Рівненський апеляційний суд
Іменем України
03 червня 2025 року м. Рівне
Справа № 556/2191/24
Провадження № 11-кп/4815/214/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
засудженого - ОСОБА_6
захисника-адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Полицька виправна колонія № 76»матеріали судового провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 09 серпня 2024 року, -
Цією ухвалою задоволено подання ДУ «Полицька виправна колонія №76» і замінено засудженому ОСОБА_6 не відбуту частину покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням - обмеженням волі на строк 2 роки 4 місяці і 16 днів.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_6 доводить, що він не порушує умов відбування покарання та позитивно характеризується, а, відтак, став на шлях виправлення і заслуговує на більш м'яке покарання у вигляді пробаційного нагляду.
Просить ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.08.2024 року змінити і замінивши йому не відбуте покарання у виді позбавлення волі більш м'яким покаранням - пробаційним наглядом із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
До початку апеляційного розгляду засуджений ОСОБА_6 змінив свої апеляційні вимоги і просить скасувати ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 09.08.2024 року, покликаючись на можливість застосування до нього на даний час іншої пільги, передбаченої законом.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_6 , який підтримує змінені апеляційні вимоги, доводи якого підтримує захисник, доводи прокурора, який вважає ухвалу законною і просить залишити її без змін, перевіривши матеріали судового провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, та доводах засудженого в ході апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 82 КК України та роз'яснень, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» від 26 квітня 2002 року, головними умовами прийняття рішення про можливість заміни не відбутої частини покарання більш м'яким, є доведеність того, що засуджений відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, та став на шлях виправлення.
Згідно положень ст. 82 КК України, особам що відбувають покарання у виді позбавлення волі, не відбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до виконання обов'язків у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення і можливість ефективного його продовження за умови застосування до засудженого більш м'якого виду покарання.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, ОСОБА_6 засуджений вироком Залізничного районного суду м. Львова від 22.11.2022 року за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 71 КК України до остаточного покарання - п'ять років два місяці позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.
Згідно характеризуючих даних, ОСОБА_6 , який на момент прийняття процесуального рішення судом першої інстанції фактично відбув 1/2 строку покарання, (кінцевий строк якого - 25.01.2027 року), позитивно характеризується, приймає участь у роботах по благоустрою, працевлаштований на підприємстві установи у швейній дільниці, до праці ставиться належним чином, має заохочення, не конфліктний і дотримується ввічливих взаємовідносин з персоналом установи. Негативні характеризуючі дані щодо нього в матеріалах справи відсутні і таких даних не надано апеляційному суду, що, на думку колегії суддів, слугує доказом того, що ОСОБА_6 став на шлях виправлення.
За таких обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно взяв до уваги дані про поведінку засудженого ОСОБА_6 за весь час перебування у виправній установі і прийняв правомірне рішення, підстав для скасування якого не вбачається.
Апеляційна вимога засудженого, висловлена в ході апеляційного розгляду, щодо скасування судового рішення без ухвалення будь - якого рішення не заслуговує на увагу і суперечить нормам ч. 4 ст. 403 КПК України, оскільки внесення до апеляційної скарги змін, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого (засудженого), за межами строків на апеляційне оскарження не допускається, про що правомірно наголошується прокурором в судовому засіданні.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону при розгляді клопотання адміністрації ДУ «Полицька виправна колонія № 76» в місцевому суді, які б слугували безумовною підставою для скасування ухваленого судового рішення, не встановлено
З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення та визнання його незаконним.
Керуючись ст. ст. 404-405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Володимирецького районного суду Рівненської області від 09 серпня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3