П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/8539/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Коваля М.П., судді Осіпова Ю.В., судді Скрипченка В.О., розглянувши в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії-
В провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
До суду апеляційної інстанції апелянтом було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерства соціальної політики України та зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі № 320/2229/25.
Згідно вимог п. 4 ч.1 ст. 306 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за клопотанням учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; вирішує інші письмово заявлені клопотання учасників справи.
Так, апелянт просить суд про залучення до участі у справі Міністерство соціальної політики України в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері, зокрема, соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення та є головним розпорядником коштів.
Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
За приписами ст. 306 КАС України, у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору;
Водночас, апеляційний суд вважає,, що рішення у цій справі не матиме безпосереднього впливу на права та обов'язки Міністерства соціальної політики України. Та обставина, що надалі Міністерство соціальної політики України вступить у відповідні правовідносини зі сторонами, не змінює характеру тих правовідносин, справа щодо яких наразі розглядається судом, і не має на них жодного впливу.
Предметом спору у цій справі є протиправність дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача. Та обставина, що у разі винесення рішення про задоволення позовних вимог, реальне виконання залежатиме від дій Міністерства соціальної політики України, як органу, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері, зокрема, соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення та є головним розпорядником коштів, не свідчить про те, що у такого органу за наслідками розгляду цієї справи виникнуть нові обов'язки, крім тих, що і так покладені на нього чинним законодавством.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні правові підстави для залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача
Щодо клопотання апелянта про зупинення провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 3 частини 1 статті 236 КАС України, передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові від 12.12.2019 у справі № 826/25204/15 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду узагальнив основні підходи, які мають застосовуватися судами при вирішенні питання про зупинення провадження в адміністративній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
У цій постанові об'єднана палата наголосила, що, вирішуючи питання щодо зупинення провадження в адміністративній справі з підстав визначених пунктом 3 частини першої статті 236 КАС України, суд з метою дотримання критеріїв законності та обґрунтованості судового рішення в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства повинен належним чином проаналізувати ймовірні наслідки ухвалення судом рішення за результатом розгляду справи, їхній взаємозв'язок із спірними правовідносинами, що є предметом розгляду в адміністративній справі, підставами позову, і відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі щодо: а) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; б) наявності зв'язку між очікуваним рішенням суду, ухваленим в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства та обставинами конкретної адміністративної справи.
Об'єднана палата вказала, що під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.
Предметом розгляду у справі № 320/2229/25 є визнання протиправним та скасування абзацу 1 пункту 1 Постанови № 1 в частині застосування до осіб, яким пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсії, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Заявляючи клопотання про зупинення провадження, апелянт не обґрунтував, які ж саме обставини не можуть бути встановлені в межах цієї справи, натомість можуть бути встановлені в межах справи №320/2229/25 і матимуть значення у цій справі.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19; постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19).
З огляду на вищевикладене, у випадку встановлення того, що положення Постанови № 1 не відповідають нормам Конституції та законів України, суд вправі не застосовувати вказану Постанову навіть з урахуванням того, що станом на даний час вона є чинною, а отже немає підстав для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судового рішення у справі №320/2229/25.
В порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з'ясовані питання та здійснені підготовчі дії, передбачені ст. 306 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи відсутність необхідності у проведенні додаткових підготовчих дій, а також з огляду на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), колегія суддів вважає за можливе призначити справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін та проведення судового засідання.
Керуючись ст.ст. 65, 72, 80, 296, 306, 311, 321 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Міністерства соціальної політики України та зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду по справі № 320/2229/25 - відмовити.
Призначити справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду без виклику сторін та проведення судового засідання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: М.П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко