Справа № 461/4912/23
Провадження № 1-кс/461/3730/25
09.06.2025 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до Галицького районного суду міста Львова із клопотанням про скасування арешту майна - статутного капіталу ТзОВ «ВВ Емплоймент агенсі» (ЄДРПОУ 44409556) у розмірі 100%, що належить заявнику.
Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступних висновків, виходячи наведених нижче доводів та мотивів.
Відповідно до положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, виходячи з положень ст.ст. 3, 170-174 КПК України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадження під час досудового розслідування покладено на слідчого суддю суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У свою чергу, відповідно до положень чинного КПК України, повноваження слідчого судді при вирішенні питання накладення або скасування арешту обмежуються стадією досудового розслідування.
З поданої до слідчого судді заяви, а також долучених до неї матеріалів встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023140000000819 від 06.09.2024 скеровано на розгляд до Червоноградського міського суду Львівської області суду та у ньому ухвалено вирок, який набрав законної сили.
Згідно ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зазначаються:
у разі визнання особи винуватою: прізвище, ім'я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред'явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом, у тому числі про позбавлення державної нагороди України;
початок строку відбування покарання;
рішення про застосування примусового лікування чи примусових заходів медичного характеру щодо обмежено осудного обвинуваченого у разі їх застосування;
рішення про призначення неповнолітньому громадського вихователя;
рішення про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру;
рішення про цивільний позов;
рішення про інші майнові стягнення і підстави цих рішень;
рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації;
рішення про відшкодування процесуальних витрат;
рішення про винагороду викривачу;
рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили;
рішення про залік досудового тримання під вартою;
строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження;
порядок отримання копій вироку та інші відомості;
рішення про включення інформації про обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої особи.
Як наведено вище, відповідно до положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до положень п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, серед іншого, має право вирішувати питання інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно норм ч.ч. 1, 2 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається:
до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу;
до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Отже, питання скасування арешту після скерування обвинувального акту на розгляд до суду повинен вирішувати суд, який ухвалив вирок або суд за місцем його виконання.
Слідчий суддя враховує, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Розділу 1 Конвенції, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
З наведеного вбачається, що належних даних про те, що вирішення порушеного заявником клопотання належить до компетенції слідчого судді Галицького районного суду міста Львова не встановлено.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що законні підстави для розгляду клопотання слідчим суддею Галицького районного суду міста Львова на даний час відсутні. Водночас, повернення даного клопотання не позбавляє заявника права звернення з аналогічним клопотанням до відповідного суду встановленого законом, адже саме у такій спосіб заявник може за встановленою законом процедурою реалізувати свої права.
Керуючись ст.ст.9, 26, 132, 170-174 КПК України,
постановив:
клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1