Березівський районний суд Одеської області
09.06.2025
Справа № 494/1067/25
Провадження № 3/494/418/25
09.06.2025 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши об'єднані матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 122-2, частиною другою статті 126 та частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), -
22.05.2025 року до Березівського районного суду Одеської області в провадження судді Римаря І.А. надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122-2, частиною другою статті 126 та частиною другою статті 122 КУпАП.
Постановою суду від 28.05.2025 року вказані справи об'єднанні в одне провадження під спільним номером 494/1067/25 (провадження 3/494/418/25) та призначені до розгляду.
Згідно протоколу серії ААД №579636 про адміністративне правопорушення від 13.05.2025 року вбачається, що 03.05.2025 року приблизно о 19:30 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем ВАЗ-21093, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Кондрашова, після чого повернув на ліво по вул. Миру м. Березівка Одеської області, де продовжив рух до будинку №47 по вул. Миру та на вимогу поліцейського не зупинився з дотриманням вимог Правил дорожнього руху, чим порушив вимоги п.2.4 ПДР України. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ДПР18 №201629 про адміністративне правопорушення від 13.05.2025 року вбачається, що 03.05.2025 року приблизно о 19:29 год. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ-21093, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Миру м. Березівка Одеської області та зупинився біля домоволодіння №47 по вул. Миру, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п.2.1 а ПДР України. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ДПР18 №201630 про адміністративне правопорушення від 13.05.2025 року вбачається, що 03.05.2025 року приблизно о 19:29 год. ОСОБА_1 , керував транспортним засобом автомобілем ВАЗ-21093, номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Кондрашова м. Березівка Одеської області і при повороті наліво - на вул. Миру м. Березівка не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги п.9.2 б ПДР України. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч.2 ст. 122 КУпАП.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 07.08.2025 року.
У судові засідання 06.06.2025 року та 09.06.2025 року ОСОБА_1 та його законний представник не з'явились, про дату, час та місце розгляд справи повідомлялися належним чином, а саме у телефонному режимі, про свідчить телефонограма. Разом з цим, в матеріалах справи міститься від нього заява від 09.06.2025 року, написана в присутності матері ОСОБА_2 , про розгляд справи без його участі, значивши, що винним себе визнає повністю.
Більш того, будь-яких заяв або клопотань щодо невизнання своєї вини ОСОБА_1 або його законний представник до суду не надав.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
За таких обстави, у зв'язку з введенням воєнного стану на території України, з урахуванням заяви ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, підписана законним представником матір'ю - ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».
Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».
Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протоколи серії ААД №579636, серії ДПР18 №201629 та серії ДПР18 №201630 за ч.1 ст. 122-2, ч.2 ст. 126 та ч.2 ст. 122 КУпАП.
Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».
Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч.1 ст. 122-2, ч.2 ст. 126 та ч.2 ст. 122 КУпАП.
Винність ОСОБА_1 у вчинені вищевказаних адміністративних правопорушень, підтверджується доказами, наявними в матеріалах об'єднаної справи, які досліджені судом.
Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно частини другої ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно ст. 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Згідно ст. 13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 КУпАП.
У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 24-1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років може бути застосований такий захід впливу, як попередження.
З врахуванням вищевикладеного, характеру вчинених правопорушень та особи порушника, сімнадцятирічного віку, відсутністю самостійного заробітку, суд вважає доцільним застосувати відносно нього захід адміністративного впливу, передбаченого ст.24-1 КУпАП у виді попередження.
Оскільки заходи впливу, передбачені ст.24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку, тому при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.
Керуючись ст.ст. 13, 24-1, 40-1, 121,126, 221, 283,284 КУпАП, суд,-
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 122-2, частиною другою статті 126 та частиною другою статті 122 КУпАП і застосувати до нього захід впливу, передбачений ст. 24-1 КУпАП, у виді попередження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя І.А. Римар