Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/1576/25
Провадження №: 2/332/1500/25
06 червня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А.,
представника позивачів ОСОБА_1 ,
представника відповідача Салати Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачі ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , інтереси яких представляє адвокат Новіков І.О., 28.03.2025 звернулися з вищезазначеним позовом про визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні дії. В позові зазначено, що позивачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира загальною площею 74,1 кв.м, житловою площею 52,4 кв.м. належить територіальній громаді м. Запоріжжя, не приватизована. Позивачі вважають, що мають право на приватизацію частини квартири, а саме, однієї кімнати в трикімнатній квартирі. Відповідальним квартиронаймачем є позивач по справі ОСОБА_2 .. Іншого житла та нерухомості у власності позивачів немає. Для реалізації права на приватизацію свого житла ОСОБА_2 звернулася до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району. Листом від 27.03.2025 № Д-298-3-380 позивачу було відмовлено у приватизації та повернуті подані документи у зв'язку із ненаданням довідок про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 в період з 01.01.1993 по 28.02.1996 та копії ордеру про надання останній житлової площі. Позивачі вважають відмову районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району незаконною, просять зобов'язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Заводському району прийняти від ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 документи і прийняти рішення щодо приватизації частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності ордеру на вказану частину квартири та відсутності довідок про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 в період часу з 01.01.1993 по 28.02.1996 та довідки про невикористання права на приватизацію ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя суду від 29.04.2025 закрито підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду.
У судовому засіданні 28.05.2025 представник позивачів просив позов задовольнити у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. На фіксації судового процесу не наполягав.
Представник відповідача Салата Н.П. у судовому засіданні не заперечувала у задоволенні позову.
У судовому засіданні вирішено відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на 06.06.2025.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, проаналізувавши та дослідивши всі докази по справі, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.
Відповідно до ч. 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В силу частин 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" сфера дії цього Закону поширюється на громадян, які не мають власного житла, і більше п'яти років на законних підставах зареєстровані за місцем проживання у гуртожитках та фактично проживають у них.
Відповідно до ст.ст. 30, 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів.
Згідно з ч. 3 ст. 8 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду" передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Відповідно до п.п. 17, 18, 20 Положень про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 N 396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації. Громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копія документа, що посвідчує особу; технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку; довідка про склад сім'ї та займані приміщення; копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі. Документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду є довідка з попередніх місць проживання (після 1992 р.) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.
Відповідно до п. 14 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 26.12.2009 № 396, передача квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, які на момент набрання чинності Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" перебували у комунальній власності, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
У відповідності до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2 . При цьому реєстрація ОСОБА_2 за вказаною адресою здійснена 01.03.2005, що вбачається з копії паспорту позивача (а.с. 13) та витягу з реєстру територіальної громади (а.с. 14). ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за вказаною адресою з дня народження, що підтверджується довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 08.05.2024 № 1610802-2024 (а.с. 16) та витягом з реєстру територіальної громади (а.с. 17). ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за вказаною адресою з 16 лютого 2011 року, на підтвердження чого позивачами наданий витяг з реєстру територіальної громади (а.с. 19).
Згідно з технічним паспортом на квартиру від 28.02.2025 загальна площа квартири становить 74,1 кв.м, житлова - 52,4 кв.м.
Як вбачається з листа ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 2.02.2025 № 991, житловий будинок АДРЕСА_3 належить територіальній громаді м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Квартира АДРЕСА_4 є трикімнатною квартирою. Приватизації підлягає кімната № 4 площею 20,4 кв.м, що складає 39/100 частин квартири АДРЕСА_4 (а.с. 29).
Відповідно до копії особового рахунку № НОМЕР_1 даний особовий рахунок відкритий на ім'я ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 , кількість кімнат: 1 кімната у квартирі спільного заселення, нарахування здійснюються на трьох осіб (а.с. 8).
Для реалізації права на приватизацію свого житла ОСОБА_2 звернулася до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району. Листом від 27.03.2025 № Д-298-3-380 позивачу було відмовлено у приватизації однієї кімнати в квартирі спільного заселення за адресою: АДРЕСА_3 у зв'язку із ненаданням довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 в період з 01.01.1993 по 28.02.1996 та копії ордеру про надання останній житлової площі.
Як вбачається з листа Департаменту адміністративних послуг від 24.12.2024 № 06.4-12/02/798, позивачка ОСОБА_2 з 28.02.1996 по 01.03.2005 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 9).
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 28.10.2024 з 01.03.2005 по цей час позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з цим, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 згідно з паспортом серії НОМЕР_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Запоріжжі.
Батьки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - з 06.09.1978 по 10.02.2005 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується листами Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 09.04.2025 № 06.4-12/02/242, № 06.4-12/02/241 (а.с. 46, 47).
Слід зазначити, що позивачка ОСОБА_2 досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, з атестата про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_3 від 21.06.1995 вбачається, що позивачка ОСОБА_2 у 1995 році закінчила загальноосвітню школу І-ІІІ ступені № 46 м. Запоріжжя, що територіально знаходиться у Заводському районі (а.с. 48).
Як вбачається зі свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого відділом громадянського стану Мелітопольського міського управління юстиції, Запорізької області, Україна, 12 жовтня 2002 року позивач ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_7 та змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » (а.с. 49).
Позивач ОСОБА_2 в період часу з 01.01.1993 по 28.02.1996 не була зареєстрована за жодною адресою, а тому рахувалась за місцем реєстрації своїх батьків за адресою: АДРЕСА_5 , адже була неповнолітньою.
Довідками AT «Ощадбанк» від 21.02.2025 № 107.40/0357-05/168, 107.40/0357-05/168 підтверджений той факт, що позивачка ОСОБА_2 не брала участі у приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 та квартири за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідно до довідок AT «Ощадбанк» від 21.02.2025 № 107.40/0357-05/166, № 107.40/0357-05/167 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не брали участі у приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Задля отримання копії ордеру позивачка ОСОБА_2 звернулася до Департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради. Листом від 18.11.2024 № Д-2284 Департамент повідомив, що у відділі обліку та розподілу житлової площі Департаменту корінці ордерів на заселення зберігаються лише з 1984 року. З наведених причин у видачі копії ордеру позивачці відмовлено.
Позивачі звернулися до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району із заявою про приватизацію частини зазначеної вище квартири.
Однак, відповідач листом від 27.03.2025 № Д-298-3-380 відмовив у приватизації кімнати та повернув подані документи у зв'язку із ненаданням копії ордеру про надання житлової площі та відсутності довідки про реєстрацію місця проживання особи в період з 01.01.1993 по 28.02.1996.
Відсутність ордеру, відсутність довідки про реєстрацію місця проживання позивачки ОСОБА_2 за певний період та відсутність довідки щодо невикористання житлових чеків для приватизації державного фону в певний період часу позбавляє позивачів можливості реалізувати своє право на приватизацію вищезазначеної кімнати.
Так, згідно з ч. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
Отже, саме на суд покладений обов'язок щодо розв'язання спірних питань, які виникають у процесі приватизації громадянами квартир державного житлового фонду.
Положеннями ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Згідно п. 10 ч. 1 ст. 15 Житлового кодексу України визначено, що до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів віднесено видача ордерів на жилі приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
За приписами статті 58 ЖК України ордер є єдиною підставою для вселення у жиле приміщення.
Згідно п.п. 69, 70, 72 Постанови ради Міністрів Української РСР від 11.12.1984 № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» (розділ IV), ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.
Ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї включених до ордера.
При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації; ордер зберігається як документ суворої звітності.
Положеннями ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктами 2 і 5 статті 2 цього Закону.
Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
Згідно з пунктом 18 цього ж Положення громадянином до органу приватизації подаються: оформлена заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; довідка про склад сім'ї та займані приміщення; копія ордера про надання жилої площі (копія договору найму жилої площі у гуртожитку); документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; заява згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилих приміщень у гуртожитку, кімнат у комунальній квартирі.
Виходячи з наведених вище норм, можна дійти висновку, що ордер - це документ, що має тимчасову дію та є законною підставою вселення особи до житлового приміщення.
Позивачі посилаються на те, що ордер на даний час втрачений, копія ордеру у позивачів також відсутня.
Законність вселення та проживання позивачів у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 відповідачем не оспорюється.
Відсутність ордеру робить неможливим приватизацію квартири позивачами у позасудовому порядку, враховуючи вимоги пункту 18 пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.
Суд вважає становленим той факт, що позивачі не використали права на безкоштовну приватизацію житла, передбачену нормами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»
Дії відповідача є правомірними, оскільки він діяв у відповідності до вимог цього Положення.
Разом з тим, суд вважає, що позивачі мають право на приватизацію квартири, оскільки на законних підставах проживає у ній.
Дослідивши структуру позову, сформовану позивачем у залежності від кваліфікації правовідносин (визначення матеріального та процесуального закону, які повинні застосовуватися), предмет доказування, зміст/предмет позову, визначений указівкою позивачів на спосіб судового захисту, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не суперечить положенням ст. 16 ЦК України та є «ефективним» у розумінні ст. 13 Конвенції, оскільки забезпечує поновлення порушеного права і одержання особами бажаного результату.
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Суд також враховує, що у позивачів є в наявності всі інші документи, які повинні бути надані для здійснення приватизації кімнати у гуртожитку відповідно до п.п. 17, 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань жилого-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 за № 109/17404, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11-13, 81, 209, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інтереси яких представляє адвокат Новіков Ігор Олександрович, до районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району про визнання права на приватизацію та зобов'язання вчинити певні діїзадовольнити повністю.
Зобов'язати районну адміністрацію Запорізької міської ради по Заводському району прийняти від ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 документи і прийняти рішення щодо приватизації частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за відсутності ордеру на частину квартири та відсутності довідки про невикористання права на приватизацію та реєстрації місця проживання ОСОБА_2 в період проживання з 01.01.1993 по 28.02.1996.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи http://court.gov.ua/fair.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;
позивач: Дегтярьова Наталія Миколаївна в інтересах ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 ;
позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 ;
відповідач: районна адміністрація Запорізької міської ради по Заводському району, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Мирослава Симчича, буд. 56, код ЄДРПОУ: 37573534.
Суддя У. В. Блажко