09.06.2025 Справа № 756/8326/25
Справа № 756/8326/25
№ 1-кс/756/1578/25
09 червня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
Слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
підозрюваного ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
провівши судове засідання у кримінальному провадженні №12025100050001541 від 07.06.2025 за підозрою:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Києві, громадянин України, здобув середню освіту, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
09 червня 2025 року вказане клопотання надійшло до Оболонського районного суду міста Києва і на підставі протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У поданому клопотанні слідча просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування без права внесення застави.
В обґрунтування зазначеного клопотання вказано, що 06 червня 2025 року приблизно о 23 години 00 хвилин ОСОБА_6 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_7 розпивали алкогольні напої поблизу озера «Біле», просп. В. Івасюка в Оболонському районі м. Києва. Через деякий час, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_3 направились за місцем проживання останнього, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
07 червня 2025 року у період часу з 00 години 00 хвилин до 04 години 00 хвилин. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на кухні ОСОБА_6 разом із ОСОБА_3 продовжили вживати алкогольні напої та в ході спілкування між ними виник словесний конфлікт.
У подальшому, період часу з 04 години 00 хвилин до 04 годинні 30 хвилин взяв до рук вогнепальну зброю. Тримаючи зброю у руках ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 та здійснив один постріл у життєво важливий орган, а саме в область грудної клітки.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в умисному вбивстві, тобто протиправному заподіянні смерті іншій людині, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
2. Позиції сторін кримінального провадження
2.1. Прокурор ОСОБА_4 підтримала викладені в клопотанні доводи, просила його задовольнити, навела додаткові аргументи щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Також прокурор стверджувала, що під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування застави.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказала на обґрунтованість підозри за ч. 1 ст. 115 КК України, оспорюючи кваліфікацією кримінального правопорушення. Просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваного: . АДРЕСА_1 .
2.3. Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав думку захисника. Крім того не заперечуючи причетності до події кримінального правопорушення, не погоджується з кваліфікацією. Вказав, що мали місце обставини необережності та випадковості. Зазначив, що намагався надати першу медичну допомогу потерпілому.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту та чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6) які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, доходить таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
Запобіжний захід на стадії досудового розслідування може застосовуватися тільки до особи, яка має статус підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру та особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею, 09 червня 2025 року письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_3 , про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про його отримання.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_3 , має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчій судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_3 , міг вчинити саме інкримінований йому кримінальне правопорушення. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Зі змісту клопотання та доданих до нього матеріалів, встановлено, що 06 червня 2025 року приблизно о 23 години 00 хвилин ОСОБА_6 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_7 розпивали алкогольні напої поблизу озера «Біле», просп. В. Івасюка в Оболонському районі м. Києва. Через деякий час, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_3 направились за місцем проживання останнього, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
07 червня 2025 року у період часу з 00 години 00 хвилин до 04 години 00 хвилин. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , на кухні ОСОБА_6 разом із ОСОБА_3 продовжили вживати алкогольні напої та в ході спілкування між ними виник словесний конфлікт.
У подальшому, період часу з 04 години 00 хвилин до 04 годинні 30 хвилин взяв до рук вогнепальну зброю. Тримаючи зброю у руках ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_6 та здійснив один постріл у життєво важливий орган, а саме в область грудної клітки.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в умисному вбивстві, тобто протиправному заподіянні смерті іншій людині, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
07 червня 2025року о 19 годині 20 хвили у порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 затримано.
08 червня 2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
09 червня 2025 року ОСОБА_3 отримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підсумовуючи, слідча суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення полягали у незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини в особливо великих розмірах з метою збуту.
При цьому, відповідні обставини вчинення кримінального правопорушення, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_3 , підозри, встановлені слідчою суддею на підставі таких досліджених під час досудового засідання копій документів:
-протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 07.06.2025;
-протоколу допиту підозрюваного від 08.06.2025;
-повідомлення про підозру від 08.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 08.06.2025;
- протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 08.06.2025;
-протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 08.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 07.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_12 від 07.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_13 від 08.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_14 від 08.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 07.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 08.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 08.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 08.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 08.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 08.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_19 від 08.06.2025;
-протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_20 від 08.06.2025;
-протоколу допиту свідка ОСОБА_21 від 08.06.2025;
-протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.06.2025;
-протоколу обшуку від 07.06.2025;
-протоколу огляду від 09.06.2025;
-протоколу огляду від 09.06.2025;
-протоколу огляду від 09.06.2025;
-протоколу огляду від 09.06.2025.
Оцінивши вказані документи в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_3 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідча суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України за викладених у клопотанні обставин.
3.3.Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Сторона обвинувачення в судовому засіданні вказувала на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідча суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки, а також гіпотетична міра покарання за особливо тяжкий злочин. Відповідно до санкції ч. 1 ст. 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Також слідча суддя враховує можливість підозрюваного залишити територію України. А. в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
На думку слідчої судді, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
3.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 25 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На думку слідчої судді, підозрюваний ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може умовляннями, погрозами переконати давати неправдиві покази щодо його причетності до вчинення у кримінального правопорушення.
3.3.3. Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення
Наявність вказаного ризику прокурор обґрунтовує тим, що підозрюваний ОСОБА_3 не працевлаштований, не має постійних джерел доходу, належних засобів для існування, підозрюється у вчиненні злочину вчиненого проти життя та здоров'я.
Враховуючи наведені обставини, слідча суддя доходить висновку, що наявний зазначений ризик.
3.3.4. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Слідча у клопотанні зазначила, що існує ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.
Посилання органу досудового розслідування на цей ризик є формальним, жодних аргументів та доводів на підтвердження зазначеного ризику прокурор не надав, а відтак слідча суддя позбавлена можливості надати оцінку наявності вказаного ризику. Отже, суд відхиляє зазначений ризик та вважає його не підтвердженим.
3.4.Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_3 має постійне місце проживання; не одружений, офіційних джерел доходу не має; не раніше не судимий.
На думку суду, наведені обставини свідчать про те, що у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого правопорушення, існування ризиків (пункти 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків. Отже, наявні достатні підстави для застосування запобіжного заходу такого, як - тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом,
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_3 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу. А отже, стосовно ОСОБА_3 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
3.5. Щодо альтернативного запобіжного заходу.
Оцінюючи можливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя насамперед використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена ч. 1 ст. 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
За скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.
Слідча суддя зазначає, що ймовірно вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, у якому він підозрюється, має високий ступінь суспільної небезпеки, за обставинами провадження встановлено наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК ризиків, при цьому рішення суду за результатами розгляду питання щодо можливості застосування запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Таким чином, з огляду на обставини, встановлені під час розгляду клопотання, стадію судового провадження, майновий та сімейний стан підозрюваного, ураховуючи те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави є правом суду, слідча суддя вважає можливим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 не визначати розмір застави.
При цьому, слідча суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 3, 184, 194, 198, 331, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчої СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_22 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06.08.2025 включно.
Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Термін дії ухвали до 06.08.2025 включно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє їх виконання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному та прокурору, а також для виконання конвойній службі.
Слідча суддя ОСОБА_1