Справа № 478/332/25 Провадження № 2/478/214/2025
09 червня 2025 року смт.Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:
головуючого - судді Томашевського О.О.,
за участю:
секретаря судових засідань - Григоренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданніу порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в с-ща Казанка, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
31 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДіджиФінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 51 072,87 грн заборгованості за договором кредитним договором № 200501067 від 12.04.2016 року, а також понесені витрати на сплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 14.04.2025 року провадження у справі було відкрито, до розгляду по суті у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Судове засідання було призначено на 13.05.2025 року, у подальшому судове засідання відкладено на 09.06.2025 року.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Причини неявки суд не повідомили.
Суд, встановивши відсутність клопотань від сторін про відкладення судового засідання та повідомлень про поважність причин неявки сторін до суду, приходить до висновку про можливість проведення судового засідання без участі сторін.
Дослідивши зміст позову та перевіривши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
За змістом ч. 7 ст. 81 ЦПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17, під принципом добросовісності слід розуміти загально-правовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
З позовної заяви та додатків до неї вбачається, що позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором № 200501067 від 12.04.2016 року у загальному розмірі 51 072,87 грн, з яких: 34 184,35 грн - сума заборгованості, 13 807,69 грн - інфляційних витрат, 3 080,83 грн - сума 3% річних, а також просили стягнути судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Однак до наданих матеріалів справи не додано реєстру боржників та акту приймання-передачі до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року, матеріали не містять розрахунку заборгованості та розрахунку 3% річних та інфляційних витрат, які просять стягнути з відповідача, а також постанови Господарського суду м. Києва від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16 на яку посилається позивач у позовній заяві.
Таким чином, за відсутності вище зазначених доказів, суд, керуючись ч. 7 ст. 81 ЦПК України вважає за доцільне витребувати додаткові докази у справі.
Керуючись ст.ст. 81, 84 ЦПК України, суд,
Постановив:
Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджифінанс» докази отримання права вимоги до відповідача ОСОБА_1 , реєстр боржників та акт приймання-передачі до договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року; розрахунок заборгованості та окремий розрахунок 3% річних та інфляційних витрат; постанову Господарського суду м. Києва від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16.
Витребувані матеріали надати суду в строк до 14 липня 2025 року.
Відкласти судове засідання на 09 год. 00 хв. 15 липня 2025 року.
В наступне судове засідання викликати сторони.
Копію ухвали до виконання направити на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджифінанс» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд, 8).
Роз'яснити положення пунктів 6-9 частини 2 статті 84 ЦПК України, де сказано, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Роз'яснити позивачу, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. У випадку ненадання суду витребуваних документів, справу буде вирішено на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя