (Порядок №893).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №893 цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку; недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу; втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження; тощо.
Згідно з пунктами 1, 4 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пунктів 2-5 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні. При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Абзацами 1, 2, 5, 12 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Із вказаних правових норм вбачається, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського у зв'язку із особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
На підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пункт 10 частини першої статті 77 Закону №580-VIII визначає, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції, слідує, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав, що притягнення до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов'язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону №580-VІІІ).
Акцентуючи увагу на тому, що Закон №580-VІІІ виокремлює зазначені підстави для звільнення зі служби в поліції, Верховний Суд у справі №804/4096/17 (постанова від 02.10.2019) мав на меті звернути увагу, що вчинення поліцейським діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Отже, такі підстави для звільнення зі службі в поліції, як притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, не слід ототожнювати із підставами для притягненням до дисциплінарної відповідальності.
Такої правової позиції дотримувався Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 07.02.2020 у справі №260/1118/18, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 22.02.2023 у справі №200/11036/20-а, від 14.03.2023 у справі №320/1206/21, від 03.04.2024 у справі №420/9503/22, від 15.08.2024 у справі №420/5700/23, та багатьох інших.
У постанові від 06 лютого 2025 року (справа №420/17186/22) Верховний Суд також наголосив, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Адміністративний суд у силу вимог статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Слід ураховувати, що звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Отож, при вирішенні питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, необхідно з'ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.02.2020 у справі №260/1118/18, від 28.02.2020 у справі №825/1398/17, від 06.03.2020 у справі №804/1758/18 та від 20.10.2020 у справі №340/1502/19, а також від 22.02.2023 у справі №200/11036/20-а, від 14.03.2023 у справі №320/1206/21, тощо.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, під час службового розслідування щодо позивача встановлено, що в порушення вимог п. 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, згідно з яким, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки), позивач відеозапис не проводив.
Також, у ході вивчення матеріалів розглянутих позивачем за фактом звернень громадян виявлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не проводить ретельної перевірки по матеріалах та списує матеріали ЄО за рапортом, не проводивши опитування громадян та не досліджуючи матеріали справ, що є порушенням вимог пункту 2 розділу V Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017 №930.
Під час перевірки контрольно-наглядової справи поліцейської дільниці №426 з'ясовано, що її ведення здійснюється у порушення пункту 4 розділу ІV Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 №650.
Також, під час проведення службового розслідування встановлено, що наказом ГУНП в області від 04.02.2022 №211 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 призначено на посаду ДОП СП ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в області. Відповідно до розрахунку працівників ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в області, які залучаються до заходів з оповіщення військовозобов'язаних спільно з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), затвердженого 31.06.2024 т. в. о. начальника ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в області підполковником поліції ОСОБА_3 , на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2024 №2105-ІХ, вказівки командувача ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 26.01.2023 №2393/5/1/117, з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, недопущення вчинення злочинів і правопорушень, перевірки документів у громадян, оповіщення військовозобов'язаних, виконання інших заходів правового режиму військового стану, на території обслуговування ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в області, для виконання запланованих спільних заходів з працівниками вказаного ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 01.07.2024 по 04.08.2024 було задіяно особовий склад ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в області, у тому числі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 . Так, у відповідності до вказаного розрахунку, старший лейтенант поліції ОСОБА_4 у період з 08.07.2024 по 14.07.2024, щодня з 07:00 повинен був нести службу спільно з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ). Однак старший лейтенант поліції ОСОБА_4 у період з 06:15 до 06:45 до ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в області не прибув, участь у проведенні цільового інструктажу перед заступанням на службу для виконання спільних заходів, не прийняв.
Так, службовим розслідуванням встановлено, що 08.07.2024 старший лейтенант поліції ОСОБА_4 замість своєчасного прибуття до ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в області, приблизно о 07:08 перебуваючи у однострої, з табельною вогнепальною зброєю - ПМ серії КП №6574 - 1993 року випуску (яка видана поліцейському на постійне зберігання та носіння згідно наказу ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в області від 02.07.2024 №180), рухався на власному автомобілі "Lexus RX 350", номерні знаки НОМЕР_1 по вул. Чорноморська в с. Великодолинське, де організовано двосторонній рух і проїзна частина має по одній смузі для руху в обох напрямках, у колоні з іншими транспортними засобами, які рухались у напрямку м. Овідіополь. Попереду нього рухались автомобілі "Volkswagen Touareg", номерні знаки НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та 3A3-1103 "Славута", н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому, приблизно о 07:09 старший лейтенант поліції Д. Бондар в порушення вимог пункту 1.5, підпунктів "б", "д" пункту 2.3, пункту 12.1, підпунктів" "б", "в" пункту 14.2, підпункту "а" пункту 14.6 та дорожньої розмітки 1.1 "вузької суцільної смуги" Правил дорожнього руху України, без увімкнення покажчика лівого повороту почав маневр обгону транспортних засобів, що рухались попереду у попутному напрямку, у місці де обгін транспортних засобів заборонено, при цьому виїхав на зустрічну смугу руху перетнувши вузьку суцільну смугу руху, при цьому не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Одночасно з цим, у попутному напрямку руху по вул. Чорноморська в с. Великодолинське рухався автомобіль 3A3-1103 "Славута", н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_7 , який наближаючись до перехрестя вул. Чорноморська та вул. Нова, увімкнувши покажчик лівого повороту, почав маневр повороту ліворуч на вул. Нову. За вказаним автомобілем рухався автомобіль "Volkswagen Touareg", номерні знаки НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 , який знизив швидкість руху, надаючи можливість водієві автомобіля 3A3-1103 "Славута", н.з. НОМЕР_3 , здійснити маневр повороту ліворуч на вул. Нову. У цей же час, виїхавши та рухаючись по зустрічній смузі руху, старший лейтенант поліції Д. Бондар, не врахувавши дорожню обстановку, не впевнився в безпечності маневру, недотримуючись безпечної швидкості руху у межах населеного пункту, на перехресті вул. Чорноморська та вул. Нова здійснив зіткнення з автомобілем 3A3-1103 "Славута", н.з. НОМЕР_3 , водій якого майже завершив маневр повороту ліворуч. Після цього, обидва автомобілі продовжили рух по інерції вздовж вул. Чорноморська, де зупинились на відстані, приблизно 40 метрів від місця зіткнення, зокрема автомобіль 3A3-1103 "Славута", н.з. НОМЕР_3 , ближче до правого краю дороги, а автомобіль "Lexus RX 350", номерні знаки НОМЕР_1 , на лівому узбіччі. Водій автомобіля "Volkswagen Touareg", номерні знаки НОМЕР_2 - ОСОБА_9 , зупинився біля правого узбіччя, та після зупинки підбіг до автомобіля 3A3-1103 "Славута", н.з. НОМЕР_3 , з метою надання необхідної домедичної допомоги водієві. Однак, водій - ОСОБА_10 ознак життя не мав. По прибуттю на місце події карет ЕМД (БР №86), лікарі констатували смерть ОСОБА_7 . 08.07.2024 слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань (далі - ТУ ДБР), розташованого в місті Миколаєві, було відкрито кримінальне провадження №62024150020001083 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого) КК України. Тієї ж доби старшого лейтенанта поліції Д. Бондара було затримано в порядку статті 208 КПК України та поміщено до ITT №1 ГУНП в області. 09.07.2024 у судовому засіданні Київського районного суду м. Одеси під час розгляду клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Одесі) ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_1 вину визнав. Ухвалою по справі №947/21466/24, суд дійшов висновку про обґрунтованість підозри по кримінальному провадженню №62024150020001083 від 08.07.2024 та застосував до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зазначеними обставинами та доказами спростовуються аргументи апелянта про відсутність вини у його діях під час ДТП.
З огляду на наведене колегія суддів вважає обґрунтованими висновки дисціплінарної комісії про наявність складу дисциплінарного проступку позивача, а саме нехтування вимогами Закону №580-VІІІ, Присяги працівника поліції, Дисциплінарного статуту та Закону України "Про дорожній рух", Правил дорожнього руху, Правил внутрішнього трудового розпорядку, що призвело до скоєння ним проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції і її працівників в очах громадськості, враховуючи висвітлення даної події в мережі "Інтернет", порушує етику поведінки поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків і проходження служби у Національній поліції України.
З урахуванням вище викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування спірних наказів та поновлення позивача на посаді.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги позивача щодо не співмірності застосованого виду стягнення - звільнення із учиненим діянням, колегія суддів враховує, що у постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначив, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі №826/4681/18, від 28.10.2021 у справі №520/1578/2020, від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 та ін.).
З урахуванням встановлених фактів вірним є висновок суду першої інстанції про те, що ГУПН в Одеській області у спірних правовідносинах діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України. У свою чергу, позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а тому підстав для задоволення позову не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги позивача не є суттєвими чи вагомими та такими, що у сукупності спростовують висновок суду першої інстанції про необґрунтованість адміністративного позову ОСОБА_1 .
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Пунктом першим частини першої статті 315 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя М.П.Коваль
Суддя Ю.В.Осіпов
Повне судове рішення складено 22 травня 2025 року.