Житомирський апеляційний суд
Справа №291/304/25 Головуючий у 1-й інст. Федорчук І. В.
Категорія 72 Доповідач Талько О. Б.
05 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Житомирі цивільну справу № 291/304/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кшевецької Інни Василівни, на ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 19 березня 2025 року, постановлену під головуванням судді Федорчук І.В.,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_1 , зареєстрований Чорнорудською сільською радою Ружинського району Житомирської області 17 липня 2015 року, актовий запис №3.
Також просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 19 березня 2025 року позовну заяву повернуто позивачці на підставі пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України та роз'яснено її право повторно звернутися до суду з даними вимогами у разі припинення існування обставин, що тали підставою для повернення заяви.
В апеляційній скарзі представник позивачки, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав не можуть бути розглянуті в одному провадженні, адже вони виникають із сімейних правовідносин й розглядаються за правилами цивільного судочинства, з дотриманням правил загальної підсудності.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
При вирішенні даного питання суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачкою вимоги про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав не є основними та похідними одні до одних, тобто вирішення позовних вимог про позбавлення батьківських прав та розірвання шлюбу не залежать одна від одної. Окрім того, нормами процесуального законодавства передбачений різний порядок позовного провадження у справах за такими вимогами. Так, розгляд позовних вимог про позбавлення батьківських прав відбувається в порядку загального позовного провадження, а розірвання шлюбу - в порядку спрощеного.
Отже, суд вказав, що у позовній заяві об'єднані дві позовні вимоги, які не можуть бути розглянуті в одному провадженні, що є підставою для повернення позову згідно з положеннями пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
З даного приводу слід зазначити наступне.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ( частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий процес та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права від порушень і протиправних посягань.
Водночас потрібно враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли порушено правило об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої та другої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги ( основної вимоги). Суд з урахуванням вимог частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача, одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднаними можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними вимогами й водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того ж самого відповідач ( відповідачів), або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
У розумінні положень частини першої статті 188 ЦПК України порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами ( не є однорідними ); не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть й відповідати критеріям, наведеним у частині першій статті 188 ЦПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені частинами четвертою та п'ятою вказаної статті.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про розірвання шлюбу та позбавлення батьківських прав хоча й виникають із сімейних правовідносин, проте не є однорідними, мають різні предмет та підстави й обґрунтовуються різними засобами доказування.
Сумісний розгляд заявлених позовних вимог у цій справі перешкоджатиме з'ясуванню обставин щодо взаємовідносин подружжя та наявності чи відсутності підстав для позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітнього сина, й суттєво ускладнить вирішення спору.
Однак, поза увагою суду першої інстанції залишилась та обставина, що у разі порушення правил об'єднання позовних вимог суд з метою виконання завдань цивільного судочинства не має обов'язку повернути позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи, надавши доступ до суду та відкривши провадження у справі, має можливість самостійно роз'єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 188 ЦПК України та розглянути кожну із заявлених вимог окремо.
Таким чином, висновок суду про повернення позовної заяви є помилковим.
Враховуючи вищезазначене, ухвалу слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 259, 367,368,374,379,381-384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кшевецької Інни Василівни, задовольнити.
Ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 19 березня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: