Справа № 502/242/25
09 червня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді - Масленикова О.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами
цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю
«ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»
до
ОСОБА_1
про
стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (надалі ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС») в особі представника Руденка К.В. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1163485 від 06.12.2023 року у розмірі 77085,75 грн. та понесені судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідно до укладеного Договору № 1163485 про надання споживчого кредиту від 06.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (торгова марка «SelfieCredit») та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 14400,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2 % від суми кредиту за кожен день користування (803% річних).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (далі по тексту - ІТС). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 20.11.2023 року (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://selfiecredit.com.ua/pro-nas/.
Відповідач відповідно до умов Кредитного договору, п. 7.1.16, 7.1.17, 7.1.18 Правил, в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти Кредитний договір та підписав Кредитний договір 06.12.2023 року о 22:50:01 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором E022, надісланий на номер телефону Відповідача.
Кредитні кошти були перераховані Відповідачу 06.12.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".
Сума кредиту по укладеному Кредитному договору, перераховується на платіжну карту Відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів або іншим способом. Провести верифікацію платіжної карти може здійснити виключно Відповідач.
Номер телефону Відповідача, в тому числі співпадає з даними Українського бюро кредитних історій.
Таким чином, виключно особа Відповідача може отримати кредит після укладення Кредитного договору.
Первісним кредитором та Відповідачем було укладено Кредитний договір у електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов'язань за договором.
29.07.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір факторингу № 29/07/2024 від 29.07.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №1 163485 про надання споживчого кредиту від 06.12.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору, Первісний кредитор нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 2,2 % від суми кредиту за кожен день користування.
Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 360 днів.
Відповідно до п.1.2 Кредитного договору, Відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно п.5.4.1 Кредитного договору, Відповідач зобов'язаний у встановлений Договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені Договором.
Первісним кредитором не здійснювалось нарахування комісій, пені та інших штрафних санкцій по Кредитному договору у відповідності до чинного законодавства України.
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості, що наданий Первісним кредитором.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань заборгованість за Кредитним договором станом на 29.07.2024 року (дата переходу права вимоги до Позивача) становить 77085,75 гривень, яка складається з: - 13934,39 грн. - заборгованість за кредитом; - 63151,36 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.5. Кредитного договору за ставкою 2,2 % за кожен день користування кредитом (803% річних) за період з 06.12.2023 року по 29.07.2024 року (включно). - 0,00 грн. заборгованість за штрафом відповідно до п.6.4 Кредитного договору.
Заборгованість за вищевказаним кредитним договором не погашена, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення цих коштів з відповідача.
Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області 3 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
12.03.2025 р. представником відповідача Мамонтовим Д.О. було надано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що враховуючи отриманий розрахунок нібито існуючої заборгованості Відповідач заявляє про невизнання в повному обсязі обставин, на які вказує позивач та вимог позивача.
На підтвердження вимог надано, наскільки це може зрозуміти Відповідач з частково отриманих документів, копію Договору № 1163485 про надання споживчого кредиту від 06.12.2023 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та нібито Відповідачем.
Разом з цим, позивачем не надано належних та допустимих доказів підписання та укладення наданого договору Відповідачем взагалі і конкретно саме в тій редакції, яка подана суду.
Доказів проведення ідентифікації відповідача при вході в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету позивачем суду не надано.
Відправлення та доставлення одноразових ідентифікаторів для підписання кредитних договорів повинні бути підтверджені належними та допустимими електронними доказами, чого позивач не надав.
Позивач надав скановані файли у форматі «pdf» на підтвердження використання ідентифікатора та підписання Кредитного договору, однак це не відповідає приписам вищевказаних вимог законодавства щодо підтвердження факту підписання договору та критеріям допустимості, достовірності та належності доказів відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідно до ч. 6. ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» споживач зобов'язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Доказів такого ознайомлення Позивачем не надано.
Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 20.11.2023 року (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://selfiecredit.com.ua/pro-nas/.
Вказане зазначено позивачем.
Разом з цим, огляд сайту доводить, що відповідні Правила станом на момент розгляду справи відсутні. Доказів ознайомлення Відповідача саме з цією редакцією Правил, як і взагалі їх існування на вказаному сайті на момент нібито укладення договору позивач не надав.
На підтвердження факту зарахування грошових коштів позивач надає довідку.
По-перше, для доведення факту отримання Відповідачем грошових коштів на відповідний рахунок Відповідача у відповідності до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг може бути лише виписка з відповідного рахунку Відповідача.
По-друге, доказом здійснення операції з переказу коштів Відповідачу відповідно до пункту 37 Розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 є платіжна інструкція, а не довідка.
По-третє, в позовній заяві позивач посилається на те, що відповідно до ЗУ «Про платіжні послуги» здійснює переказ без відкриття рахунку.
Однак, відповідно до ст. 1 цього ж закону платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього.
В розрахунку позивач вказує, що 25.12.2023 року відповідачем було сплачено 4 000 грн.
При цьому кошти не були зараховані на погашення тіла кредиту.
Враховуючи, що тіло кредиту позивач вказує як 14 400 грн., зарахування 4 000 суттєво впливає на зміну наданого позивачем розрахунку.
Щодо правничої допомоги та представництва.
Сторонами договору є клієнт та адвокат відповідно до положень закону.
Надаються не послуги, а правнича допомога.
На підтвердження повноважень адвоката та факту надання правничої допомоги, позивачем надано договір про надання юридичних послуг №02/08/2024 року від 02.08.2024 року з ФОП ОСОБА_2
ФОП ОСОБА_2 не надає правничу допомогу, а лише така може бути відшкодована згідно вимог ЦПК України.
Таким чином, не за змістом відносин, не за суб'єктним складом, відносини позивача та ФОП ОСОБА_2 за наданим позивачем договором про надання юридичних послуг №02/08/2024 року від 02.08.2024 року з ФОП ОСОБА_2 не є правничою допомогою і взагалі не підлягають відшкодуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Відповідно до пункту 1 частини 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката можуть бути представлені довіреністю.
Однак з урахуванням положень ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ч. 1 ст. 244 ЦК України така довіреність має бути видана на підставі договору про надання правничої допомоги.
Такого договору пан ОСОБА_2 не уклав з позивачем, отже відповідних повноважень на представництво не має.
Зважаючи на викладене, представник відповідача просив суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю за їх необґрунтованістю.
20.03.2025 р. представником позивача було надано пояснення по справі, в яких зазначив, що відповідно до укладеного Договору № 1163485 про надання споживчого кредиту від 06.12.2023 року (далі - Кредитний договір) між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (торгова марка «SelfieCredit») (далі - Первісний Кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач/Позичальник), Відповідач отримала кредит у розмірі 14400,00 гривень, строком на 360 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2 % від суми кредиту за кожен день користування (803% річних).
Щодо укладення Кредитного договору в електронному вигляді Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора ІТС). Кредитний договір підписаний Відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою Відповідача з умовами Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням Кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 20.11.2023 року (далі - Правила), викладені для загального доступну в мережі Інтернет на сайті https://selfiecredit.com.ua/pro-nas/.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначено порядок укладення електронного договору, відповідно до якого Відповідач зареєструвався на ІТС, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту) підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами Кредитного договору, Правилами здійснив акцептування Кредитного договору, шляхом надсилання електронного повідомлення підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідач відповідно до умов Кредитного договору, п. 7.1.16, 7.1.17, 7.1.18 Правил, в особистому кабінеті в ІТС прийняв пропозицію укласти Кредитний договір та підписав Кредитний договір 06.12.2023 року о 22:50:01 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором E022, надісланий на номер телефону Відповідача.
Кредитні кошти були перераховані Відповідачу 06.12.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" (завірена копія довідки про переказ коштів долучена до матеріалів справи).
Слід зазначити, що сума кредиту по укладеному Кредитному договору, перераховується на платіжну карту Відповідача, яка була верифікована шляхом блокування певної суми коштів. Сума блокування грошових коштів на платіжній карті відома тільки Відповідачу. Зазначення суми блокування на платіжній карті підтверджує, що саме Відповідач підтверджує верифікацію платіжної карти. Вказаний номер телефону Відповідача, в тому числі співпадає з даними Українського бюро кредитних історій.
Щодо того, що Позивачем не підтверджено належними доказами факту підписання ним договору та надання йому кредитних коштів за Кредитним договором повідомляємо наступне.
Кредитний договір містить паспортні дані Відповідача, його РНОКПП, відомості щодо адреси місця реєстрації, електронної адреси та номеру телефону. Доказів того, що такі дані Первісним кредитором отримано не від нього, та що вони використані будьякими особами незаконно, Відповідач не надає для спростування.
Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт, та Відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.
Разом з цим, в зв'язку з тим, що Відповідач заперечував щодо укладення Кредитного договору, отримання суми кредиту, представник позивача просив суд розглянути та задовольнити клопотання про витребування доказів, що подавалось одночасно з позовною заявою.
29.07.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (Клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛФІНАНС», укладено Договір факторингу № 29/07/2024 від 29.07.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 1163485 про надання споживчого кредиту від 06.12.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», завірену копію якого було долучено до матеріалів справи разом з завіреною копією платіжної інструкції про оплату за Договором факторингу та завіреною копією витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу.
Відповідно до ч.2. ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Витяг з реєстру боржників до Договору факторингу № 29/07/2024 від 29.07.2024 року виготовлений представником позивача та засвідчений власним електронним підписом, оскільки в Реєстрі боржників до договору факторингу № 29/07/2024 від 29.07.2024 року містяться персональні дані інших 6758 осіб, персональні дані яких не мають значення для вирішення справи.
Крім цього, до Витягу з Реєстру боржників крім персональних даних Відповідача, номеру та дати договору, розміру заборгованості адреси реєстрації було включено також скановане зображення підписів сторін та печаток з Реєстру боржників до договору факторингу № 29/07/2024 від 29.07.2024 року.
Таким чином, надання витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 29/07/2024 від 29.07.2024 року є належним та допустимим доказом.
Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості, що наданий Первинним кредитором. Таким чином, в порушення умов Кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань заборгованість за Кредитним договором станом на 29.07.2024 року (дата переходу права вимоги до Позивача) становить 77085,75 гривень, яка складається з: - 13934,39 грн. - заборгованість за кредитом; - 63151,36 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.5. Кредитного договору за ставкою 2,2 % за кожен день користування кредитом (803% річних) за період з 06.12.2023 року по 29.07.2024 року (включно). - 0,00 грн. заборгованість за штрафом відповідно до п. 6.4 Кредитного договору. Стягнення нарахованих процентів за Кредитним договором здійснюється за період строку дії Кредитного договору. Стягнення нарахованих процентів за користування кредитом за Кредитним договором здійснюється за період строку дії Кредитного договору.
Відповідач перед укладенням Кредитного договору, ознайомився з Паспортом споживчого кредиту в якому стисло у формі таблиці повідомляється про основні умови кредитування, а саме сума кредиту, розмір процентної ставки, строк користування кредитом, розмір щомісячного платежу, тощо. Відповідач перед укладенням Кредитного договору також ознайомився з його змістом.
Зі змісту укладеного Кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх сплати. Також договір містить інформацію про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.
Підписавши кредитний договір, позичальник погодився з усіма його умовами, зокрема, й щодо сплати процентів, розмір яких визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору. Відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із кредитодавцем, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливим.
Відповідач погодив зі своєї сторони такі умови Кредитного договору, підписавши його зміст. Кредитний договір або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови договору, в тому числі і щодо сплати відсотків, є обов'язковими для виконання позичальником.
Щодо правомірності стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу з Відповідача у розмірі 10 000,00 грн., представник позивача повідомив наступне.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Позивачем було долучено до Позовної заяви:
- завірену копію договору № 02/08/2024 від 02.08.2024 р. про надання юридичних послуг;
- завірену копію Свідоцтва № 2412 від 23.10.2018 року;
- завірену копію довіреності, виданої ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» адвокату Руденку К.В.;
- завірену копію акту приймання-передачі наданих послуг № 24 від 29.12.2024 року; - завірену копію Витягу Реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 24 від 29.12.2024 року;
- завірену копію платіжного доручення про сплату витрат на правову допомогу.
Сума витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 10 000,00 грн. є співмірною:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В матеріалах справи наявні всі необхідні документи, які підтверджують витрати позивача на правову допомогу, зокрема щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, яка була сплачена позивачем.
Таким чином, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат Позивачем.
Зважаючи на вищевказане, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши подані сторонами заяви по суті справи та надані і витребувані докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до укладеного та підписаного електронним підписом Договору № 1163485 про надання споживчого кредиту від 06.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 14400,00 гривень, строком на 350 днів.
Додатками № 1 та № 2 до вказаного Договору розраховано графік платежів та ОСОБА_1 передано ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої персональні дані з метою виконання своїх зобов'язань за договором.
Крім цього, відповідачу до укладення договору, як споживачу, була надана інформації про споживчий кредит у виді стандартизованої форми, яка підписана ОСОБА_1 електронним підписом.
Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору, стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день.
Строк надання кредиту відповідно до п. 1.4. Кредитного договору становить 350 днів 06.12.2023 р. ОСОБА_1 електронним підписом підписано паспорт споживчого кредиту.
29.07.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», укладено Договір факторингу № 29/07/2024 від 29.07.2024 року, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 1163485 про надання споживчого кредиту від 06.12.2023 року перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором станом на 29.07.2024 року становить 77085,75 гривень, яка складається з: - 13934,39 грн. - заборгованість за кредитом; - 63151,36 грн. - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.5. Кредитного договору за ставкою 2,2 % за кожен день користування кредитом.
З відповіді від 26.05.2025 р. на ухвалу суду, наданої АТ “Універсал Банк» вбачається, що а ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) Банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_3 в період з 06.12.2023 по 11.12.2023 року: НОМЕР_4 .
При цьому, як вбачається з наданої АТ “Універсал Банк» інформації про рух коштів клієнта ОСОБА_1 , 06.12.2023 р. о 22:51:17 на відповідний картковий рахунок було зараховано кошти у розмірі 14 400 грн.
Оскільки судом витребувано відповідні докази, а також отримано від представника позивача разом з письмовими поясненнями роздрукований Договір про надання споживчого кредиту з додатками, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення викладеного відзиві на позов клопотання представника відповідача про витребування доказів на підставі ст. 84 ЦПК Украдений, відсутні.
В ході розгляду справи судом на підставі клопотання представника відповідача було здійснено огляд веб-сайту https://selfiecredit.com.ua/pro-nas/ в мережі Інтернет згідно ч. 7 ст. 85 ЦПК України.
При цьому, в ході огляду веб-сайту виявлено віджет, за допомогою якого можливо здійснити реєстрацію особистого кабінету та подати попередню заявку з обраними умовами кредитування.
Для детального ознайомлення з умовами кредитування та здійснення обрахунку витрат за кредитом необхідно ввести номер телефону для реєстрації особистого кабінету та оформлення заявки на кредит.
При ухваленні рішення судом застосовано наступні норми права.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір, що є предметом судового дослідження, був вчинений в електронній формі.
А тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції Закону, чинній на час укладення правочину) електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (ч.ч. 1-4, 6-8, 12-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції Закону, чинній на час укладення правочину).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції Закону, чинній на час укладення правочину).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виконала алгоритм дій, направлених на укладення електронного кредитного договору та набуття прав та обов'язків позичальниці.
Крім того, як встановлено судом з витребуваних доказів, після виконання відповідних дій, на рахунок відповідача надійшли кошти згідно укладеного нею договору про надання споживчого кредиту.
Виконання вказаного алгоритму дій відповідачкою свідчить про укладення електронного кредитного договору з дотриманням передбачених законом вимог.
Аналогічні правові висновки висловлював й Верховний Суд у подібних справах, зокрема у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, від 12 серпня 2022 року у справі № 234/7297/20.
Таким чином, ОСОБА_1 уклала кредитний договір та набула статусу, прав та обов'язків позичальниці у кредитних правовідносинах з ТОВ «Селфі Кредит».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно з положеннями ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі . Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
Таким чином, як встановлено судом, зі свого боку ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала.
Отже, до ТОВ «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», як фактора, перейшли всі права кредитора, що виникли з кредитного договору №1163485 від 06.12.2023 року, у тому числі право вимоги сплати заборгованості за кредитним договором (що підтверджується долученими до позову договором факторингу.
Судом встановлено, що відповідач отримав кошти за вищевказаними кредитним договором. Заборгованість за ними не погасив, хоча відповідно до умов договору зобов'язаний був повернути суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом. Позивачу відступлено право вимоги за вказаним кредитним договором, а отже відповідач зобов'язаний виконати зобов'язання на користь нового кредитора.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Щодо витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N755/9215/15-ц).
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19, від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18.
Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі №329/766/18 (провадження №61-6627св20).
Згідно положень додаткової постанови Верхового Суду від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належить надання професійної правничої допомоги.
Згідно з ч.2 ст.137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн, представником позивача надано договір № 02/08/2024 від 02.08.2024 р. про надання юридичних послуг; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2412 від 23.10.2018 року, довіреність, видану ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» адвокату Руденку К.В., акт приймання-передачі наданих послуг № 24 від 29.12.2024 року; - витяг Реєстру № 1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 24 від 29.12.2024 року.
Незважаючи на заперечення представника відповідача, суд розцінює надані документи, як належні докази надання професійної правничої допомоги позивачу.
При цьому, наданий позивачем Договір № 02/08/2024 про надання юридичних послуг, з огляду на його предмет, зокрема: надання позивачу юридичних послуг з складання документі, в тому числі позовних заяв, надання консультації і роз'яснень з правових питань, є підтвердженням надання позивачу саме професійної правничої допомоги відповідно до визначення договору про надання правничої допомоги, яке викладено в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, судом має бути здійснений розподіл відповідних витрат пов'язаних з розглядом справи з урахуванням того, що позов підлягає задоволенню.
Таким чином, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт адвокатом Руденком К.В., принципи співмірності, розумності та реальності витрат, а також заперечень представника відповідача, враховуючи, що справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають розподілу шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 4000 грн таких витрат.
Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України у зв'язку з повним задоволенням позову, з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2-13, 81, 89, 141, 142, 247, 263-265, 279 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 516, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГОВА КОМПАНІЯ «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження 03124 м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4, заборгованість за кредитним договором № 1163485 від 06.12.2023 року у розмірі 77 085,75 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн та 2422,40 грн судового збору, - всього 83 508,15 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников