09 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/3334/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії, -
02 травня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), яким просить суд: « 1. Прийняти позов до розгляду; 2. Визнати протиправними та скасувати розпорядження по ЕПС 072050015925 від 10.03.2025 року прийняте Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 ; 3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати згідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 до загального трудового стажу весь період його роботи в АТ «Свалявський лісокомбінат», яке перейменоване в Акціонерне товариство «фірма Свалява ЛХК» з 24.10.1994 р. по 26.03.2001 р.; 4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 з врахуванням періодів його роботи в АТ «Свалявський лісокомбінат», яке перейменоване в Акціонерне товариство «фірма Свалява ЛХК» згідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 починаючи з дати припинення виплати пенсії; 5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) судові витрати пов'язані з розглядом справи.».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Свої позовні вимоги позивач мотивував наступним. Позивач звернувся із письмовою заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про призначення пенсії за віком. На вказане звернення позивача відповідачем було призначено з 20 січня 2025 року пенсію за віком. Проте, оскаржуваним розпорядженням, у зв'язку з відсутності необхідного стажу роботи, було прийнято рішення про припинення виплати пенсії за віком. Таке розпорядження позивач вважає необґрунтованим, в зв'язку з чим звернувся до суду із даним позовом.
Відповідачем до суду було подано відзив на позов, відповідно до якого просив суд відмовити повністю в задоволенні позову з наступних підстав. Відповідач вказує, що спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснено перевірку первинного призначення електронної пенсійної справи ОСОБА_1 . При призначенні пенсії позивачу було враховано стаж згідно трудової книжки НОМЕР_2 з 24 жовтня 1994 року по 26 березня 2001 року стаж складав - 35 років 1 місяць 29 днів. Оскільки, відповідно до записів трудової книжки звільнення позивача відбулось 26 березня 2001 року, а в системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про роботу, було направлено службову записку на проведення перевірки стажу роботи та факту нарахування заробітної плати за період з 24 жовтня 1994 року по 26 березня 2001 року в «Свалявському лісокомбінаті». За результатами опрацювання акту перевірки № 0700-0903-1/863 від 20 лютого 2025 року вказано про відсутність наказу на звільнення ОСОБА_1 . Заробітна плата нарахована за жовтень-грудень 1994, січень-травень, липень-серпень 1995, вересень 1996, березень 2001 року. За наслідками перегляду розрахунку стажу роботи встановлено, що стаж ОСОБА_1 зменшився і становить 30 років 8 місяці 3 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком (31 необхідно).
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що 09 січня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідачем за результатами розгляду вказаної заяви позивачеві було призначено пенсію за віком, відповідно до рішення № 072050015925 від 20 січня 2025 року про призначення пенсії за віком. Загальний страховий стаж позивача складає 36 років 1 місяці та 28 днів (а.с. 7).
Листом Головного управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09 квітня 2025 року № 0700-0209-8/20392 року позивача було повідомлено про припинення виплати пенсії. Так зокрема, в листі вказано, що спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області при перевірці первинного призначення пенсії, позивачу було зараховано до страхового стажу період роботи у ЗАТ «Свалявський лісокомбінат» з 24 жовтня 1994 року по 26 березня 2001 року. Також вказано, що оскільки, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 від 31 липня 1990 року за № 7-9 звільнення відбулось 26 березня 2001 року, а в системі персоніфікованого обліку відсутні відомості про роботу, було направлено службову записку на проведення перевірки стажу роботи та факту нарахування заробітної плати за період з 24 жовтня 1994 року по 26 березня 2001 року на «Свалявському лісокомбінаті». Після надходження акту перевірки період роботи в ЗАТ «Свалявський лісокомбінат» було скориговано. При коригуванні вилучено із стажу період роботи без нарахувань заробітної плати. Після коригування стаж складає - 30 років 08 місяців 03днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком (а.с. 14).
Так, у акті перевірки від 20 лютого 2025 року № 0700-0903-1/863 вказано, що за результатами перевірки факту роботи для призначення (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 встановлено, що наказ про прийом-наявний, на звільнення - відсутній. Заробітна плата нарахована за жовтень-грудень 1994, січень-травень, липень-серпеень 1995, вересень 1996, березень 2001 року (а.с. 15).
Розпорядженням по ЕПС 072050015925 від 10 березня 2025 року у зв'язку з недостатнім стажем для призначення пенсії за віком, пенсію ОСОБА_1 припинено кодом « 15» приховані або надані недостовірні дані з 20 жовтня 2024 року (а.с. 16).
Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі по тексту - Закон України № 1058-ІV) цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно із статтею 9 частиною 1 Закону України № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема пенсія за віком.
Статтею 26 Закону України № 1058-IV визначено особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Положеннями статті 24 частин 1, 2 та 4 Закону України № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
До 01 січня 2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі по тексту - Закон України № 1788-ХІІ).
Відповідно до статті 56 Закону України № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 частиною 1 Закону України № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено і Порядком № 637.
Отже, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 31 липня 1990 року позивач у період з 24 жовтня 1994 року по 26 березня 2001 року працював у «Свалявському лісокомбінаті», то суд вважає їх прийнятними, що дає право на зарахування позивачу спірних періодів його роботи, а тому суд вважає, що відповідачем неправомірно не зараховано вищезазначений стаж (а.с.а.с. 27-29).
Разом з тим, позивачу було відмовлено у зарахуванні до страхового стражу періоду роботи з 24 жовтня 1994 року по 26 березня 2001 року в «Свалявському лісокомбінаті», у зв'язку з відсутністю наказу про звільнення ОСОБА_1 .
На підтверджено факту роботи ОСОБА_1 в АТ фірма «Свалявський ЛХК» позивачем було надано копію наказу «Про звільнення» від 26 березня 2001 року №35, та довідки від 30 березня 2001 року про середню заробітну плату ОСОБА_1 (а.с. 30).
За наведених вище обставин не зарахування відповідачем до трудового стажу період роботи позивача з 24 жовтня 1994 року по 26 березня 2001 року в «Свалявському лісокомбінаті», не можна вважати обґрунтованим.
Водночас, відповідачем не доведено та не зазначено ні в оскаржуваному розпорядженні, поважних причин зменшення зарахованого страхового стажу період роботи позивача з 24 жовтня 1994 року по 26 березня 2001 року в «Свалявському лісокомбінаті».
Позивач не може бути позбавлений свого права щодо включення спірних періодів в страховий стаж при призначення їй пенсії за віком, у зв'язку з неможливістю пенсійного органу встановити відповідний стаж за наявності оригіналів трудової книжки, яка є основним документом необхідним для його підтвердження.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку особа займала у той чи інший період роботи у в за наявності належним чином оформлених трудових книжок, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Така правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 11.05.2022 у справі 120/1089/19-а.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позивач на момент звернення із заявою до органу Пенсійного фонду України мав право на зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи.
При цьому, відповідач відповідно до положень пункту 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1, як орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до статті 87 Закону України № 1788 ХІ суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає, або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до статті 46 частини 2 Закону України № 1058-ІV передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
При прийнятті рішення суд також враховує, що згідно із статті 6 частини 1 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по ЕПС 072050015925 від 10 березня 2025 року, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відтак, наявні достатні та обґрунтовані підстави для зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивачу періоди роботи з 24 жовтня 1994 року по 26 березня 2001 року в «Свалявському лісокомбінаті», у зв'язку із чим, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача відновити виплату пенсії за віком позивачу, відповідно до рішення № № 072050015925 від 20 січня 2025 року про призначення пенсії за віком.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063 про визнання дій протиправними та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по ЕПС 072050015925 від 10 березня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 24 жовтня 1994 року по 26 березня 2001 року в «Свалявському лісокомбінаті» та відновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , відповідно до рішення № 072050015925 від 20 січня 2025 року про призначення пенсії за віком.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко