09 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/34493/24
Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
В листопаді 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складання довідки №ЮО117566 від 10.09.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, виходячи із занижених розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за таємність, надбавки за науковий ступінь та премії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни у довідку №ЮО117566 від 10.09.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, виходячи з відсоткових надбавок за особливості проходження служби (65%) від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; за таємність (15%) від посадового окладу; за науковий ступінь (15%) від посадового окладу; та премії (140%) від посадового окладу, та направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, для перерахунку з 01.02.2023 року основного розміру пенсії позивача.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення у грошовому виразі, вказаних у довідці №ЮО117566 від 10.09.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, розмірів надбавки за особливості проходженням служби, надбавки за таємність, надбавки за науковий ступінь та премії. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, відповідно до вимог положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, із зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходженням служби, надбавки за таємність, надбавки за науковий ступінь та премії у грошовому виразі, обчисленому виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, вказаних у довідці №ЮО117566 від 10.09.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Доводами апеляційної скарги зазначено, що видаючи довідку на виконання рішення суду, відповідач значно зменшив складові грошового забезпечення. Апелянт зазначає, що складові грошового забезпечення відповідач розрахував не вірно, значно занизивши. Вказує, що на момент звільнення позивач має науковий ступінь кандидата наук, проходив службу та звільнений з наукової посади закладу вищої освіти - Національного університету “Одеська морська академія». Оскільки Національний університет “Одеська морська академія» є закладом вищої освіти, позивач вважає, що на нього поширюється дія статті 59 Закону України “Про вищу освіту». Апелянт зазначає, що під час звільнення позивача, розмір його надбавки складав 15% від посадового окладу. Вказує, що норми постанови №704 та наказу №260 не змінювалися. Крім того, під час складання довідки у спорах між тими ж сторонами по справах №420/3082/24, №420/3845/24 також було зобов'язано відповідача скласти довідку, виходячи з розміру надбавки за науковий ступінь у розмірі 15% від посадового окладу. Вказує, що враховуючи те, що зазначені рішення набрали законну силу, встановлені цим рішенням обставини не доказуються при розгляді даної справи. Апелянт зазначає, що встановлення відсоткового розміру надбавки за науковий ступінь не є дискреційними повноваженнями відповідача. Отже, на думку апелянта, він має право на встановлення відсоткової надбавки за науковий ступінь у розмірі 15% від посадового окладу. Таке формулювання резолютивної частини рішення суду не у повній мірі захищає права позивача, у зв'язку з чим, він подає дану апеляційну скаргу. Крім того, апелянт зазначає, що судова практика є суперечливою та зазначає, що в даній справі підлягають застосуванню правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 380/16427/21, а не правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі № 520/9891/23, на яку послався суд в оскаржуваному рішенні.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 року по справі № 420/3084/24, яке набрало законної сили, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення перерахунку із 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії.
10 вересня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_1 складено довідку № ЮО117566 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, із урахуванням посадового окладу 51 тарифний розряд - 13530,00 грн., окладу за військовим званням полковник - 2260,00 грн., надбавки за вислугу років (50 %) - 7895,00 грн., надбавки за особливості проходження служби (65 %) - 10101,00 грн., надбавки за таємність (15 %) - 1332,00 грн., надбавки за науковий ступінь (5%) - 444,00 грн. та премія (140 %) - 12432,00 грн. Всього - 47994,00 грн. (а.с. 13).
Не погодившись із грошовим виразом сум надбавки за особливості проходженням служби, надбавки за таємність, надбавки за науковий ступінь та премії, зазначених у довідці про розмір грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що здійснюючи розрахунок сум складових грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, із урахуванням зазначених в довідці №ЮО117566 від 10.09.2024 року відсоткових розмірів складових, відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_2 не вірно арифметично зазначено суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Також, з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 20.06.2024 року по справі №520/9891/23, суд дійшов висновку, що на час складання довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО117566 від 10.09.2024, яка враховується для перерахунку пенсії з 01.02.2023 року, відповідачем правомірно, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України №704 та Порядку №260 визначено розмір надбавки за науковий ступінь у розмірі 5%.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року.
Статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 3-4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок №45), передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку №45 (в редакції постанови №103) під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, яка не передбачає такі складові грошового забезпечення як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнані протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Відтак, з 05 березня 2019 року (дата набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18) діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704 (далі - Постанова №704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260). Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Постановою №704.
Цей Порядок визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.
Відповідно п.2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Згідно приписів п.п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, серед іншого, установлювати надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою.
Відповідно п.п.1-2 розділу VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Згідно підпункту 2 пункту 5 Постанови №704 керівнику державного органу, надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш, як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1 Розділу ХVІ Порядку №260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців.
Згідно п. 1 Розділу ХІ Порядку №260, військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов'язки в умовах режимних обмежень у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов'язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.
Відповідно до Розділу ХІ Наказу №260, розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.
У відповідності до пункту 1 Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук, якщо діяльність за профілем згідно з функціональними обов'язками за посадою відповідає їх науковому ступеню, щомісяця виплачується доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності у відсотках посадового окладу.
За таких підстав, з аналізу вищевикладеного слідує, що відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби розраховується від розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; відсотковий розмір премії розраховується від розміру посадового окладу; розмір надбавки за таємність розраховується від розміру посадового окладу; розмір надбавки за науковий ступінь розраховується від розміру посадового окладу.
З матеріалів справи вбачається, що 10 вересня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім'я ОСОБА_1 складено довідку № ЮО117566, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, із урахуванням посадового окладу 51 тарифний розряд - 13530,00 грн., окладу за військовим званням полковник - 2260,00 грн., надбавки за вислугу років (50 %) - 7895,00 грн., надбавки за особливості проходження служби (65 %) - 10101,00 грн., надбавки за таємність (15 %) - 1332,00 грн., надбавки за науковий ступінь (5%) - 444,00 грн. та премія (140 %) - 12432,00 грн. (а.с. 13).
В той же час, відповідно до приписів Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, розмір надбавки за особливості проходження служби, з урахуванням зазначеного в довідці №ЮО117566 від 10.09.2024 року відсоткового розміру (65 %) повинен складати 15395,25 грн. ((сума окладу 51 тарифний розряд (13530,00 грн.) + сума окладу за військовим званням полковник - (2260,00 грн.) + надбавки за вислугу років (50 %) (7895,00 грн.) Х 0,65); розмір надбавки за таємність, з урахуванням зазначеного в довідці №ЮО117566 від 10.09.2024 року (15 %) повинен складати 2029,50 грн. (13530,00 грн. (розмір посадового окладу) х 0,15); розмір надбавки за науковий ступінь, з урахуванням зазначеного в довідці №ЮО117566 від 10.09.2024 року (5 %) повинен складати 676,50 грн. (13530,00 грн. (розмір посадового окладу) х 0,05); та розмір премії, з урахуванням зазначеного в довідці №ЮО117566 від 10.09.2024 року відсоткового розміру (140 %) повинен складати 18942,00 грн. (13530,00 грн. (розмір посадового окладу) х 1,40).
Таким чином, з вищевикладеного слідує, що здійснюючи розрахунок сум складових грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, із урахуванням зазначених в довідці №ЮО117566 від 10.09.2024 року відсоткових розмірів складових, відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_2 не вірно арифметично зазначено суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
При цьому, будь-яких доказів на підтвердження правильності визначення сум грошового забезпечення, зазначених у довідці №ЮО117566 від 10.09.2024 року, виданої на ім'я ОСОБА_1 , відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суду не надано.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни у довідку №ЮО117566 від 10.09.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, виходячи з відсоткових надбавок за науковий ступінь (15%) від посадового окладу, та направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, для перерахунку з 01.02.2023 року основного розміру пенсії позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Закон № 1556-VII, відповідно до його преамбули, встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.
Згідно пункту 1 частини першої статті 11 Закону № 1556-VII систему вищої освіти становлять, зокрема, заклади вищої освіти всіх форм власності.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1556-VII в Україні діють заклади вищої освіти таких типів: університет - багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність; академія, інститут - галузевий (профільний, технологічний, технічний, педагогічний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) заклад вищої освіти, що провадить інноваційну освітню діяльність, пов'язану з наданням вищої освіти на першому і другому рівнях за однією чи кількома галузями знань, може здійснювати підготовку на третьому і вищому науковому рівнях вищої освіти за певними спеціальностями, проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність; коледж - заклад вищої освіти або структурний підрозділ університету, академії чи інституту, що провадить освітню діяльність, пов'язану із здобуттям ступеня бакалавра та/або молодшого бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження та/або творчу мистецьку діяльність.
Частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII визначено, що науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцент і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професор - 33 відсотки від посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір за рахунок власних надходжень.
Згідно із підпунктом 8 пункту 2 розділу XV Прикінцеві та перехідні положення Закону №1556-VII, після набрання чинності цим Законом науковий ступінь кандидата наук прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника - до вченого звання старшого дослідника.
З наведеного слідує, що приписи Закону № 1556-VII визначають правові засади організації, функціонування та розвитку системи вищої освіти в Україні; встановлюють стандарти якості освіти, порядок акредитації навчальних закладів, а також засади фінансування вищої освіти; регулюють виключно відносини у сфері надання освітніх послуг, створення і утримання навчальних закладів; визначають права та обов'язки учасників освітнього процесу і безпосередньо їх стосуються.
При цьому з метою стимулювання наукової діяльності та збереження кваліфікованих кадрів у сфері вищої освіти, частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII передбачено, що до складу матеріального забезпечення науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників університетів, академій, інститутів та коледжів входять додаткові виплати у вигляді доплат за наукові ступені та вчені звання, у розмірах, встановлених частиною другою статті 59 Закону № 1556-VII.
У той же час, судом першої інстанції встановлено, що позивач є пенсіонером Збройних Сил України та отримує пенсію призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ, тому гарантії його соціального і правового захисту встановлюються саме Законом № 2262-ХІІ та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, у тому числі постановою КМУ № 704 та Порядком № 260, які, у свою чергу, містять спеціальні правові норми щодо соціального захисту військовослужбовців.
Приписами підпунктів 2 та 3 пункту 6 постанови КМУ № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право виплачувати: доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем; доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням.
Виплата доплати за науковий ступінь та за вчене звання врегулювано також і розділом ХV Порядку № 260, розмір яких ідентичний розміру, визначеному у постанові КМУ № 704.
Враховуючи вищезазначене, посилання апелянта на приписи Закону № 1556-VII, у тому числі на частину другу статті 59 останнього, є безпідставними і не свідчать про наявність суперечностей у правовому регулюванні, оскільки вказані нормативно-правові акти регулюють різні за своєю правовою природою (стимулюючі доплати до заробітної плати і складові грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії) та за суб'єктним складом (науково-педагогічні, наукові та педагогічні працівники і військовослужбовці) правовідносини.
З огляду на вищезазначене колегія суддів відхиляє посилання апелянта на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі №380/24050/21, оскільки останній стосується спірних правовідносин щодо видачі довідки для перерахунку пенсії науково-педагогічному працівнику вищого навчального закладу зі специфічними умовами навчання.
Колегія суддів також зауважує, що на момент складання спірної довідки підпункти 2, 3 пункту 6 постанови КМУ №704 нечинними не визнані.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2021 року у справі № 640/28531/20, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2021 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними, нечинними, такими, що не підлягають застосуванню з моменту набрання їх чинності, та такими, що суперечать частині другій статті 59 Закону № 1556-VII, підпунктів 2, 3 пункту 6 постанови КМУ №704.
Отже, на час складання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, відповідачем правомірно, у відповідності до положень постанови КМУ № 704 та Порядку № 260 визначено розмір надбавки за науковий ступінь, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 в цій частині.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.
Під час розгляду справи колегією суддів враховано правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 20.06.2024 року у справі № 520/9891/23.
Що стосується доводів апелянта про те, що в даній справі підлягають застосуванню правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 380/16427/21, а не правові висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 20 червня 2024 року у справі № 520/9891/23, колегія суддів зазначає, що відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду під час вирішення тотожних спорів має враховуватись остання правова позиція.
У зв'язку з чим вказані доводи апелянта є безпідставним та не приймаються колегією суддів до уваги.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик