09 червня 2025 року Справа № 280/9857/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - Бабака Максима Андрійовича ( АДРЕСА_2 ), до Пенсійного фонду України (вул. Бастіонна, буд. 9, м. Київ, 01601), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 - через Міністерство оборони України) та Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 - через Міністерство оборони України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
23.11.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в особі представника - Бабака Максима Андрійовича, до Пенсійного фонду України (далі - відповідач 1, ПФУ), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2, ВЧ НОМЕР_1 ) та Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 3, ВЧ НОМЕР_2 ), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, відповідача 1, відповідача 3 щодо невиплати позивачу разової грошової допомоги до Дня незалежності України у 2023 році, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, передбаченої частиною п'ятою статті 13 Закону України №3551-ХІІ в повному розмірі;
зобов'язати відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3 здійснити перерахунок та виплатити позивачу, згідно Закону України №3551-ХІІ, разову грошову допомогу до Дня Незалежності України у 2023 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої разової грошової виплати.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він має право на пільги та виплати, запроваджені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII). У 2023 року позивачу була виплачена разова грошова допомога до Дня Незалежності України в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 року №754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань» (далі - Постанова №754), а не в розмірі передбаченому Законом №3551-XII. Позивач наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, не можуть змінювати приписів Закону України, і не позбавляють позивача права на отримання разової грошової допомоги в належному розмірі.
Ухвалою від 27.11.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
06.12.2023 засобами системи «Електронний суд» від ВЧ НОМЕР_2 надійшов відзив на позов в якому, окрім іншого, зазначено, що ВЧ НОМЕР_2 не є належним відповідачем у справі №280/9857/23. В зв'язку з чим вважає, що вважає, що адміністративний позов представника за довіреністю Бабака М.А., поданий в інтересах ОСОБА_1 завідомо безпідставно, а позовні вимоги є не вмотивованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
11.12.2023 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 3. У відповіді представник посилається на те, що для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2023 році, слід застосовувати не підзаконні акти, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин. Позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2023 році в розмірі 2900 грн., що значно менше восьми мінімальних пенсій за віком. Вважає, що позивач має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2023 році в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи що є підставою для задоволення позовних вимог.
12.12.2023 засобами системи «Електронний суд» від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач 2 просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до ВЧ НОМЕР_1 повністю.
13.12.2023 від ПФУ надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначено, що законодавцем делеговано Кабінету Міністрів України право визначати порядок і розмірі разової грошової виплати, передбаченої Законом №3551-XII. В зв'язку з чим позивачу правомірно була виплачена разова грошова допомога до Дня Незалежності України в розмірі, передбаченому Постановою №754. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
16.12.2023 засобами системи «Електронний суд» від відповідача 3 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
18.12.2023 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1 та відповідача 2 аналогічна за змістом раніше поданої відповіді на відзив відповідача 3.
08.02.2024 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення. В поясненнях зазначено, що достатнім та належним способом захисту прав та інтересів позивача буде задоволення його позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
11.03.2024 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів в якому він просить врахувати висновки викладені Верховним Судом у постанові від 05.03.2024 за зразковою справою №440/14216/23.
Ухвалою від 15.03.2025 провадження у справі було зупинене до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №440/14216/23 (адміністративне провадження №Пз/990/7/23).
29.05.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень була оприлюднена постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 у справі №440/14216/23.
Ухвалою від 05.06.2025 поновлено провадження у справі №260/773/24 з 05 червня 2025 року.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач є інвалідом війни ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_3 .
Позивачу була виплачена разова грошова допомога до Дня Незалежності України за 2023 рік, в розмірі, передбаченому Постановою №754, а саме - 2900 грн.
Не погодившись з розміром виплаченої щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення є Закон №3551-XII.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII (у редакції, чинній з 15 квітня 2023 року з урахуванням змін, внесених Законом України від 20 березня 2023 року №2983-IX) щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Постановою №754, затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 3 цього Порядку грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 р. в такому розмірі:
1) особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:
I групи - 3100 гривень;
II групи - 2900 гривень;
III групи - 2700 гривень;
2) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;
3) особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень;
4) членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень;
5) учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.
Як слідує із матеріалів справи, позивачу виплачено разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в розмірі, передбаченому пунктом 1 згадуваної вище постанови Уряду.
З огляду на викладене, суд висновує, що відповідачем дотримані норми положень Закону №3551-XII та Порядку.
За таких обставин суд вважає помилковими твердження позивача про те, що останній має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік в більшому розмірі, оскільки виплата спірної грошової допомоги мала здійснюватися в розмірі, що встановлений Порядком, який затверджений Постановою №754.
Такий висновок відповідає позиції, висловленій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025, ухваленій за результатами розгляду зразкової справи №440/14216/23.
Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - Бабака Максима Андрійовича ( АДРЕСА_2 ), до Пенсійного фонду України (вул. Бастіонна, буд. 9, м. Київ, 01601), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 - через Міністерство оборони України) та Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 - через Міністерство оборони України) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «09» червня 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль