про повернення позовної заяви
06 червня 2025 року м. Київ № 320/7272/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до Яготинського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ГУ ДПС у Київській області, про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Яготинського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 01.09.2022 у ВП №69762326 про стягнення з боржника основної винагороди.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дати вручення копії ухвали.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Скасовуючи ухвалу суду від 27.04.2023, апеляційна інстанція зазначила, що судом першої інстанції передчасно було постановлено ухвалу від 27.04.2023, оскільки судом не було досліджено заяву про поновлення строків звернення до суду, яку позивач надав на виконання ухвали суду від 27.03.2023.
Судом встановлено, що підставою для прийняття ухвали суду від 27.03.2023 є невідповідність позовної заяви вимогам статті 122, 287, 160, 161 КАС України.
Позивачем на виконання вимог ухвали суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій він зазначив, що 24.11.2022 він отримав постанову про розшук майна від 04.11.2022, у зв'язку з цим він 27.11.2022 звернувся до адвоката за правовою допомогою.
Також вказав, що 05.01.2023 ним отримано листа, яким відмовлено у задоволенні клопотання про закриття виконавчого провадження. Зазначений лист він передав своєму представнику 05.01.2023 та 06.01.2023 відбув до м. Суми з метою допомоги своїй дочці у переїзді.
Його представник повідомила, що хворіє, і він не мав можливості звернутися за допомогою до іншого адвоката, оскільки перебував за межами Київської області до кінця січня 2023.
Розглядаючи заяву про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічні приписи викладені у пункті 1 частини першої статті 287 КАС України.
Так, частиною першою вказаної статті передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, оскаржувана постанова прийнята 01.09.2022, з даним позовом позивач звернувся до суду 01.02.2023 (згідно конверту), тобто, з пропущенням строку звернення до суду, визначеного нормами КАС України.
Суд звертає увагу, що навіть вважаючи, що строк на оскарження постанови від 01.09.2022 закінчувався 15.01.2023, позивач звернувся до суду тільки 01.02.2023.
Щодо посилання позивача на незадовільний стан здоров'я представника позивача, то суд зазначає, що позивач мав можливість укласти договір з іншим адвокатом, навіть за тих умов, що позивач перебував за межами Київської області.
Крім того, ні позивач, ні його представник не були позбавлені можливості звернутися до суду з даним позовом за допомогою системи «Електронний суд».
Зазначені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду мотиви для його поновлення не підтверджують наявності об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню ним постанови.
Крім того, судом в ухвалі суду від 27.03.2023 вже була надана оцінка зазначеним обставинам щодо поновлення строку.
Нових доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку позивачем суду не наведено.
При вирішенні питання про поновлення строку, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку до дати звернення з позовною заявою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно - правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк звернутись до суду.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження рішення, дії чи бездіяльності у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).
Відтак, суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення пропущеного строку не містить поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Пунктом 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно пунктів 1 та 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.
Керуючись статтями 121-123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Яготинського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ГУ ДПС у Київській області, про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Лапій С.М.