465/4681/25
2/465/3026/25
про залишення без руху
"06" червня 2025 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про відшкодування шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про відшкодування шкоди.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у справі визначено Коліщук З.М.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, крім інших обов'язкових реквізитів, має містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивачем в порушення п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України не зазначено ціну позову, та, як наслідок, не сплачено суму судового збору у відповідності до ціни позову.
Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
У відповідності до ч. 4 ст. 134 ЦПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Тобто, ціну позову (орієнтовну ціну позову) повинен самостійно визначити позивач. Лише у разі, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору визначає суд.
Згідно з пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суддя зазначає, що визначення ціни позову є прерогативою та обов'язком саме позивача у справі. Суд же повинен перевірити дійсну вартість майна, що є предметом спору, та вирішити питання про стягнення недоплаченого або повернення переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, визначеної попередньо позивачем.
Оскільки позовна заява не містить інформації про вартість майнових прав (орієнтовну ціну позову), суддя позбавлена можливості визначити ціну позову та, відповідно, точний розмір судового збору.
За таких обставин позивачу необхідно зазначити ціну позову та сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Така ж позиція зазначена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Проте, всупереч вказаним вимогам закону представником позивача не додано жодного доказу до позовної заяви на підтвердження обставин, які викладені у ній, а саме: не надано доказів щодо вартості відновлювального ремонту, відсутня довідка СК «Ареснал страхування», договір страхування, висновок експерта, поліс страхування, акт про страховий випадок, акт огляду тощо.
Тобто в порушення норм п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позов не містить зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Згідно з п. 8) ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.1 та 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною п'ятою цієї статті визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Відтак, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печатки), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
В порушення даних норм представником позивача надано у примірнику для суду копії документів, які належним чином не завірені, долучені витяги з ЄДРСР містять значення «Особа_1», «Особа_2», що унеможливлює суд встановити учасників справи, а відтак, з позовної заяви вбачається, що вищевказаних вимог закону щодо порядку подання письмових доказів, позивачем не виконано.
Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2024 року встановлений в розмірі 3 028 гривень.
Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17, від 16.03.2020 у справі № 910/16651/19, від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16: «майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (див. постанову Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 917/1369/17).
З урахування наведеного вбачається, що майновим позовом (позовна вимога майнового характеру) - є позов, що містить вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо (майно) та за наслідком задоволення якої змінюється обсяг прав учасників спору стосовно відповідного блага. Фактично, за своїм змістом, майновим є позов, який містить вимогу про зміну титулів володіння, користування та розпорядження майном або права вимоги стосовно певного майна, чи в інший спосіб змінює розподіл прав осіб - учасників процесу стосовно майнового блага, яке є предметом спору. На противагу зазначеному, позови, які містять вимоги, які за наслідком їх задоволення не призводять до зміни майнового становища позивача (та інших учасників судового розгляду) є немайновими
Однак документ, що підтверджує сплату судового збору у матеріалах справи відсутній.
Так, при вирішенні питання про відкриття провадження по справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України, тобто містить в собі наступні недоліки, а саме позовній заяві не вказано:
1.ціну позову;
2.доказів до позовної заяви на підтвердження обставин які викладені у ній;
3.підтвердження про сплату судового збору;
4.попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин 1 і 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 - 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заяви буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст.ст. 175,177, 185, 353, 355 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про відшкодування шкоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя Коліщук З.М.