про залишення позовної заяви без руху
09 червня 2025 року м. Київ № 320/25951/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Рахункової палати про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рахункової палати, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову т.в.п. Секретаря Рахункової палати, викладену в листах Рахункової палати від 24.04.2025 № 15-77/123 та від 05.05.2025 №15-77/141, у переведенні Позивача з 01.01.2025 без конкурсу на рівнозначну посаду в нову структуру апарату Рахункової палати, затвердженої рішенням Рахункової палати від 20.02.2025 № 4-3, виплаті заборгованості по заробітній платі та відшкодуванні моральної шкоди,
- зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок заробітної плати Позивача, починаючи з 01.01.2025 року по 01.05.2025, та виплати Позивачу заборгованість за заробітною платою за період з 01.01.2025 по день ухвалення судового рішення, яка станом на 01.05.2025, становила 197 562,8 грн (у тому числі за: посадовим окладом - 54 956 грн; надбавки за вислугу років - 142 606,8 грн);
- зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок премій, починаючи з 01.01.2024 року по 01.05.2025, та виплати Позивачці заборгованість за невиплачену премію за період з 01.01.2024 по день ухвалення судового рішення, яка станом на 01.05.2025, становила 253 227,6 грн;
- зобов'язати Відповідача відшкодувати моральну шкоду у сумі 300 000 грн;
- заборгованість виплатити на банківську картку Позивачки (IBAN/рахунок НОМЕР_1 в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001, ІПН: 2534901602, призначення платежу - виплата заборгованості по заробітній платі);
- стягнути з Відповідача на користь Позивачки судові витрати у суму 122 273,79 грн, у тому числі: судовий збір - 7 508,21 грн; надання правничої допомоги у сумі 117 539,52 грн, у тому числі 37 539,52 грн - сума гонорару успіху.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Рахункової палати про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Частиною першою статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Так, у прохальній частині позивач просить суд зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок заробітної плати Позивача, починаючи з 01.01.2025 року та виплатити Позивачу заборгованість за заробітною платою за період з 01.01.2025. Також просить здійснити перерахунок премій, починаючи з 01.01.2024 року та виплатити заборгованість за невиплачену премію за період з 01.01.2024.
Проте з даним позовом позивач звернулась лише 23 травня 2025 року.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В той же час, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Також суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, ЄСПЛ сформовано правозастосовчу практику, відповідно до якої право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV є джерелом права під час розгляду справ судом.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Суд також акцентує увагу, що відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Наведений висновок узгоджується з неодноразово викладеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема у постановах від 31.03.2021 по справі № 240/12017/19 та від 14.07.2021 у справі № 560/964/17.
Разом із цим, під час вирішення питання про достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, суд звертає увагу, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності обставин, на які посилається позивач у клопотанні про поновлення процесуального строку звернення до суду, покладається саме на позивача.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також згідно з вимогами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В контексті викладеного, позивачу в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати заборгованості по заробітній платі з 01.01.2024 року по 22 квітня 2025 року (один місяць від дати звернення до суду з даним позовом 23 травня 2025 року) з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рахункової палати про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати заборгованості по заробітній платі з 01.01.2024 року по 22 квітня 2025 року (один місяць від дати звернення до суду з даним позовом 23 травня 2025 року) з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кочанова П.В.