Ухвала від 06.06.2025 по справі 320/22416/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 червня 2025 року Київ № 320/22416/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.

розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік ОСОБА_1 як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Представником позивача подано заяву на виконання вимог ухвали суду, в якій зауважив про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду виникли у серпні 2023 року, водночас з даним позовом до суду позивач звернувся в травні 2025 року, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Більше того, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту здійснення виплати останньому допомоги до Дня Незалежності у 2023 році.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).

Особи, які не отримали грошової допомоги до Дня Незалежності України до 1 жовтня, за її отриманням можуть звернутися до органів Пенсійного фонду України або до Центрів надання адміністративних послуг до 1 листопада поточного року.

Отже, якщо до 24 серпня був встановлений статус і видане відповідне посвідчення, але до 1 жовтня не отримано разову грошову виплату до Дня Незалежності України, позивач повинен був звернутися до 1 листопада до ПФУ або ЦНАП.

Розміри та механізм проведення виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754».

Таким чином, з дня отримання виплати (у меншому розмірі) особою, якій призначена така допомога, він вважається таким, що повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Відтак, суд зазначає, що не отримання позивачем допомоги до Дня Незалежності у повному обсязі у термін до 24 серпня кожного року, позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав.

Більше того, за відновленням порушеного права, у разі не нарахування такої виплати позивач мав право звернутись до 1 жовтня до органів Пенсійного фонду України або до Центрів надання адміністративних послуг до 1 листопада поточного року.

У зв'язку з чим, не отримання позивачем допомоги до Дня Незалежності у 2023 році не у повному обсязі є відліком обчислення шестимісячного строку звернення до суду, передбаченим Кодексом адміністративного судочинства України.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Стосовно посилань позивача на зміну чи очікування позиції Верховного Суду, суд зауважує, що зміна позицій щодо вирішення певних спорів не є належним доказом або обставиною в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.

У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Проте, належних та допустимих обґрунтувань та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду не надано.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява повертається позивачеві.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на відмову в поновлені строку звернення до суду, у зв'язку з ненаданням достатніх та поважних причин пропуску строку, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.

Водночас, суд зазначає, що повернення позовної заяви, згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України, не позбавляє права позивача для повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись пункту 1 частини 4 статті 169, статтями 241, 243 КАС України суддя Київського окружного адміністративного суду-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Білоноженко М.А.

Попередній документ
127974812
Наступний документ
127974814
Інформація про рішення:
№ рішення: 127974813
№ справи: 320/22416/25
Дата рішення: 06.06.2025
Дата публікації: 11.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (06.06.2025)
Дата надходження: 02.05.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БІЛОНОЖЕНКО М А
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві
позивач (заявник):
Титаренко Олексій Іванович
представник позивача:
Глазова Олена Миколаївна