Справа №464/3122/25
пр № 2/464/1645/25
06 червня 2025 року м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова
у складі головуючого судді Мички Б.Р.
секретаря судового засідання Севери Ю.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду м. Львова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про оспорювання батьківства щодо дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В підготовчому судовому засіданні відповідач заявила клопотання про визнання позову та пояснила, що позовні вимоги вона визнає у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.
Позивач та його представник проти визнання відповідачем позову не заперечували, при вирішенні цього питання покладались на розсуд суду.
Заслухавши позивача та його представника, відповідача та її представника суд приходить до наступного.
Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частини 1 та 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Суд не приймає визнання позову відповідачем, адже без встановлення усіх об'єктивних обставин спору, в тому числі шляхом проведення судово- медичної (молекулярно-генетичної) експертизи, яке може бути здійснено лише на наступній стадії - судового розгляду справи по суті, таке визнання позову можу суперечити інтересам малолітньої дитини,
Керуючись статтями 206, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову, продовжити підготовче провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Мичка Б.Р.