про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
09 червня 2025 року м. Київ № 320/26589/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася фізична особа-підприємць ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 18 червня 2024 року № 936/10-36-24-08/ НОМЕР_1 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області відновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку та включити його до реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Також позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з цим позовом в обрунтування якого позивач зазначив, що під час повномаштабного вторгнення, він вступив до Збройних сил України. Крім того, позивач має проблеми з опорно-руховим апаратом, що підтверджується випискою з історії хвороби стаціонарного хворого. Водночас, у зв'язку із проходженням служби зазначена хвороба значно прогресувала, що підтверджується наданими до клопотання документами з медичної установи.
Розглянувши подане клопотання судом встановлено, що з 24.02.2022, під час повномаштабного вторгнення, позивач вступив до Збройних сил України, що підтверджується посвідченням офіцера НОМЕР_2 . Крім того, відповідно до доданих до клопотання медичних документів позивач тривалий час здійснює лікування опорно-рухового апарату.
Постановою Верховного Суду від 29.09.2022 по справі № 500/1912/22 передбачено, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов'язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справа «Белле проти Франції»).
Таким чином, обмеження права позивача в доступі до правосуддя за наведених чинників буде мати наслідком порушення захисту основоположних прав, а саме, право на справедливий суд, що включає право на розгляд справи.
Враховуючи викладене, а також висновки Верхвоного суду, розглянувши доводи клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Згідно з частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Враховуючи предмет позову, положення статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 243, 248, 257, 259-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк звернення до суду.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
3. Витребувати докази по справі від відповідача:
- належним чином засвідчену копію акта про проведення камеральної перевірки за результатами якої було винесено рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 ;
- належним чином засвідчене рішення ГУ ДПС у Київській області про анулювання реєстрації платник єдиного податку, шляхом виключення позивача з реєстру платників податків;
4. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та докази на обґрунтування відзиву.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
5. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
6. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Повідомити сторін, що всі заяви та клопотання по справі, а також витребувані матеріали необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.
7. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
8. Повідомити відповідачу про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню йому як стороні та про можливість їх отримання лише безпосередньо в суді.
9. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.