П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/128/25
Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,
повний текст судового рішення
складено 27.02.2024, м. Миколаїв
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження питання про прийняття додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Миколаївської окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу, -
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі - ПМУ Держпраці) та просив визнати протиправним та скасувати наказ ПМУ Держпраці від 27.12.2024 року №1015/ПД-К “Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ ПМУ Держпраці від 27.12.2024 року №1015/ПД-К “Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ПМУ Держпраці на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 968,96 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року апеляційну скаргу ПМУ Держпраці - залишено без задоволення, а рішення Миколаївської окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року залишено без змін.
22.05.2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. в суді апеляційної інстанції.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції, вважає за можливе частково задовольнити вказану заяву.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
В свою чергу, згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 ст.134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, за приписами частини 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частина 7 ст.139 КАС України унормовує, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підтвердження обґрунтованості понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн. представником позивача надано копії наступних документів: копії актів приймання-передачі виконаних робіт №05 від 22.04.2025 року, № 06 від 06.05.2025 року; копія квитанцій прибуткових касових ордерів №6 від 21.04.2025 року, №7 від 05.05.2025 року.
При цьому, ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.
З огляду на вказане, у суду апеляційної інстанції наявні підстави для надання оцінки співмірності заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що корелюється з прецедентною практикою ЄСПЛ.
Крім того, висновки щодо можливості суду самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правничу допомогу містяться у додатковій постанові Верховного суду від 30.09.2020 року у справі № 201/14495/16-ц.
В свою чергу, колегія суддів визначає, що компенсація витрат на правничу допомогу за рахунок суб'єкта владних повноважень не повинна розглядатись особою як сатисфакція за порушені права та нести надмірне фінансове навантаження на бюджет.
Судова колегія враховує, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем лише надано відзив на апеляційну скаргу, а також відзив на додаткове рішення відповідача.
При цьому, розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, без особистої участі представника Карпєєва І.Г. у зв'язку з технічними несправностями під час розгляду справи у режимі відеоконференції.
Враховуючи надані позивачем докази понесення витрат на правничу допомогу, з урахуванням дотримання вимог співмірності та обґрунтованості розміру витрат на оплату послуг адвоката, складності виконаної адвокатом роботи, колегія суддів вважає, що співмірним розміром судових витрат, пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу, є 3000 грн (три тисячі) гривень.
Таким чином, клопотання представника Карпєєва І.Г про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 134, 139, 252, 311, 325, 328 КАС України, суд -
Клопотання представника ОСОБА_1 - Одноор Вікторії Миколаївни - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (ЄДРПОУ 44742194) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн (три тисячі) гривень.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький