про залишення позовної заяви без руху
"06" червня 2025 р. Справа № 608/1026/25
Суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Тренич А.Г., розглянула позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування Чортківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення графіку побачень,
встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Чортківського районного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Чортківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення графіку побачень.
З підстав, зазначених в ухвалі Чортківського районного суду Тернопільської області від 14.05.2025 року, цивільну справу №608/1026/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування Чортківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення графіку побачень, передано на розгляд Заліщицького районного суду Тернопільської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2025 року головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі №608/1026/25 визначено суддю Тренич А.Г.
Проаналізувавши позовну заяву та додані матеріали справи, вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачам час для усунення недоліків, враховуючи таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.7 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах встановлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили дві позовні вимоги немайнового характеру.
При цьому до позовної заяви додано квитанцію до платіжної інструкції №051220003 від 12.05.2025 про сплату позивачем ОСОБА_1 судового збору в сумі 1211,20 грн.
Таким чином, виходячи із обсягу позовних вимог, позивачу ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір в сумі 1211,40 грн. (за одну вимогу немайнового характеру).
Також позивачу ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір у сумі 2422,40 грн. (за дві вимоги немайнового характеру), з урахуванням сплаченого позивачем ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1211,40 грн.
Згідно з п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Відповідно до ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Статтею 263 СК України передбачено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою, абзацом 1 частини другої статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.
Однак позовна заява не містить відомостей та суду не надано доказів, які б вказували на те, що відповідачем чиняться перешкоди у спілкуванні позивачам з їх онуком і що спроби вирішити спір у досудовому порядку виявилися невдалими (відсутнє звернення в орган опіки й піклування щодо вирішення спору, що виник між сторонами), а отже не надано доказів наявності спору.
У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №308/9575/18 вказано, що: «системний аналіз норм Сімейного Кодексу України дає підстави вважати, що баба має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати їй спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Отже, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування баби з внуком обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та його участь у судовому засіданні».
Враховуючи норми сімейного законодавства України та указані висновки Верховного Суду, при розгляді позовних вимог про визначення порядку спілкування діда та баби з внуком обов'язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.
На виконання ухвали суду позивачам пропонується надати висновок відповідного органу опіки та піклування про розв'язання спору щодо участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з онуком.
Відповідно до ч. 5ст.177ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Отже, в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачам необхідно надати докази на підтвердження вчинення відповідачем перешкод позивачам у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України та/або несплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вище, позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування Чортківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення графіку побачень, підлягає залишенню без руху, з наданням позивачам строку для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Керуючись ст.ст.175, 185, 258-261 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Органу опіки та піклування Чортківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з онуком та визначення графіку побачень, залишити без руху.
Надати позивачам строк п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачам, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.Г. ТРЕНИЧ