09.06.2025 Справа № 756/8267/25
Справа № 756/8267/25
№ 1-кс/756/1571/25
09 червня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
Слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
провівши судове засідання у кримінальному провадженні за № 12025100050000392 від 18.02.2025 за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у місті Бахмач Бахмацького району Чернігівської області, громадянка України, здобула вищу освіту, має на утриманні особу з інвалідністю, працює фінансовим директором у ТОВ «ЦЕНТР СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «АТЛАНТ», зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України
І. Суть клопотання
06 червня 2025 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 70 (сімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку внесення застави просив покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до слідчих у кримінальному провадженні № 12025100050000392 від 18.02.2025, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, та до прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;
-не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_4 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
-утримуватись від спілкування зі свідками у межах вказаного кримінального провадження.
Клопотання обґрунтоване тим, що у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2025 за № 12025100050000392, 06 червня 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме - привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану.
На переконання слідчого, станом на дату звернення з клопотанням існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а саме:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) незаконно впливати на свідків та представника потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів. Зазначив, що ризики передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявні та обґрунтовані.
2.2. У судовому засіданні захисник підозрюваної ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заперечувала обґрунтованість підозри. Крім того, зауважила, що заяву про вчинення злочину подано неуповноваженою особою. Також, заперечувала ризики на які посилався прокурор, надала до суду документи про наявність міцних соціальних зв'язків: довідку № А-000000004 від 06.06.2025 про дохід підозрюваної, копію трудової книжки № НОМЕР_1 , консультаційний висновок кардіолога від 12.05.2025,свідочтво про зміну імені серії НОМЕР_2 , свідоцтво про народження НОМЕР_3 , свідоцтво про народження НОМЕР_4 . Крім того зауважила, що зазначений розмір застави є надмірно великим для ОСОБА_4 .
2.3. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника та заперечила проти застосування щодо неї запобіжного заходу, зауважила, що зі свідками та власниками Товариства не знайома та бажання спілкуватися з ними не має, до кримінального правопорушення не причетна.
ІІІ. Мотиви слідчої судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідча суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідча суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчій судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Встановлено, що відповідно до Рішення №3 єдиного учасника ТОВ «Центр сучасних технологій «АТЛАНТ» (ЄДРПОУ: 44743863, адреса: м. Київ, вул. Іллєнка, 12) від 26.01.2024 призначено директором Товариства ОСОБА_4 з 29.01.2024 без укладення контракту.
28 лютого 2024 року ОСОБА_4 виявила бажання, щоб заробітна плата перераховувалась на належну їй банківську картку № НОМЕР_5 , банківський рахунок НОМЕР_6 , відкритий в АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Встановлено, що ОСОБА_4 обіймала посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій, що відповідно до примітки 1 статті 364 КК України є службовою особою.
Так, за січень 2024 року, маючи в силу своїх посадових обов'язків доступ до грошових коштів, нарахувала собі премію у сумі 5 663 гривень 48 копійок без відповідних рішень Загальних зборів ТОВ «ЦЕНТР СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «АТЛАНТ».
В подальшому, за лютий 2024 року нарахувала собі премію у сумі 43 420,00 гривень без відповідних рішень Загальних зборів ТОВ «ЦЕНТР СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «АТЛАНТ», чим завдала Товариству матеріальну шкоду на зазначену суму.
Крім того за березень 2024 року нарахувала собі премію у сумі 43 412,00 гривень, за квітень 2024 року нарахувала собі премію у сумі 43 412,00 гривень, за травень 2024 року нарахувала собі премію у сумі 43 412,00 гривень, за червень 2024 року нарахувала собі премію у сумі 43 412,00 гривень, за липень 2024 року нарахувала собі премію у сумі 55 835,00 гривень, без відповідних рішень Загальних зборів ТОВ «ЦЕНТР СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ «АТЛАНТ».
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідча суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
- заявою про вчинення кримінального правопорушення від 09.12.2024;
- штатним розкладом;
- заявою ОСОБА_4 від 28.02.2024;
- статутом ТОВ «Центр сучасних технологій «АТЛАНТ» від 2024 року;
- роздруківкою з банківської картки;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_7 від 21.02.2025;
- протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_8 від 21.02.2025;
- постановою про залучення представника потерпілого від 25.02.2025;
- протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9 від 25.02.2025;
- протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_10 від 25.02.2025;
- розпорядженням № 2-К про прийняття на роботу від 29.01.2024;
- повідомленням про підозру від 06.06.2025.
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідча суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідча суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, детектив послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідча суддя має оцінити їх наявність.
3.5. Щодо ризику незаконного впливу на свідків та представника потерпілого у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків снує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
На думку слідчої судді, підозрювана ОСОБА_4 знайома із свідками, знає їх місце проживання та ознайомлена з їх показаннями, а також їй відомо анкетні дані, місця проживання свідків та представника потерпілого, оскільки протоколи допитів із зазначенням анкетних даних таких осіб вручено стороні захисту з даним клопотанням.
Вказані обставини формують у слідчої судді переконання щодо наявності ризику впливу на свідків та представника потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
3.6. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідча суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки, а також гіпотетична міра покарання за тяжкий злочин. Відповідно до санкції ч. 4 ст. 191 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Крім того, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України є корупційним.
Також слідча суддя враховує можливість підозрюваної залишити територію України, зокрема відсутність обмежень щодо перетину кордону. А в контексті з тим, що 24.02.2022 російська федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваної з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
На думку слідчої судді, співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у невизначеному майбутньому із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
Враховуючи наведені обставини, слідча суддя доходить висновку, що наявний зазначений ризик.
3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, застосований до підозрюваної запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також з особою підозрюваної, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є: особиста порука, особисте зобов'язання.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідча суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваної, наявність міцних соціальних зв'язків, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідча суддя дійшла висновку, що запобіжний захід у вигляді застави є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування щодо підозрюваної іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Запобіжний захід у вигляді застави є досить ефективним, позаяк в його основу покладено економічну зацікавленість підозрюваного у збереженні грошових коштів. У випадку сплати застави за підозрюваного іншими фізичними та/або юридичними особами, у останнього виникають відповідні моральні та/або матеріальні зобов'язання, які забезпечують його належну процесуальну поведінку. За таких умов у разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов'язків державний примус реалізується у вигляді реальної загрози втрати заставодавцем грошових коштів.
Отже, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не створює для особи такого широкого кола обмежень прав і свобод як більш суворі запобіжні заходи, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
3.8. Щодо визначення розміру застави
Розмір застави визначається слідчою суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та не може бути завідомо непомірним для неї (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
На переконання слідчої судді, підозрюваній ОСОБА_4 має бути визначена застава у розмірі, який передбачений в межах п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Разом з тим, на переконання слідчої судді, застава у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 211 960 гривень 00 копійок, яку прохав застосувати щодо ОСОБА_4 слідчий, буде непомірною для останньої. Враховуючи встановлені обставини кримінального провадження та характеризуючі відомості підозрюваної ОСОБА_4 в цілому, а також її майновий стан, слідча суддя дійшла висновку, що застава у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень 00 копійок не становитиме надмірного тягаря та не є непомірною для неї. При цьому, зазначений розмір застави є значним, достатнім і цілком здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання покладених на неї процесуальних обов'язків, а ризик втрати грошових коштів буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.
Враховуючи встановлені ризики, слідча суддя дійшла висновку, що застава у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 гривень 00 копійок, з урахуванням усіх обставин справи, здатна забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків.
3.9. Щодо покладення на підозрювану обов'язків
З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваної наявні підстави для покладення на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
-прибувати за кожною вимогою до слідчих у кримінальному провадженні № 12025100050000392 від 18.02.2025, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, та до прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;
-не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_4 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
-утримуватись від спілкування зі свідками у межах вказаного кримінального провадження.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти.
Слідча суддя конкретизує обов'язок не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду територіальними межами м. Києва, з урахуванням місця проживання підозрюваної.
Строк дії обов'язків слідча суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України - два місяці.
За таких підстав клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді застави підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 7, 31, 177, 178, 181, 194, 199, 331, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, слідча суддя
1. Клопотання - задовольнити частково.
2. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121 120 (сто двадцять одну тисячу сто двадцять) гривень 00 копійок.
3. Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчих у кримінальному провадженні № 12025100050000392 від 18.02.2025, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, та до прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, слідчого судді, суду;
-не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_4 та інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
-утримуватись від спілкування зі свідками та представником потерпілого у межах вказаного кримінального провадження.
Термін дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків визначити два місяці, тобто до 08 серпня 2025 року включно.
4. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Оболонського районного суду міста Києва.
Роз'яснити підозрюваній, що вона не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваній та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомленою, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
5. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду упродовж п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1