СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3645/25
ун. № 759/5795/25
04 червня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАК МОТОРС УКРАЇНА», адвокатки Багдасарової Г.М., про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі - Страхова компанія), Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАК МОТОРС УКРАЇНА» (далі - Товариство), ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Страхової компанії, Товариства, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.
25 березня 2025 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження і розпочав підготовче провадження у справі.
29 травня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшло клопотання представника Товариства, адвокатки Багдасарової Г.М., про призначення у справі судової транспортно-товарознавчої експертизи.
Клопотання мотивоване тим, що:
- позивачка пред'явила вимогу про стягнення майнової шкоди на загальну суму 723 270,00 гривень;
- на підтвердження розміру шкоди позивачка надала звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 851/08-24;
- указаний звіт складений без участі інших учасників дорожньо-транспортної пригоди, з порушенням методики проведення оцінки, що свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності розрахунків.
На вирішення експертизи просила поставити такі питання:
1) яка вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 30 липня 2024 року?;
2) яка вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей станом на 30 липня 2024 року?;
3) яка ринкова вартість колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування аварійних пошкоджень станом на 30 липня 2024 року?
Проведення експертизи просила доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
03 червня 2025 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла відповідь на клопотання про призначення експертизи, подана представником позивачки, адвокатом Конюшком Д.Б.
У відповіді представник позивачки не заперечив проти призначення експертизи, проте акцентував, що:
- транспортний засіб марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 не перебуває у власності позивачки, оскільки після ДТП був проданий, тому експертиза можлива лише за матеріалами справи, без огляду транспортного засобу; до відповіді долучив кольорові фотографії транспортного засобу на компакт-диску
- Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України має надмірне навантаження, тому просив доручити проведення експертизи судовому експерту Баранкову Владиславу Олександровичу або Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України;
- вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 перевищує його ринкову вартість в непошкодженому стані, тому на вирішення експерта просив поставити питання про ринкову вартість транспортного засобу до ДТП та про утилізаційну вартість транспортного засобу після ДТП.
У підготовче засідання позивачка та її представник не з'явилися. У відповіді на клопотання представник позивачки просив розглянути клопотання про призначення експертизи без участі сторони позивача.
Представник Страхової компанії в підготовче засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час і місце судового засідання булав повідомлений належним чином.
Представник Товариства в підготовче засідання не з'явилася. 04 червня 2025 року, до початку підготовчого засідання, подала заяву, в якій просила провести підготовче засідання за її відсутності, клопотання про призначення експертизи підтримала, просила його задовольнити.
ОСОБА_2 у підготовче засідання не з'явився. 04 червня 2025 року, до початку підготовчого засідання, подав заяву, в якій просив провести підготовче засідання без його участі, клопотання про призначення експертизи підтримав, просив його задовольнити.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв'язку з неявкою в підготовче засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов таких висновків.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 № 4038-XII судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно із ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну (частини четверта, п'ята статті 103 ЦПК України).
Відповідно до підпункт 1.2.4 пункту 1.2 розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (далі - Інструкція) підвидом товарознавчої експертизи є транспортно-товарознавча експертиза.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу IV Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 (далі - Науково-методичні рекомендації) до числа основних завдань транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього. Перед транспортно-товарознавчою експертизою можуть ставитись також питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання пов'язані з придбанням та експлуатацією колісних транспортних засобів.
Технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об'єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження (пункт 5.1. розділу V Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003).
Системне тлумачення наведених норм свідчить, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 108 ЦПК України, експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність. Експерт повинен забезпечити збереження об'єкта експертизи.
Предметом спору у цій справі є вимога про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Для визначення розміру завданої шкоди слід відповісти на питання, вирішення яких потребує спеціальних знань і які входять до предмета доказування в цій справі. Тому клопотання представника відповідача є обґрунтованим.
Щодо питань, які слід поставити на вирішення експертизи суд зазначає таке.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 (далі - Закон № 1961-IV) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
З огляду на те, що клопотання про призначення експертизи мотивоване наявністю сумнівів у достовірності звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 851/08-24, висновок про те, що транспортний засіб Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 фізично знищений є передчасним.
За таких обставин, суд, керуючись принципом розумності, вважає за доцільне поставити на вирішення експертизи такі питання:
1) яка вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 30 липня 2024 року?;
2) яка вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей станом на 30 липня 2024 року?;
3) яка ринкова вартість колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування аварійних пошкоджень станом на 30 липня 2024 року?;
4) у разі якщо вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 перевищує його ринкову вартість до дорожньо-транспортної пригоди, яка утилізаційна вартість колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 у пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди станом на 30 липня 2024 року?
Вирішуючи питання про експертну установу (особу), якій слід доручити проведення експертизи, суд зауважує таке.
Згідно із ч. 1 ст. 72 ЦПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.
За змістом статті 10 Закону судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз (обстежень і досліджень), крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом. До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов'язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону.
Тлумачення зазначених норм свідчить, що висновок експерта може бути наданий:
1) юридичною особою (державною спеціалізованою установою чи експертною установою комунальної форми власності);
2) конкретною фізичною особою (судовим експертом, який не є працівником державної (комунальної) спеціалізованої установи чи іншим фахівцем з відповідної галузі знань).
Представник Товариства просила доручити проведення експертизи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Представник позивачки натомість наполягав на проведенні експертизи у судового експерта Баранкова Владислава Олександровича або в Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Суд бере до уваги аргументи представника позивачки про надмірну завантаженість експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Однак суд відхиляє доводи представника позивачки щодо можливості проведення експертизи судовим експертом Баранковим В.О., адже будь-яких доказів професійної компетентності вказаного експерта представник позивачки не надав.
За таких обставин, суд уважає за доцільне доручити проведення експертизи експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Вирішуючи питання про можливість проведення експертизи за матеріалами справи, суд повторює, що для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність, яка характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.
Беручи до уваги, що транспортний засіб Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 після дорожньо-транспортної пригоди був проданий, огляд транспортного засобу під час проведення експертизи не відповідатиме принципу розумності і не надасть експерту можливості відповісти на поставлені перед ним питання.
За таких обставин, суд уважає можливим призначити проведення цього експертного дослідження без огляду транспортного засобу Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за матеріалами цивільної справи № 759/5795/25.
Водночас суд акцентує, що попри зазначення представником позивачки про долучення кольорових фотознімків транспортного засобу з пошкодженнями після ДТП, ані такі фотознімки, ані компакт-диск з ними до матеріалів справи не додані. Наявні у матеріалах справи чорно-білі фотографії транспортного засобу не забезпечать виконання експертизи.
За таких обставин, суд доходить висновку, що слід зобов'язати позивачку надати роздруковані кольорові фотографії транспортного засобу Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, або компакт-диск з такими фотографіями.
З урахуванням викладеного, клопотання представника Товариства суд задовольняє частково.
Відповідно до ч. 4 ст. 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
Відповідно до п. 5 п. 45 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну.
З огляду на те, що клопотання про призначення експертизи подала представник Товариства, витрати, пов'язані з проведенням експертизи, слід покласти на Товариство.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Відповідно до положень ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення клопотання про призначення експертизи, провадження у справі слід зупинити на час її проведення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 76, 103, 104, 108, 252, 253, 258-261, 353-355ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАК МОТОРС УКРАЇНА», адвокатки Багдасарової Галини Маратівни, про призначення експертизи задовольнити частково.
Призначити у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАК МОТОРС УКРАЇНА», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди судову транспортно-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити такі питання:
- яка вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 30 липня 2024 року?;
- яка вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей станом на 30 липня 2024 року?;
- яка ринкова вартість колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без урахування аварійних пошкоджень станом на 30 липня 2024 року?;
- у разі якщо вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 перевищує його ринкову вартість до дорожньо-транспортної пригоди, яка утилізаційна вартість колісного транспортного засобу марки Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 у пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди станом на 30 липня 2024 року?
Проведення судової транспортно-товарознавчої експертизидоручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (03170, місто Київ, Кільцева дорога, будинок 4).
Судову транспортно-товарознавчу експертизупровести без огляду об'єкта дослідження - транспортного засобу Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за матеріалами цивільної справи з єдиним унікальним номером № 759/5795/25.
Надати у розпорядження експертів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України матеріали цивільної справи № 759/5795/25.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків (статті 384, 385 Кримінального кодексу України).
Зобов'язати ОСОБА_1 надати суду роздруковані кольорові фотографії транспортного засобу Mazda CX-9, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, або компакт-диск з такими фотографіями до 20 червня 2025 року.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до положень ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Витрати з проведення експертизи покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАК МОТОРС УКРАЇНА».
В іншій частині клопотання відмовити.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖАК МОТОРС УКРАЇНА», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Копію ухвали направити учасникам справи та Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Повна ухвала суду складена 09 червня 2025 року.
Суддя Ю.В. Кравченко