03 червня 2025 року № 320/6156/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у судовому засіданні звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо встановлення обмеження суми пенсії, що виплачується ОСОБА_1 , розміром десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області обчислювати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 без застосування обмеження максимальним розміром пенсії з 05.03.2019;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії, що виплачується ОСОБА_1 , з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області обчислювати належну ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 90% видів грошового забезпечення, що зазначені у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду по справі №320/4004/19 від 10.11.2020 №2/5/56, у сумі 25303,12 грн. з 05.03.2019 та провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 05.03.2019, з урахуванням раніше сплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2022 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії, що виплачується ОСОБА_1 , з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області обчислювати належну ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 90% видів грошового забезпечення, що зазначені у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду по справі №320/4004/19 від 10.11.2020 №2/5/56, у сумі 25303,12 грн. з 05.03.2019 та провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 05.03.2019, з урахуванням раніше сплачених сум.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при проведенні перерахунку та виплати пенсії з 05.03.2019 згідно з довідкою від 10.11.2020 № 2/5/56, виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 05.03.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою від 10.11.2020 № 2/5/56, виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2022 повернуто апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2022.
21.06.2023 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у цій справі шляхом подачі звіту про виконання судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.10.2023 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у 10-денний строк з моменту отримання цієї ухвали (її тексту, отриманого засобами телекомунікаційного зв'язку) подати до суду звіт про виконання рішення у цій справі з відповідними доказами.
20.10.2023 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України Київської області про виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі №320/6156/22.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України Київської області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення від 05.09.2022 у справі №320/6156/22 - протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали (її тексту, отриманного засобами телекомунікаційного зв'язку).
08.01.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2024 призначено судове засідання для вирішення питання про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області штрафу за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі №320/6156/22 на 06.02.2024.
06.02.2024 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України Київської області надійшов звіт про виконання судового рішення від 01.02.2024 №1000-0902-7/19704.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України Київської області від 01.02.2024 №1000-0902-7/19704 про виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі №320/6156/22.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України Київської області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення від 05.09.2022 у справі №320/6156/22 - до 27.02.2024.
Призначено судове засідання по розгляду питання щодо прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України Київської області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.02.2024 №70557 про виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі №320/6156/22.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення від 05.09.2022 у справі №320/6156/22 - до 21.05.2024.
Призначено судове засідання по розгляду питання щодо прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України Київської області на 21.05.2024.
Присутній у судовому засіданні 21.05.2024 представник відповідача подав звіт від 20.05.2024 №1000-0902-8/85711 про виконання судового рішення.
Усною ухвалою суду від 21.05.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання відкладено вирішення питання про прийняття звіту про виконання судового рішення на 25.06.2024.
21.06.2024 матеріали адміністративної справи №320/6156/22 були передані до Шостого апеляційного адміністративного суду
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2024 було залишено без змін ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2024 про відмову у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 26.02.2024 №70557 про виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі №320/6156/22.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2025 призначено судове засідання для розгляду звіту Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області від 20.05.2024 №1000-0902-8/85711 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі №320/6156/22.
У судове засідання, призначене на 03.06.2025, з'явились представники сторін.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої-другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як зазначено вище, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 05.03.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з довідкою від 10.11.2020 № 2/5/56, виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження максимального розміру пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у звіті про виконання судового рішення від 20.05.2024 №1000-0902-8/85711 зазначило, що на виконання вказаного судового рішення відповідач 26.02.2024 здійснив перерахунок пенсії ОСОБА_1 в порядку, визначеному судовим рішення.
Розмір пенсії після проведення перерахунку становить 25578,66 грн.
У заяві позивача про невиконання судового рішення, яка була подана до суду 14.05.2025, позивач зазначив, що починаючи з 05.03.2019 основний розмір його щомісячної пенсії мав становить 19312,65 грн.
При цьому, під час обрахунку пенсії позивача Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області має враховувати такі складові: надбавка до пенсії за особливі заслуги у розмірі 21% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність; підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 66,43 грн.
У судовому засіданні 03.06.2025, проведеному за участю представника відповідача ОСОБА_2 , яка є відповідальною за призначення та перерахунок пенсії позивача, було встановлено на прикладі квітня 2019 року, що станом на 01.04.2019 розмір пенсії позивача мав дорівнювати 19693,45 грн. (19312,65 грн. (70% від 27589,50 грн. - сума грошового забезпечення за довідкою від 10.11.2020 №2/5/56) + 66,43 грн. (підвищення до пенсії як дитині війни) + 314,37 грн. (надбавка до пенсії за особливі заслуги у розмірі 21% від 1497 грн. - прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність).
Враховуючи, що сума перерахованої та виплаченої позивачу пенсії за квітень 2019 року становить 11207,48 грн., сума доплати на виконання судового рішення має складати 8485,97 грн.
При цьому, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 у справі №320/3190/19, серед іншого, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019.
Різниця у пенсії, нарахована на виконання рішення у справі №320/3190/19, складає 1158,78 грн, яка, відповідно, має бути вирахувана від суми доплати до пенсії на виконання рішення у цій справі, внаслідок чого сума доплата за квітень 2019 року має дорівнювати 7327,19 грн. (8485,97 грн. - 1158,78 грн.).
Натомість, жодний із наявних у матеріалах справи розрахунків на доплату пенсії не містить доказів того, що нарахована до виплати позивачеві сума на виконання судового рішення у цій справі за квітень 2019 року дорівнює 7327,19 грн.
Так, наприклад, у розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії від 22.02.2024 вказано, що розмір доплати пенсії за квітень 2019 року, яка підлягає виплаті позивачу на виконання вказаного судового рішення, становить 2214,32 грн.
У судовому засіданні представник відповідача Самутін Л. В. пояснила таку розбіжність тим, що територіальним органом Пенсійного фонду України була застосована поетапність виплати пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, пунктом 2 якої було передбачено проведення виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:
- з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;
- з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;
- з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Однак, суд зауважує, що Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Отже, поетапність виплати підвищення перерахованої пенсії була визначена пунктом 2 Постанови КМУ № 103, який був визнаний протиправним та нечинним у судовому порядку.
Слід зазначити, що 14.08.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 804 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019, згідно з якою виплата пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020, постанову Кабінету Міністрів України № 804 визнано протиправною та нечинною.
Суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 09.04.2020 (справа №640/19928/18) суд дійшов таких правових висновків:
“Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати позивачу лише 50 % суми підвищення пенсії та зобов'язання ГУ ПФУ виплачувати йому 100 % суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, постановою №704 та постановою № 103, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, поетапність виплат підвищення перерахованої пенсії було передбачено пунктом 2 постанови №103, відповідно до якого виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 %; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 %; з 01.01.2020 - 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
Проте, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 й зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
При цьому, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі №826/3858/18 Верховний Суд у постанові від 12.11.2019, серед іншого вказав на те, що системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону №2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.
Відтак із набранням законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 позивач має право на отримання пенсійних виплат у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 05.03.2019.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 06.08.2019 у зразковій справі №160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020.
Разом з тим, скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми постанови №103 були діючими.
З урахуванням наведеного, правильними є висновки судів попередніх інстанцій в тому числі в частині відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо виплати йому лише 50 % суми підвищення пенсії та зобов'язання ГУ ПФУ виплачувати йому 100 % суми підвищення пенсії, перерахованої згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ, постановою №704 та постановою №103, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою, оскільки на момент перерахунку пенсії позивачу у березні 2018 року пенсійний орган керувався ще чинними положеннями постанови №103, а підставою звернення позивача до суду з даним позовом були, на його думку, незаконні дії відповідача щодо виплати 50% суми підвищення пенсії».
Аналогічний правовий висновок було викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі №0240/3755/18-а (провадження № К/9901/25123/19).
Натомість Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 (реєстраційний номер судового рішенні в ЄДРСР - 104942716) зазначила таке.
“Частиною другою статті 6 КАС передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Закон України від 2 червня 2016 року №1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів» установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту “законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Так у справі “Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має “законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).
У справі “Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі №537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин».
Керуючись цією позицією ВП ВС, Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у справі №440/4978/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 105109941) виклав інший правовий висновок, згідно з яким “позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18».
Суд акцентує увагу на позиції Великої Палати Верховного Суду, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17).
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
З урахуванням наведеного, застосування відповідачем поетапності при виплаті позивачеві підвищеної суми пенсії суд визнає протиправним.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 20.05.2024 №1000-0902-8/85711 про виконання судового рішення та встановити новий строк для надання звіту про виконання судового рішення.
У судовому засіданні 03.06.2025 були проголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Повний текст ухвали складений та підписаний 06.06.2025.
Керуючись статтями 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 20.05.2024 №1000-0902-8/85711 про виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2022 у справі №320/6156/22.
2. Встановити для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення від 05.09.2022 у справі №320/6156/22 - до 03.07.2025.
3. Призначити судове засідання по розгляду питання щодо прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України Київської області на 03.07.2025 о 15 год. 00 хв.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.