Справа № 552/2438/22 Номер провадження 11-кп/814/852/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
04 лютого 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2
суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурораОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальне провадження №12022221220000031 від 22.02.2022, за апеляційною скаргою прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 20.09.2024 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, українця, не одруженого, дітей неповнолітніх на утриманні не маючого, з середньою технічною освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 16.09.2000 Чугуївським міським судом Харківської області за ст. 94 КК України до позбавлення волі на строк 13 років; Ленінським районним судом м. Харкова від 05.06.2024 за ч.1 ст.122 КК України до 2 років обмеження волі із звільненням від його відбування з іспитовим строком на 1 рік,
Цим вироком ОСОБА_7 засуджено за ст.126-1, ч.4 ст.70 КК України на 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, із застосуванням обмежувальних заходів, передбачених ст.91-1 КК України.
Відповідно до вироку суду, 06 березня 2021 року приблизно о 18:00 ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_8 , під час якої висловлював погрози та образи, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї. За вказані дії постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 24.03.2021 ОСОБА_7 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення насильства в сім'ї та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. 00 коп.
Крім цього, 26 липня 2021 року приблизно о 16.30 ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_8 , під час якої висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї. За вказані дії постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 09.08.2021 ОСОБА_7 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення насильства в сім'ї та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.
Крім цього, 06 грудня 2021 року приблизно о 17.45 ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_8 , під час якої висловлював погрози та образи, чим вчинив психологічне насильство в сім'ї. За вказані дії постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 10.12.2021 ОСОБА_7 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за вчинення насильства в сім'ї та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.
Крім того, 27 грудня 2021 року приблизно о 22:00 ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , умисно вчинив відносно своєї громадянської дружини ОСОБА_8 психологічне насильство, яке до цього носило систематичний характер, а саме: кричав на неї, ображав нецензурною лайкою, принижував людську гідність, погрожував фізичною розправою, що призвело до психологічних страждань потерпілої. Внаслідок таких систематичних дій з боку ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_8 постійно перебуває у стані емоційного пригнічення та у неї спостерігається погіршення психологічного самопочуття, зниження самооцінки, втрата позитивних емоцій та жаги до життя, погіршенні якості життя в цілому.
Прокурор у своїй апеляційній скарзі просить змінити вироку суду в частині призначення покарання, так як суд першої інстанції, використовуючи принцип часткового або повного складання призначених покарань суд не міг призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, оскільки відповідно до ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі. Тобто, при переведенні покарання у вигляді 2 років обмеження волі за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 в більш суворий вид становить 1 рік позбавлення волі.
За наслідками апеляційного розгляду прокурор просить ухвалити рішення яким вважати ОСОБА_7 засудженим за ст. 126-1 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі положень ч. 4 ст. 70, ст., 72 КК України, шляхом повного складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 05.06.2024, остаточно засудженим до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільненим від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України з покладенням на ОСОБА_7 обов'язків не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Застосуванням до ОСОБА_7 обмежувальних заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України та направленням для проходження програми для кривдників, визначивши відповідальним за проведення вказаної програми Харківську міську раду, відповідно до положень ч. З ст. 91-1 КК України строком на 3 місяці.
Інші учасники кримінального провадження вирок суду не оскаржували.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, обвинуваченого на підтримку поданих апеляційних скарг, перевіривши вирок суду та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.370 КПК України, Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із змісту оскаржуваного вироку, суд першої інстанції дотримався цієї норми закону не в повному обсязі.
Так, суд визнав ОСОБА_7 винним та призначив покарання за ст. 126-1 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.
У подальшому, призначаючи покарання за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень суд застосував принцип часткового складання покарань, призначених за дане кримінальне правопорушення у вигляді 1 року позбавлення волі та за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 у вигляді 2 років обмеження волі, призначивши остаточне покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі. Тобто, при переведенні покарання у вигляді 2 років обмеження волі за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 в більш суворий вид становить 1 рік позбавлення волі.
У зв'язку з цим, суд першої інстанції, використовуючи принцип часткового, або навіть повного, складання призначених покарань суд не міг призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, оскільки розмір призначеного ним покарання не відповідає як принципу повного так і часткового складання покарань.
За таких обставин вирок Київського районного суду м. Полтави від 20.09.2024 у кримінальному провадженністосовно ОСОБА_7 за ст. 126-1 КК України підлягає зміні в частині призначення йому покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме:
За ст. 126-1 КК України - 1 рік позбавлення волі.
На підставі положень ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, шляхом повного складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Ленінського районного суду м, Харкова від 05.06.2024, остаточно - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Застосувати обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство передбачені п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України та направленням для проходження програми для кривдників, визначивши відповідальним за проведення вказаної програми
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 - задовольнити.
Вирок Київського районного суду м. Полтави від 20.09.2024 відносно
ОСОБА_7 - змінити в частині призначення покарання.
Призначити ОСОБА_7 покарання у виді та розмірі визначеному судом першої інстанції - 1 рік позбавлення волі.
На підставі положень ч.4 ст.70, ст.72 КК України, шляхом повного складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 05.06.2024 остаточно ОСОБА_7 призначити покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки:
1)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
3) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Застосувати до ОСОБА_7 обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство, передбачені п.5 ч.1 ст.91-1 КК України та направити для проходження програми для кривдників та визначити відповідальним за проведення вказаної програми Харківську міську раду, відповідно до положень ч.3 ст.91-1 КК України, строком на 3 місяці.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Касаційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4