Справа № 462/4061/25
09 червня 2025 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Колодяжний С.Ю., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
встановив:
ОСОБА_1 05.06.2025 року звернулася до Залізничного районного суду м.Львова з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на об'єкт житлової нерухомості (квартира), загальною площею 74,3 м2, житловою площею 28,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; об'єкт нежитлової нерухомості (машинно-місце номер 34), загальною площею 12,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; об'єкт нежитлового приміщення номер ССССХVІ, загальною площею 2,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; транспортний засіб марки «Skoda Octavia», 2014 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Ознайомившись з матеріалами даної справи, вважаю, що справа не підсудна Залізничному районному суду м.Львова, виходячи з наступного.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом підсудності.
Відповідно до положень ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред?явлені одночасно щодо декількох об?єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об?єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд визнати за нею право власності на транспортний засіб та об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже, зважаючи на предмет спору та характер спірних правовідносин, вважаю, що до даної позовної заяви мають бути застосовані правила виключної підсудності і вона має розглядатися судом за місцем знаходження нерухомого майна - об'єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , яке територіально знаходиться у Франківському районі м.Львова.
Таким чином, нерухоме майно не знаходиться в Залізничному районі м.Львова, тобто позивачем не дотримано правил, визначених ст. 30 ЦПК України, а тому дана справа не підсудна Залізничному районному суду м.Львова.
Так, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України).
Стаття 32 ЦПК України передбачає, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи наведене, справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя не підсудна Залізничному районному суду м.Львова, оскільки спір виник з приводу нерухомого майна - об'єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому справа має бути направлена за правилами виключної підсудності до Франківського районного суду м.Львова, як суду, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить вказаний позов.
Керуючись ст.31, 32, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
постановив:
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - передати на розгляд Франківського районному суду м.Львова (м.Львів, вул.Генерала Чупринки, 69).
Копію ухвали невідкладно направити позивачу для відома.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний