Провадження №2/447/678/25
Справа №447/840/25
09.06.2025 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді Друзюк М.М.,
за участю секретаря судового засідання Іськів О.І.,
розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,-
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний Банк» (далі по тексту АТ «ПУМБ») подав до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у розмірі 110 144,72 грн.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 08.12.2020 між відповідачем та АТ «ПУМБ» укладено кредитний договір №2001753568901, відповідно до якого відповідачу видано кредит у розмірі 26 000 грн. та 19.07.2021 між відповідачем та АТ «ПУМБ» укладено кредитний договір № 1001926469301, відповідно до якого відповідачу видано кредит у розмірі 50 000 грн. Оскільки, відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк, його заборгованість перед позивачем станом на 01.07.2024 про кредитному договору №20017553568901 складає 42 081,53 грн., з яких 25 998,36 грн.- заборгованість за кредитом, 16 083,17 грн.- заборгованість процентами, 0 грн. - заборгованість за комісією. По кредитному договору від 19.07.2021 № 1001926469301- заборгованість складає 68 063,19 грн., з яких- 43 696,52 грн. заборгованість за кредитом, 12.69 грн.- заборгованість процентами, 24 353,98 грн.- заборгованість за комісією. Тобто загальна суму заборгованості за договорами станом на 01.12.2024 становила 110 144,72 грн. У зв'язку із чим позивач направив письмову вимогу (повідомлення) на адресу відповідача, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, просить позов задовольнити.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 25.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.
25 березня 2025 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача Киришко О.В. по ознайомлення із матеріалами справи в Електронному суді та відкладення судового засідання.
4 червня 2025 року через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у відсутності відповідача та його представника.
За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст.223 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 19.07.2021 між відповідачем та АТ «ПУМБ» укладено кредитний договір № 1001926469301, відповідно до якого відповідачу видано кредит у розмірі 50 000 грн. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підписав заяву №1001926469301 від 19.07.2021 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, паспорт споживчого кредиту від 19.07.2021, в яких встановлена сума кредиту, розмір процентів та комісії в сумі 1 495 грн. щомісячно.
08.12.2020 між відповідачем та АТ «ПУМБ» укладено кредитний договір №2001753568901, відповідно до якого відповідачу видано кредит у розмірі 26 000 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №1001926469301 від 19.07.2021 станом на 01.02.2024, враховуючи часткову сплату відповідачем кредитної заборгованості, сума боргу відповідача становить заборгованість складає 68 063,19 грн., з яких- 43 696,52 грн. заборгованість за кредитом, 12.69 грн.- заборгованість процентами, 24 353,98 грн.- заборгованість за комісією.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №2001753568901 від 08.12.2020 станом на 01.02.2024, враховуючи часткову сплату відповідачем кредитної заборгованості, сума боргу відповідача становить заборгованість складає 42 081,53 грн., з яких 25 998,36 грн.- заборгованість за кредитом, 16 083,17 грн.- заборгованість процентами.
Норми права, які застосував суд
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України)
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 ЦК України).
За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідач ОСОБА_3 підписав заяви, надані йому позивачем, тим самим погодившись в цілому з Умовами та Правилами надання банківських послуг та приєднавшись до них, у зв'язку з чим між ним та АТ "ПУМБ" виникли договірні відносини, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків.
Надаючи оцінку аргументам позивача суд зауважує, що відповідач, підписавши заяву та, в подальшому, вчиняючи дії, а саме: користуючись кредитними коштами і здійснюючи погашення заборгованості, що підтверджується матеріалами справи (зокрема випискою по рахунку), фактично висловив свою згоду з формою договору та його умовами.
Відповідно до п. 5.7.3 публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в заяві на приєднання до договору від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії).
Згідно з заявою №1001926469301 на приєднання до договору комплексного банкінського обслуговування фізичних осіб, комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 1 495 грн. щомісяця.
Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.
Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі №361/392/20 (провадження №61-16470св20) та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, положення укладеного між сторонами кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів, є нікчемними.
Відповідно до частину 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відтак, загальний розмір заборгованості відповідача за тілом кредиту становить 69 694,88 грн., по сплаті процентів становить 16 095,86 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку що позов АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити частково , стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами №2001753568901 від 08.12.2020 та №1001926469301 від 19.07.2021 у сумі 85 790, 74грн.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 10,19, 81, 89, 259,263-265,268 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість у розмірі 85 790 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто) грн. 74 (сідесят чотири) коп.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір у розмірі 1 886 (одна тисяча вісімсот вісімдесят шість) грн. 78 (сімдесят вісім) коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повні найменування та ім'я сторін
Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний Банк», місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м.Київ, 04070, ЄДРПОУ 1422829.
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 .
Суддя Друзюк М. М.