Рішення від 09.06.2025 по справі 465/1577/25

465/1577/25

2/465/2139/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

09.06.2025 м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Чорного І.Я.

з участю секретаря судового засідання Курочки Ю.І.

без участі сторін та фіксації процесу технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування

ВСТАНОВИВ:

представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 14.06.2023 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 був укладений договір страхування наземного транспорту №0626/23-ТЗ/Лв, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 03.09.2024 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача. Постановою Галицького районного суду м.Львова від 23.09.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до Рахунків СТО №0000002515 від 11.09.2024 та № 0000000700 від 13.09.2024, наданих ТзОВ «Ніко-Захід» та ФОП ОСОБА_3 вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 склала 277241,88 грн. Позивач відшкодував зазначені витрати на ремонт автомобіля на вищевказані рахунки СТО, що підтверджується платіжними інструкціями №45398076 від 20.09.2024 та №45398029 від 20.09.2024. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Skoda Octavia, номерний знак НОМЕР_2 , була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан», поліс страхування №ЕР-218943653, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» набуло право зворотньої вимоги до зазначеного товариства. ТДВ «СК «Гардіан» 02.01.2025 перерахувало на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн. Не відшкодованими залишились понесені позивачем витрати у розмірі 117241,88 грн, які в силу вимог ст.1194 ЦК України підлягають стягненню з відповідача як винуватця ДТП. 03.01.2025 позивачем з метою досудового врегулювання спору направлено на адресу відповідача претензію про відшкодування збитку, яка залишилась без відповіді.

Із врахуванням наведеного позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача на його користь 117241,88 грн страхового відшкодування та понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн.

Ухвалою суду від 31.03.2025 відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі та копії доданих до неї матеріалів, направлено відповідачу засобами рекомендованого поштового зв'язку. Судова кореспонденція повернута на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача на адресу суду не надходили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що згідно із ч.8 ст.178, ст.280 ЦПК України, слід проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Наявних у справі матеріалів про права та обов'язки сторін достатньо для її розгляду у відсутності відповідача.

У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 03 вересня 2024 року о 11 годині 20 хвилин у м. Львові на вул. Замарстинівській, 11, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_2 , в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Mazda CX д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинився попереду, під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті зіткнення транспортним засобам спричинено механічні пошкодження із матеріальними збитками.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 23.09.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.

Постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили 04.10.2024.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Mazda CX д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 є ОСОБА_2 , був застрахований у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту №0626/23-Тз/Лв від 14.06.2023. Згідно умов договору, страхова сума складає 1 689 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн. Строк дії договору встановлено до 14.06.2026.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_2 станом на 03.09.2024 була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/218943653. Ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну 160000,00 грн.

Згідно відповіді від НПУ, в результаті ДТП, що мала місце 03.09.2024 у м.Львові по вул. Замарстинівській 11, у автомобілі Mazda CX д.н.з. НОМЕР_1 , пошкоджена задня центральна частина.

03.09.2024 власник автомобіля Mazda CX д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 звернулась до позивача із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку, відповідно до якої просив виплатити страхове відшкодування за договором №0626/23-Тз/Лв від 14.06.2023, згідно наданих рахунків.

Відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №917/24 від 14.09.2024, складеного експертом-оцінювачем ОСОБА_4 на замовлення ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», ринкова вартість транспортного засобу марки Mazda CX д.н.з. НОМЕР_1 - становить 1305376,51 грн; вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу становить 296048,84 грн; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля становить 296048,84 грн.

До вказаного звіту долучено протокол огляду транспортного засобу №917/24 від 13.09.2024, в якому зафіксовано перелік наявних пошкоджень транспортного засобу марки Mazda CX д.н.з. НОМЕР_1 , ремонтну калькуляцію №917/24 від 14.09.2024 та фототаблицю пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до рахунку ТзОВ «Ніко-Захід» №0000002515 від 11.09.2024 та рахунку ФОП ОСОБА_3 № 0000000700 від 13.09.2024 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 з ПДВ становить 277241,88 грн.

Згідно страхового акту №006.01598224-1 від 18.09.2024 та розрахунку страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» визнано подію, що відбулася 03.09.2024 року із застрахованим транспортним засобом Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 277241,88 грн. згідно рахунку ТзОВ «Ніко-Захід» №0000002515 від 11.09.2024 та рахунку ФОП ОСОБА_3 № 0000000700 від 13.09.2024.

Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №45398076 від 20.09.2024 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало на ТзОВ «Ніко-Захід» страхову виплату у розмірі 225 606,38 та платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №45398029 від 20.09.2024 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахувало на ФОП ОСОБА_3 страхову виплату у розмірі 51 635,50 грн., що в сумі становить 277 241,88 грн.

Платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №226551 від 02.01.2025 ТДВ «СК «Гардіан» перерахувало на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» страхове відшкодування у сумі 160000,00 грн. згідно страхового акту №006.01598224-1 від 18.09.2024.

03.01.2025 позивач з метою досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача претензію за вихідним №030125-2533/р, згідно якої просив перерахувати на рахунок ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» суму страхового відшкодування у розмірі 117 241,88 грн., яка залишилась невідшкодованою ТДВ «СК «Гардіан» за фактом ДТП, що мала місце 03.09.2024. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами суд виходить з наступного.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною другою ст.16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів. До них належить, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

За приписами ст.22 ЦК України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Положеннями ч.2 ст.1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За приписами ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування за ст.980 ЦК України можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Розрізняють добровільну та обов'язкову форми страхування.

Згідно зі ст.999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування», страхування - це правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов'язаних з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством; страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства; страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Статтею 92 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором або законом строк.

Згідно із ч.ч.3,4,8 ст.102 Закону України «Про страхування» у разі настання події ,що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим. Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта). У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства. Розмір страхової виплати не може перевищувати обсяг зобов'язань страховика, визначених договором страхування або відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, що був чинним на час виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону №1961-IV визначалось, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положення ст.ст.28, 29 Закону №1961-IV визначали, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов'язана зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодуванню підлягали витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

За змістом ст.993 ЦК України та ст.108 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц та у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/9320/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц дійшла висновку, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Таким чином, у зв'язку із пошкодженням внаслідок ДТП, що відбулась 03.09.2024 транспортного засобу Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 у позивача, як страховика потерпілого виник обов'язок виплатити страхове відшкодування згідно з умовами договору добровільного страхування наземного транспорту №0626/23-ТЗ/Лв від 14.06.2023.

Судом встановлено, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» належним чином виконало свої зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів та 20.09.2024 перерахувало на рахунок ТзОВ «Ніко-Захід» та ФОП ОСОБА_3 , які виконували ремонтні роботи з відновлення пошкодженого транспортного засобу Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 , страхове відшкодування за фактом ДТП, що мала місце 03.09.2024 на загальну суму 277 241,88 грн. Розмір завданої шкоди та вартість ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу підтверджено долученими до справи належними доказами.

У зв'язку із виплатою позивачем страхового відшкодування відбулася заміна кредитора у порядку суброгації у відносинах, що виникли у зв'язку із завданням відповідачем шкоди страхувальнику позивача.

У свою чергу ТДВ «СК «Гардіан», як страховик заподіювача шкоди, здійснило виплату позивачу страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у сумі 160 000,00 грн. у межах визначеного страхового ліміту.

Позивач, посилаючись на недостатність виплаченого страхового відшкодування, звернувся до суду із вказаним позовом з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 , як винуватця ДТП, різниці між фактичним розміром завданої шкоди та отриманою страховою виплатою у сумі 117 241, 88 грн. відповідно до ст.1194 ЦК України.

Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.ч.1,4 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Таким чином, зважаючи на те, що вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля Mazda CX-5, д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу страховиком відповідача ТДВ «СК «Гардіан» розмір відшкодування, суд доходить висновку, що з ОСОБА_1 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром завданої шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням у сумі 117 241,88 грн. (277 241,88 - 160000,00 = 117 241,88).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» підлягають до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача в порядку суброгації завданої майнової шкоди внаслідок виплати страхового відшкодування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті №0626/23-ТЗ/Лв від 14.06.2023 у розмірі 117 241,88грн.

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 3028,00грн.

Керуючись ст.ст.141,263-265,273,279,280-282,354,355, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування -задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» завдану майнову шкоду в розмірі 117 241 (сто сімнадцять тисяч двісті сорок одну) грн. 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» судовий збір в розмірі 3028 (три тисяч двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимогст.284 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

позивач: Приватне акціонернне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», код ЄДРПОУ 33908322, місцезнаходження: м. Київ вул. Борщагівська, буд. 154.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 06.06.2025.

Суддя І.Я. Чорний

Попередній документ
127965826
Наступний документ
127965828
Інформація про рішення:
№ рішення: 127965827
№ справи: 465/1577/25
Дата рішення: 09.06.2025
Дата публікації: 11.06.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Франківський районний суд м. Львова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.06.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 25.02.2025
Предмет позову: про стягнення страхового відшкодування