Березівський районний суд Одеської області
06.06.2025
Справа № 494/982/25
Провадження № 3/494/384/25
06.06.2025 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., за участю секретаря судового засідання - Антонишиної І.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , студентки, яка проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
09.05.2025 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №616194 від 02.05.2025 року, вбачається, що 25.04.2025 року о 08:00 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи по АДРЕСА_1 виражалась нецензурною лайкою в сторону ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушила громадський порядок та спокій, чим вчинила дрібне хуліганство, за що передбачена відповідальність за ст.173 КУпАП.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 07.08.2025 року.
Справу призначено на 15.05.2025 року
13.05.2025 року на адресу суду від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення розгляду справи, просила надати час на ознайомлення з матеріалами справи та подачу необхідних доказів по справі, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 30.05.2025 року.
22.05.2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про об'єднання справ про адміністративні правопорушення №494/982/25 та №494/994/25, оскільки в обох справах розглядатимуться одні й ті ж самі події між тими самими особами, що відбувались в один час.
У судове засідання 30.05.2025 року ОСОБА_1 не з'явилась, 27.05.2025 року на адресу суду від неї надійшло клопотання про перенесення судового засідання у зв'язку з складенням іспиту, судове засідання відкладено на 06.06.2025 року.
У судовому засіданні 06.06.2025 року ОСОБА_1 з протоколом не погодилася, свою вину не визнала, вказала, що являється освіченою, вихованою людиною, яка у своєму спілкуванні з людьми нецензурну лексику не використовує. Причиною конфлікту є та обставини, що ОСОБА_1 проганяла випасатися птицю біля будинку ОСОБА_2 , яка розпочала сварку першою, тому що їй не подобається, що повз її будинок проходить птиця, постійно жбурляє камінням та кидає палки, погрожує фізичною розправо. Родина ОСОБА_3 постійно порушує громадський порядок. Доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення немає. Також у судовому засіданні надала відеодоказ, та письмові пояснення та заявила клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_4 , яка була свідком події.
В судовому засіданні 06.06.2025 року потерпіла ОСОБА_2 вказала, що 25.04.2025 року вранці ОСОБА_1 проганяла повз її будинок птицю, яка раніше погрожувала, що у разі якщо собака ОСОБА_2 спіймає птицю, буде вимагати грошову компенсацію, тому зробила зауваження, щоб ОСОБА_1 не гнала біля їх будинку домашню птицю. Каміння та палки в сторону ОСОБА_1 не кидала, зазначила, що вважає ОСОБА_1 винною у скоєнні правопорушення, оскільки остання ображала її нецензурною лайкою, просить притягнути її до відповідальності. Також просила залучити у якості свідка ОСОБА_5
06.06.2025 року постановою суду відмовлено в об'єднанні адміністративної справи в одне провадження відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП №494/982/25 з адміністративною справою відносно ОСОБА_5 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
06.06.2025 року постановою суду у задоволенні клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 про виклик свідків - відмовлено.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілу, вивчивши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, додані до протоколу матеріали, а також інші докази, зібрані у справі, оглянувши відеодиск, суд дійшов наступних висновків:
Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».
Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Диспозицією частини статті 173 КУпАП, визначає, що правопорушенням є дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у статті 173 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила дії, передбачені ст.173 КУпАП.
Інкриміноване ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення діяння не відповідає диспозиції ст. 173 КУпАП, в протоколі не зазначено суть правопорушення.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України N 19 від 22.12.2006 "Про судову практику у справах про хуліганство" дрібне хуліганство це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю за винятковим цинізмом.
Громадський порядок це обумовлена потреба суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами, система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Водночас, суд не знаходить наявність умислу в діях ОСОБА_1 на порушення громадського порядку і спокою інших громадян, прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі, не встановлено.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення, не розкрито наслідки порушення громадського порядку і спокою громадян, настання яких прямо передбачене диспозицією ст. 173 КУпАП, як обов'язкова ознака об'єктивної сторони правопорушення.
При цьому суд зазначає, що особа може бути притягнута судом до адміністративної відповідальності лише в тому випадку, коли її вина доведена поза розумним сумнівом.
Разом з тим, суд доходить до висновку, що не можуть бути належними та допустимими доказами відомості, що містяться лише у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.
Протокол про адміністративне правопорушення не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом, оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
За відсутності доказів фактичних обставин правопорушення визнати особу винною у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, на думку судді, не можливо, оскільки беззаперечних доказів вини суду не надано. Наявність лише письмових пояснень, в тому числі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та яка заперечує проти вчинення даного адміністративного протоколу, не може бути безспірною підставою для притягнення до адміністративної відповідальності останньої.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Тобто, дотримуючись засади змагальності, за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, суд повинен бути впевнений, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, щодо якої складено протокол.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши надані докази в їх сукупності, суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого їй адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 ч.1 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія або склад адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд -
Справу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 173 КУпАП - закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09.06.2025 року.
Суддя І.А. Римар