Справа № 502/721/25
09 червня 2025 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Березнікова О.В.,
при секретарі - Нанєвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько - ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати - ОСОБА_3 . Після смерті батьків відкрилась спадщина, зокрема на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано не було, оскільки він відносився до складу колгоспних до складу якого входили спадкодавці. Правовстановлюючі документи на будинок відсутні. У зв'язку з цим звернулася до суду з вказаним позовом.
Просить суд визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок в порядку спадкування після смерті батьків.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, її представник подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, надали заяву про проведення розгляду справи без участі представника, позовні вимоги визнали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_2 , 1933 року народження, місце проживання якого на день смерті зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки - ОСОБА_3 , 1936 року народження, місце проживання якої на день смерті зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 .
Спадкодавцям належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який складається: житловий будинок літ.А1, загальна площа 31,8 кв.м., житлова площа 22,6 кв.м., господарські будівлі: літня кухня літ.Б1, сарай літ.В, надвірні споруди 1-8; І.
Вказаний житловий будинок відносився до складу колгоспних дворів та згідно записів Книги обліку членів колгоспу та їх сімей за 1991 рік. Станом на 16.04.1991 до складу колгоспного двору входили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою про склад колгоспного двору №3 від 20.09.2024, яка видана виконавчим комітетом Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Як встановлено, право власності на спірний житловий будинок з будівлями та спорудам, не зареєстровано, що підтверджується довідкою КП КМР «БТІ» №628 від 25.08.2020.
Позивачка є спадкоємицею за законом після смерті батьків та є такою, яка спадщину прийняла, про що свідчать матеріали спадкових справ 367/2014 та 328/2014.
Проте, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на спірний житловий будинок, позивачка за вирішенням даного питання звернулася до суду.
Наведені докази є належними та допустимими, оскільки отримані у встановленому законом порядку, містять інформацію щодо предмету доказування, узгоджуються між собою, не заперечуються сторонами та не викликають сумніву щодо їх достовірності.
Підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з приводу спадкування, що врегульовано нижченаведеними нормами цивільного законодавства станом на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно ч.1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до частини першої статті 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
У відповідності до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права, одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.
Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.23 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Умовою переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до п.3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Право власності на збудоване до набрання чинності вказаним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2012 року № 6-54цс12, постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 557/1209/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:
а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 р. не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в навчальному закладі, хвороба);
б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебування у складі двору або незначної участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.»
Таким чином, у судовому засіданні повністю знайшов своє підтвердження факт, що позивачка є спадкоємицею за законом після смерті батьків, яким належав спірний житловий будинок, який є колгоспним двором, спадщину після батьків прийняла, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Обраний позивачами спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , та складається з: житловий будинок літ.А1, загальна площа 31,8 кв.м., житлова площа 22,6 кв.м., господарські будівлі: літня кухня літ.Б1, сарай літ.В, надвірні споруди 1-8; І, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Березніков