Справа № 947/21101/25
Провадження № 1-кп/947/1052/25
09.06.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні без виклику учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025164480000240 від 01.05.2025 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,
Так, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.04.2025 (точного часу судом не встановлено) у останнього, виник умисел, направлений на незаконне проникнення до нежитлового приміщення, а саме кафе-бару, який на даний час не працює, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою крадіжки.
Відповідно до договору оренди нерухомого майна №01 від 01.04.2023 року нежитлове приміщення розміщене за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 42 кв.м. належить фізичній особі підприємцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тобто яка являється фактичним володільцем.
Так, 29.04.2025, близько 23:40 годин ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи, що проникнення до іншого володіння особи без згоди володільця, та передбачених законом підстав є незаконним, порушуючи конституційне право громадян на недоторканість іншого володіння, закріпленого в ст. 30 Конституції України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом відкриття вхідних дверей, проник в середину нежитлового приміщення, а саме до кафе-бару (який на даний час не працює) за адресою: м. Одеса, вул. Сергія Шелухіна, 43a, фактичним володільцем якого являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим порушивши її право на недоторканість іншого володіння особи.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.162 КК України за кваліфікуючими ознаками - незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Прокурор ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_6 , звернувся до суду з заявою, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, ознайомлений із обмеженням прав на апеляційне оскарження і згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою, згідно якої вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена із обмеженням прав на апеляційне оскарження і згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до ч.1 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.162 КК України.
Частиною 1 ст.50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України суд визнає визнання обвинуваченим вини у скоєнні кримінального правопорушення, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України суд не вбачає.
Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує обставини скоєного кримінального проступку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, у лікарів психіатра і нарколога на обліку не перебуває, щире каяття у скоєному, повне визнання ОСОБА_3 вини, і вважає, що необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних проступків або правопорушень, покарання йому слід призначити у виді штрафу.
Постановою дізнавача від 01.05.2025 року, речовим доказом у справі визнано CD-R диск із відеозаписом, на якому зафіксовано факт проникнення до нежитлового приміщення 30.04.2025 року близько 23:45 години за адресою: м.Одеса, вул. Сергія Шелухіна, 43а.
Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходячи з положень ст.100 КПК України вважає необхідним речовий доказ по справі, а саме CD-R диск із відеозаписом, на якому зафіксовано факт проникнення до нежитлового приміщення 30.04.2025 року близько 23:45 години за адресою: м.Одеса, вул. Сергія Шелухіна, 43а, після набрання вироком законної сили - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.369-370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ по справі, а саме CD-R диск із відеозаписом, на якому зафіксовано факт проникнення до нежитлового приміщення 30.04.2025 року близько 23:45 години за адресою: м.Одеса, вул. Сергія Шелухіна, 43а, після набрання вироком законної сили - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1