Справа № 756/14165/24
Провадження № 2-а/756/37/25
Іменем України
20 травня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Примак-Березовської О.С.,
за участі секретаря - Смоляр І.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 6 жовтня 2024 року інспектором 2 взводу 5 роти 4 батальйону, 1 полку Управління патрульної поліції у м. Києві страшим лейтенантом Дерієнко І.О. винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3206462 від 6 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинене правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
У постанові вказано, що ОСОБА_1 здійснив зупинку транспортного засобу у два ряди, внаслідок чого створив перешкоду іншим учасникам дорожнього руку, чим порушив вимоги пункту 15.9 Правил дорожнього руху (надалі - ПДР).
Оскільки зазначені в постанові обставини не відповідають дійсності, зазначає, що приблизно о 12 год. 20 хв. рухався вздовж вул. Чорнобильська у м. Києві на транспортному засобі марки «FORD ESCAPE», державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час руху двигун автомобіля перестав працювати, внаслідок чого позивач був змушений здійснити аварійну зупину. Виконавши вимоги пункту 9.9 ПДР та увімкнувши аварійну сигналізацію, позивач переконався, що від його автомобіля до суцільної смуги, яка розділяє смуги руху не менше трьох метрів. Після чого до автомобіля під'їхав екіпаж патрульної поліції, який зазначив про порушення ОСОБА_1 ПДР.
Під час розмови з патрульними позивач надав пояснення про несправність транспортного засобу та запропонував поліцейським самостійно в цьому переконатися підійшовши до нього. Однак патрульні поліцейські проігнорували надані пояснення, не дослідили всі обставини та докази, та винесли незаконну постанову, у зв'язку з чим вважає її протиправною та просить скасувати.
Справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання у спрощеному провадженні.
У судове засідання позивач не з'явився, при цьому подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Подав відзив, у якому просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд дійшов такого висновку.
6 жовтня 2024 року, близько о 12 год. 35 хв. інспектором 2 взводу 5 роти 4 батальйону, 1 полку Управління патрульної поліції у м. Києві страшим лейтенантом Дерієнко І.О. винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3206462 від 6 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинене правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП.
Встановлено, що ОСОБА_1 6 жовтня 2024 року, приблизно о 12 год. 20 хв. рухався вздовж вул. Чорнобильська у м. Києві на транспортному засобі марки «FORD ESCAPE», державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час руху двигун автомобіля перестав працювати, внаслідок чого позивач був змушений здійснити аварійну зупинку. Виконавши вимоги пункту 9.9 ПДР та увімкнувши аварійну сигналізацію, позивач переконався, що від його автомобіля до суцільної смуги, яка розділяє смуги руху не менше трьох метрів.
Після вимушеної зупинки до автомобіля під'їхав екіпаж патрульної поліції, який зазначив про порушення ОСОБА_1 правил зупинки. Під час розмови з працівниками поліції позивач надав пояснення про несправність транспортного засобу та запропонував поліцейським самостійно в цьому переконатися підійшовши до нього.
Однак патрульні поліцейські розпочали розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесли постанову про накладення адміністративного стягнення, не дослідивши всебічно та повно обставини справи, не взявши до уваги пояснення позивача, а також порушуючи вимоги статті 285 КУпАП, зокрема не надання копії постанови.
Представник відповідача у своєму відзиві не надав переконливих та обґрунтованих доказів на спростування доводів позивача.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Предметом судового розгляду за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість прийнятої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності з прийняттям постанови про адміністративне правопорушення з визнанням його вини у вчиненні адміністративного правопорушення та накладення стягнення.
Підставами для визнання протиправними дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено частиною 2 статті 55 Конституції України та статтею 6 КАС України.
Вимоги частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частиною 3 статті 122 КУпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Відповідно до Правил дорожнього руху пункт 15.9.д визначено, що зупинка забороняється, зокрема, у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.
Судом встановлено, що оскаржувана позивачем постанова складена в порушення Правил дорожнього руху та вимоги КУпАП, виходячи з такого.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При складені оскаржуваної постанови не було з'ясовано істотних обставин справи та того, що позивач здійснив аварійну зупинку вимушено, а тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 122 КУпАП за порушення пункту 15.9.д ПДР.
При цьому, всупереч вимог частини 2 статті 77 КАС України відповідач не довів суду правомірності складення постанови про адміністративне правопорушення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що постанова серії ЕНА №3206462 від 6 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, оскільки позивач обґрунтував та надав у підтвердження належні та допустимі докази, про аварійну зупинку транспортного засобу, тому притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ним правил зупинки є неправомірним.
На підставі зазначеного та керуючись частиною 3 статті 122, статтями 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 8, 9, 72-78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3206462 від 6 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з моменту його підписання до Шостого апеляційного адміністративного апеляційного суду.
Учаснику справи, якому повний текст рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення строку для оскарження рішення, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з моменту вручення його копії.
Рішення суду набирає законної сили, якщо його не скасовано, з моменту прийняття апеляційним судом судового рішення про повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, залишення апеляційної скарги без розгляду або без задоволення.
СУДДЯ О.С. Примак-Березовська