06 червня 2025 року м.Київ № 826/11785/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної служби геології та надр України, третя особа - Одеська обласна рада, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви ПАТ «Укргазвидобування», поданої листом від 03.02.2017 року № 3/2-01-990, щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і гази (промислова розробка родовищ) площі Созанського, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком на 30 років; визнання протиправною відмови Державної служби геології та надр України, оформленої листом від 05.05.2017 року № 10259/13/12-17, в наданні ПАТ «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) площі Созанського, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком на 30 років, поданою листом від 03.02.2017 року № 3/2-01-990; зобов'язання вчинити дії з надання ПАТ «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і гази (промислова розробка родовищ) площі Созанського, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком на 30 років за заявою, поданою листом від 03.02.2017 року № 38/2-01-990, шляхом надання ПАТ «Укргазвидобування» спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ) площі Созанського, розташованої в межах південно-західного шельфу Чорного моря, строком на 30 років.
адмініРішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо нездійснення розгляду та неприйняття рішення у встановлений строк з приводу заяви ПАТ «Укргазвидобування», поданої листом від 03.02.2017 року № 3/2-01-990, щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і гази (промислова розробка родовищ) площі Созанського, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком на 30 років.
Зобов'язано Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», подану листом від 03.02.2017 року № 3/2-01-990 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і гази (промислова розробка родовищ) площі Созанського, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком на 30 років, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позову відмовлено.
Вважаючи рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач подав касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2021 прийнято відмову Акціонерне товариство «Укргазвидобування» від позову, визнано нечинними рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року у справі № 826/11785/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної служби геології та надр України, третя особа - Одеська обласна рада, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, і закрити провадження у справі.
Водночас, 29.05.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2018 р. у справі № 826/11785/17 в частині зобов'язання Державної служби геології та надр України повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», подану листом від 03.02.2017 року № 3/2-01-990 щодо надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і гази (промислова розробка родовищ) площі Созанського, розташованої в межах південно-західної частини північно-західного шельфу Чорного моря, строком на 30 років, з урахуванням висновків суду наступним чином: під час повторного розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», поданої листом від 03.02.2017 року № 3/2- 01-990, Державна служба геології та надр України зобов'язана прийняти рішення у формі наказу на підставі законодавства, чинного на момент звернення Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» із відповідною заявою до відповідача (03.02.2017 р.). При цьому, Державна служба геології та надр України не має права відмовити Публічному акціонерному товариству «Укргазвидобування» у видачі спеціального дозволу на користування надрами з підстав втрати чинності підпункту 13 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, на момент прийняття відповідного рішення у формі наказу.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю, та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Лисенко В.І.
Дана заява була передана судді Лисенко В.І. для подальшого розгляду 06.06.2025.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Так, оскільки рішення у справі №826/11785/17 було ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні), то і питання щодо роз'яснення судового рішення також вирішується судом в порядку письмового провадження.
Ознайомившись із заявою представника позивача про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2018 у справі №826/11785/17, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
Суд зазначає, що конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим Кодекс адміністративного судочинства України не містить, а зі змісту приписів ст. 254 КАС України вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу на те, що ухвалою Верховного Суду від 15.02.2021 прийнято відмову Акціонерного товариства «Укргазвидобування» від позову, визнано нечинними рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року у справі № 826/11785/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної служби геології та надр України, третя особа - Одеська обласна рада, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, і закрито провадження у справі.
Отже, рішення суду, яке позивач просить роз'яснити є нечинним, а тому підстави для його роз'яснення вже відсутні.
Керуючись статтею 254, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити в задоволенні заяви представника Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду від 12.11.2018 у справі №826/11785/17.
Копію ухвали суду направити/видати учасникам справи.
У відповідності до вимог ст.ст. 293 та 295 КАС України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, встановлених ст. 294 цього Кодексу. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лисенко В.І.