Справа № 674/1461/24
Провадження № 2/674/92/25
іменем України
30 травня 2025 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Сосни О.М., за участю секретаря судового засідання Філіпової У.О., представника позивачки адвоката Наталюка Н.М., представника відповідача адвоката Вонсович О.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, скасування нарахованої заборгованості за кредитним договором,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, скасування нарахованої заборгованості за кредитним договором.
В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 10.08.2024 вона отримала від АТ КБ «Приватбанк» претензію про зобов'язання сплатити на користь банку загальний розмір простроченої заборгованості в сумі 51 515 грн. Позивачка вказує, що кредитного договору №б/н від 08.10.2023 з АТ КБ «Приватбанк» не укладала, не підписувала жодного документу, не отримувала кредитних коштів. 08.10.2023 о 18:00 год. позивачці прийшла смс від АТ КБ «Приватбанк» про те, що відбулося зняття кредитних коштів на розваги з її кредитної картки в сумі 40955,60 грн в терміналі 01080209. Позивачка одразу зателефонувала на «гарячу лінію» АТ КБ «Приватбанк» і повідомила, що хтось зняв кошти в її Приват24, вона не має кредитної картки (оскільки ніколи особисто її не відкривала), не знімала ніяких коштів з даної картки в сумі 40955,60 грн. Одразу працівником банку було заблоковано кредитну картку. 09.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до відділення АТ КБ «Приватбанк», де писала заяву про шахрайські дії. В подальшому вона телефонувала на центральне відділення в м. Дніпро де була заведена справа. Також 09.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до відділення поліції №2 із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке було зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12023242000001590 від 10.10.2023. З розрахунку заборгованості із кредитного рахунку відкритого в АТ КБ «Приватбанк» станом на 19.08.2024 у позивачки наявна поточна заборгованість по кредиту - 51515,00 грн. Позивачка вважає, що невідомим способом невідома особа отримала доступ до її фінансового телефону, зламала його пароль для доступу до особистого акаунту Приват24 та ввійшла до цієї системи, уклавши Кредитний договір №б/н від 08.10.2023, здійснивши незаконні перекази з кредитного рахунку, підтверджуючи паролями з надісланих смс-повідомлень. Вважає, що відповідачем було порушено її права як споживача, передбачені нормами Законів України «Про захист прав споживачів», «Про банки і банківську діяльність», «Про страхування» тому, просить суд визнати недійсним кредитний договір №б/н від 08.10.2023 про стягнення з неї кредитних коштів та скасувати нараховану заборгованість за кредитним договором. Також просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 12 000 грн.
Ухвалою від 19.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. 24.12.2024 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивачки адвокат Наталюк Н.М. у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Вказав, що позивачка не виконувала відповідних транзакцій «на розваги», кошти списані без її дозволу, зняті шахрайським методом. Крім того, банк не довів, що позивачка змінила пін-код та чому були заблоковані рахунки, а також невідомо яким чином списались кошти, о 17:59 год. додаток Приват 24 був розблокований.
Представник відповідача адвокат Вонсович О.А. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити. Вказала, що позивачкою було введено номер платіжної карти через стандартний номер клієнта, ОСОБА_1 підтвердила, що саме вона заходила в Приват 24, банком додержаний порядок ідентифікації, зміни пароля не було, що підтверджується записом розмови, а також платіжні дані та унікальний код введені правильно. Зазначає, що саме позивачкою була розголошена інформація, вини банку в цьому немає та банк не несе відповідальності якщо кошти зняті за дозволом клієнта, оператор банку запитував чи ОСОБА_1 особисто заходить з даного пристрою в Приват 24 на що вона дала ствердну відповідь.
Також представник відповідача адвокат Вонсович О.А. направила до суду відзив на позов, в кому зазначає, що АТ КБ «Приватбанк» позов не визнає, а заявлені вимоги вважає необгрунтованими, а також такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що як вбачається з виписки позивачки, оплата була здійснена на сторонньому інтернет ресурсі. Списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру карти, CVV-коду, терміну дії. 08.10.2023 позивачкою було підписано заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг. Відповідно заяви про приєднання, позивач який діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі ст.634 ЦК України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати. Враховуючи, що спірна операція була здійснено в мережі Інтернет з використання усіх необхідних реквізитів платіжної карти банку тобто сплата коштів з карткового рахунку відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача з правильним введенням даних, які відомі лише власнику картки, АТ КБ «Приватюанк» не повинно нести відповідальність за дану операцію. Позивачка не довела здійснення банком неналежного чи помилкового переказу, порушення банком вимог Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та тієї обставини, що банком здійснено недозволені або некоректно виконані платіжні операції, чи вчинено їх без розпорядження та без волевиявлення позивачки. Вказані обставини в сукупності свідчать про недоведеність наявного порушення прав позивачки з боку відповідача АТ КБ «Приватбанк» при здійсненні платіжних операцій і, відповідно, відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Сам факт звернення до правоохоронних органів та наявність кримінальногопровадження не може свідчити, в силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно відповідача до ухвалення вироку, яким будуть встановлені обставини вчинення злочину та відповідні винні особи. Щодо витрат на правову допомогу відповідач заперечує та вказує на необхідність зменшення таких відповідно до критерію реальності адвокатських витрат та розумності, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.
Судом встановлено, що 31.07.2024 АТ КБ «Приватбанк» надіслало ОСОБА_1 письмову Претензію за №SAMDNWFC00093151381, в якій інформує про наявність станом на 31.07.2024 простроченої заборгованості у загальному розмірі 51 515 грн та необхідності погашення простроченої заборгованості у даному розмірі.
Згідно з копією скріншоту з картки Універсальна НОМЕР_6 списано 40 955,60 грн на інтернет ресурсі Swap.gg_B.V.
Як вбачається із скріншотів з картки Універсальна НОМЕР_6 01.07.2023 залишок на картці складає 51 515 грн та здійснювалось списання відсотків за використання кредитної карти.
Зазначене також відображене у виписці з карти Універсальна за період 08.10.2023-19.08.2024.
03.11.2021 ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву клієнта-фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.
Як вбачається з анкети опитувальника клієнта фізичної особи Угода про використання простого електронного підпису. Банк та Клієнт (далі разом іменовані «Сторони») узгодили при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, в т.ч., але не виключно, послуг з переказу коштів, укладення між Сторонами кредитних договорів та будь-яких інших правочинів використання простого електронного підпису. Сторони визнають простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: OTP-пароль, QR-код, кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, дати доручення Банку на здійснення операції з переказу коштів тощо, або якщо інтерфейс відповідного ПК Банку дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть операції, доручення на здійснення якої Клієнт надає Банку шляхом підписання способами, що узгоджені Сторонами вище. Сторони визнають правочини у вигляді електронних документів із використанням зазначених простих електронних підписів дійсними та обов'язковими для Сторін та такими, що не потребують додаткового підтвердження. При здійсненні будь- якої операцій та правочинів між Сторонами за допомогою ОТР-паролю як простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов'язаний із електронними даними про будь-яку операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення операції або укладення правочину здійснено шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком ОТП-паролю на фінансовий номер телефону Клієнта, яким є номер НОМЕР_1 .
08.10.2023 о 17:58 год. ОСОБА_1 уклала з АТ КБ «Приватбанк» договір у електронній формі, підписавши заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг (далі-заява про приєднання). Відповідно заяви про приєднання позивач який діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка, приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Також ОСОБА_1 08.10.2023 підписала Паспорт споживчого кредиту та Довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб у АТ КБ «Приватбанк».
Згідно з довідкою №0000003672588337 від 22.07.2024 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н за яким було надано кредитну картку № НОМЕР_2 , дата відкриття 08.10.2023 з терміном дії до 05/25, тип картки віртуальна карта Універсальна НОМЕР_3 .
Як вбачається із копії протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, 09.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до ВП №2 Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про вчинене кримінальне правопорушення відносно неї, в якій зазначила, що 08.10.2023 невстановлена особа невстановленим шляхом зареєструвала кредитну картку на її ім'я та з кредитної картки було знято кошти в сумі 40 955.60 грн та їй завдано матеріального збитку на вказану суму.
Також згідно з протоколом допиту потерпілого від 10.10.2023 ОСОБА_1 повідомила, що 08.10.2023 гортала у фейсбуці сторінку та натрапила на серіал, який був не повний, а уривками. Під час перегляду даного серіалу на її номер мобільного телефону надійшло повідомлення у месенджері Вайбер від АТ КБ «Приватбанк» про те, що з її рахунку здійснюються операції, які потребують додаткового підтвердження. Зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк», де їй повідомили, що з її картки хочуть зняти кошти. Зазначила, що за будь-якими посиланнями не переходила, смс з підтвердженням їй не надходили.
Відомості за даним фактом 10.10.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023242000001590 за ч.4 ст.185 КК України.
Службовою перевіркою АТ КБ «Приватбанк» щодо шахрайських дій відносно клієнта ОСОБА_1 від 12.11.2024 №ZAKL-2024/1-8080176 встановлено, що 08.10.2023 зафіксовано вхід в акаунт клієнта з не типового пристрою моделі ONEPLUS А5000/ONEPLUS з ІР адреси: НОМЕР_4 , логін НОМЕР_1 . В період часу з 01.09.2023 до 31.10.2023 входів до інших акаунтів з даного пристрою не було. Списання грошових коштів з картки НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 відбулося через інтернет-еквайринг стороннього банку за допомогою 3D-secure (додаткового коду, що надається на фінансовий номер клієнта для підтвердження фінансової операції). Вхід у додаток Приват24 клієнта було здійснено без зміни пароля до акаунта. Оформлення картки НОМЕР_2 було підтверджено через Приват24 шляхом використання SmartID. Крім того, розголошення паролю входу в Приват24 підтверджується даними ПК «Адмін. Панель Приват24», згідно якого зміни паролю до здійснення переказів не відбувалося, тобто вхід у Приват24 було здійснено з використанням паролю, який було встановлено клієнтом. В даний час здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023242000001590 від 10.10.2023 СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області.
Згідно з випискою за договором №б/н за період з 08.10.2023-22.07.2024 за карткою НОМЕР_2 ОСОБА_1 , 08.10.2023 здійснено списання коштів у розмірі 40 955,60 грн - оплата за цифрові товари: Swap.gg_B.V.
Листом АТ КБ «Приватбанк» від 02.11.2023 за №20.1.0.0.0/7-231009/5821 ОСОБА_1 надано інформацію про те, що списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру карти, CVV-коду, терміну дії. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на платіжній картці даних і за всі операції, які супроводжуються авторизацією. Банком була ініційована претензійна робота з правилами Міжнародної платіжної системи. Для подальшого безпечного використання послуг банку радимо змінити картку, фінансовий телефон та пароль входу в Приват24.
Також у судовому засіданні прослухано диск із звукозаписами, на якому зафіксована розмова ОСОБА_1 із оператором АТ КБ «Приватбанк» 08.10.2023 (файл під назвою 2-2-13238060-b821-11ef-97e7-937efbda0d34).
За змістом статте 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України визначено зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.ст.525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Відповідно до ст.1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Водночас загальний порядок виконання платіжних операцій (зокрема з використанням платіжних карток) в Україні визначається Законом України «Про платіжні послуги» (далі - Закон України №1519-ІХ) та Положенням про порядок емісій та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 (далі - Положення №164).
Відповідно до п.63 ч.3 ст.1 Закону України №1519-ІХ платіжний інструмент- персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції
Згідно з ч.1 ст.36 Закон України №1519-ІХ порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.
У відповідності до ст.41 Закон України №1519-ІХ ініціатором платіжної операції може бути, зокрема платник (у тому числі через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції). Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції.
Згідно зі ст.42 Закон України №1519-ІХ платіжна операція вважається акцептованою після надання платником згоди на її виконання. Якщо немає згоди платника на виконання платіжної операції, - така операція вважається неакцептованою, якщо інше не передбачено цим Законом. Надавач платіжних послуг платника за виконання неакцептованих платіжних операцій несе відповідальність, передбачену цим Законом. Згода на виконання платіжної операції (пов'язаних між собою платіжних операцій) може бути надана платником надавачу платіжних послуг платника особисто, через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції або через отримувача.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.67 Закону України «Про платіжні послуги» надавачі платіжних послуг зобов'язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання. Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов'язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації. У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов'язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.
Електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов'язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.68 Закону України №1519-ІХ надавачі платіжних послуг зобов'язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час: 1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; 2) ініціювання дистанційної платіжної операції; 3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій). Надавачі платіжних послуг зобов'язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації. Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов'язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов'язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, а також їх автентифікація здійснюється відповідно до абз.1 ч.2 ст.17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» (далі - Закон України №2155-VIII ).
Згідно із України №2155-VIII засобом електронної ідентифікації є носій інформації, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи під час надання та/або отримання електронних послуг.
Згідно з п.140 розділу VІІ Положення №164 користувач зобов'язаний, зокрема не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання належних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
Платник для ініціювання платіжних операцій має право використовувати один або кілька засобів дистанційної комунікації з банком платника. Порядок застосування дистанційної комунікації, передавання платіжної інструкції, права, обов'язки та відповідальність сторін порядок вирішення спорів у разі їх виникнення визначаються умовами договору між банком платника та платником (пункт 46 розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163).
Контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів здійснюється власником рахунку (п.15 розділу І Положення №164).
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладено договір про надання банківських послуг. Укладення такого договору здійснюється на підставі Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті https://privatbank.ua/terms. На підставі було відкрито віртуальну карту НОМЕР_2 - Виртуальная карта Универсальная UNIONPay з відновлюваною кредитною лінією.
Згідно з п.8 Анкети-заяви, підписанням цієї Заяви на підставі статті 634 Цивільного кодексу України Клієнт приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Система переказів PrivatMoney», «Операції у відділеннях (умови та правила проведення операцій у відділеннях Банку)», «Автоплатежі», «Сервіс "BankID"» Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі -Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунка, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів«Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка» (далі - Договір), приймає всі права та обов'язки, встановлені в цьому Договорі та зобов'язується їх належним чином виконувати.
Для відкриття віртуальної карти необхідноавторизуватись у додатку Приват24 та вчинити у ньому ряд дій згідно з покроковою інструкцією зазначеною представником відповідача.
Судом встановлено, що 08.10.2023 зафіксовано вхід в акаунт клієнта з не типового пристрою моделі ONEPLUS A5000|ONEPLUS, login +380971887630. Вхід в додаток в Приват24 був виконаний з належною авторизацією, а саме із застосуванням логіну, паролю та фінансового номера позивачки. Для авторизації в Приват24 позивачка використовувала свій фінансовий номер мобільного телефону НОМЕР_1 . Дзвінок від АТ КБ «Приватбанк» для підтвердження входу в Приват24 надходив 08.10.2023 на номер клієнта. Змін в акаунті ОСОБА_1 під час входу у Приват24 не зафіксовано, фінансовий номер клієнта не змінювався, вхід до акаунту здійснювався за правильного введення логіну та паролю (пароль в той момент не змінювався), що дає розуміння про розголошення вказаної інформації самим клієнтом.
В подальшому, віртуальну карту НОМЕР_2 оформлено через Приват24, шляхом використання SmartID, заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, паспорт споживчого кредиту та заяву про закриття поточного рахунку фізичної особи підписано 08.10.2023 за допомогою простого електронного підпису (SmartID). Карту клієнта заблоковано 08.10.2023 о 18:35:05.
Також АТ КБ «ПриватБанк» надало інформацію про результати проведеного службового розслідування, згідно з яким оформлення картки НОМЕР_2 було підтверджено через Приват24 шляхом використання SmartID. Крім того, розголошення паролю входу в Приват24 підтверджується даними ПК «Адмін. Панель Приват24», згідно якого зміни паролю до здійснення переказів не відбувалося, тобто вхід у Приват24 було здійснено з використанням паролю, який було встановлено клієнтом
При цьому доступ нетипового пристрою супроводжувався посиленою автентифікацією, крім введення вірних даних щодо логіна та пароля також відбулось підтвердження дзвінком з Банку.
Крім того, із дослідженого в судовому засіданні запису розмови 08.10.2023 між ОСОБА_1 та оператором АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що на запитання оператора чи це вона заходила в 17:55 з пристрою ONEPLUS A5000|ONEPLUS, ОСОБА_1 підтвердила вхід.
У постанові Верховного Суду від 07.12.2020 у справі № 182/5175/16-ц зазначено, що на позивача за зустрічним позовом покладено обов'язок нерозголошення (не розкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов'язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення.
Враховуючи, що операція з переказу спірних коштів була проведена в мережі Інтернет з підтвердженням платежу 3D Secure, списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і її як користувача, а позичальник підтвердила вхід до Приват24, а також факт надходження на її телефон відповідних повідомлень від АТ КБ Приватбанк, то останнє не повинно нести відповідальність за дану операцію.
Що стосується кримінального провадження №12023242000001590 від 10.10.2023 за ч.4 ст.185 КК України, відомості за яким внесено за заявою позивачки, то суд вважає, що кримінальне провадження не встановлює преюдиційне значення для вирішення цієї справи, кримінальне провадження лише підтверджує факт звернення позивачки до правоохоронних органів.
У постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №712/9107/18 зазначено про саме через власну недбалість позивача/клієнта та бездіяльність по захисту власних персональних даних (номери карток та ПІН-кодів) та власного мобільного фінансового телефону, що надало змогу третім особам отримати вільний доступ до карток Приватбанку клієнта в системі Приват24, а тому клієнт повинен нести відповідальність за свої власні дії.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Так правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2025 у справі №591/8927/23.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1, 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц зазначено, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що в задоволенні даного позову слід відмовити.
Відповідно до ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, витрати на правничу допомогу покладаються на позивачку.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача, визнання кредитного договору недійсним, скасування нарахованої заборгованості за кредитним договором відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» ( місцезнаходження - м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Повне судове рішення складене 09 червня 2025 року.
Суддя О.М.Сосна