29 квітня 2025 року № 320/151/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Каменської К.С., за участю представників сторін, розглянувши в м. Києві, в підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення без руху позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа-підприємецт ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.07.2024 №80305240208, №80310240208, №80326240208, №80349240208, №80354240208, №80362240208, №80385240208, №80357240208;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.07.2024 №Ф-80392У.
Ухвалою суд від 06.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Позивачем подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій останній просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.07.2024 №80305240208, №80310240208, №80326240208, №80349240208, №80354240208, №80362240208, №80385240208, №80357240208;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.07.2024 №Ф-80392У, від 03.10.2024 №Ф-54795-2615, №Ф-54795-2615У;
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних фінансових санкцій №80396240208 від 24.07.2024;
- зобов'язати відповідача здійснити відповідне коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податків.
Ухвалою суду від10.04.2025 прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
До суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху з підстав невідповідності останньої вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
В підготовчому засіданні 29.04.2025 представник відповідача просив клопотання про залишення позовної заяви без руху задовольнити, представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання про залишення без руху.
Суд, розглянувши заявлене клопотання, зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Як встановлено частиною першою статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вищевказаних норм процесуального законодавства, питання залишення позовної заяви без руху належать до виключної компетенції судді в провадженні якого знаходиться справа. Саме при отриманні позовної заяви та відкритті провадження у справі суддя вирішує процесуальні питання про залишення її без руху.
При дослідженні позовної заяви та заяви про збільшення розміру позовної заяви судом встановлено, що позивачем заявлено 4 позовних вимоги, одна з яких є похідною та має зобов'язальний характер.
Згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою, передбачено також частиною першою статті 21 КАС України.
Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
У свою чергу, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (пункт 23 частини першої статті 4 КАС України).
В адміністративному судочинстві похідна позовна вимога - це спеціальна процесуальна категорія, яка використовується для урегулювання порядку вирішення спорів та спрямована на вирішення двох основних процедурних питань (розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об'єднання та роз'єднання позовних вимог) шляхом виокремлення цієї категорії від поняття "основна позовна вимога". Правильне розмежування вимог, які містяться у позовній заяві, на основні та похідні, дозволяє позивачу однозначно визначати суд, який відповідатиме такому критерію як "суд, встановлений законом" і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об'єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28 грудня 2021 року у справі № 752/20709/21, від 13 квітня 2022 року у справі № 640/23353/21 та від 07 липня 2023 року у справі № 160/11383/22, від 06.09.2023 у справі №140/6803/22.
Таким чином, підстав для сплати судового збору за вимогу про зобов'язання відповідача здійснити відповідне коригування показників стану розрахунків з бюджетом в інтегрованій картці платника податків, яка є похідною від перших трьох, відсутні.
З врахуванням наведеного, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху необхідно відмовити.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотань представника відповідача про залишення без руху позову - відмовити.
Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя Лиска І.Г.