Провадження № 22-ц/803/5430/25 Справа № 215/6936/24 Суддя у 1-й інстанції - Науменко Я. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
про повернення апеляційної скарги
09 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Корчистої О.І.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року у справі №215/6936/24 за позовом ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання дій протиправними щодо порушення права на працю, порушення порядку, процедури, процесу ведення трудових книжок, зазначених в наказі Міністерства праці та соціальної політики України від 29.11.1993 № 58 і Міністерства юстиції України від 08.06.2001 № 259/34/5, та зобов'язання оформлення трудових відносин,
встановив:
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 відмовлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 31 березня 2025 року з суду першої інстанції витребувано цивільну справу, яка надійшла до Дніпровського апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Корчистої О.І., Бондар Я.М., Зубакової В.П. визнано необґрунтованою.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04 квітня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Дніпровського апеляційного суду Корчистої О.І., Бондар Я.М., Зубакової В.П. відмовлено.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишено без задоволення, апеляційну скаргу залишено без руху, з наданням скаржникам строку для усунення недоліків у вигляді сплати судового збору в сумі 605,60 гривень та надано скаржнику строк для виконання вимог ухвали у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку направив суду апеляційної інстанції заяву про відкриття провадження по справі після усунення недоліків, яка надійшла до апеляційного суду 09 травня 2025 року.
Зокрема, в заяві зазначено, що суд самостійно може в електронному режимі скористатися доступом до єдиного реєстру фізичних осіб про місячний дохід ОСОБА_1 . Вказує, що у зв'язку з тяжким матеріальним станом з місячним доходом нижче від рівня прожиткового мінімуму йому складно звернутися до суду, оскільки потрібно 30 гривень на поштові послуги. Зазначає, що він хворіє, хворіє його мати, яку він доглядає, відсутні кошти на поштові послуги. Вказує, що суддя повинен з'ясувати чи можливо годуватися, одягатися та інше за ці кошти та належним чином відреагувати, але суд тлумачить, що місячний дохід скаржника перевищує 3028 грн. і надає реквізити для сплати судового збору. Суд повинен вираховувати процент від річного доходу. Суддя не бере до уваги те, що судовий збір перевищує 5% розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, а це 1350 грн. Наголошує на тому, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду та ускладнювати цей доступ. Скаржник вважає, що у заяві про звільнення від сплати судового збору, вказані об'єктивно непереборні обставини неможливості сплати заявником судового збору з посиланням на докази, які знаходяться у справі Довідка ДНС про доходи за 2024 рік. Саме в цьому полягає неправильність, неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі, бо суддя не переслідує законної мети. Неправильне застосування норми права є очевидним і викликає розумні сумніви щодо її застосування чи тлумачення. Наголошує на тому, що ухвала без руху від 10.04.2025 року не відповідає положенням цивільного процесуального закону та порядку, вказує, що суд відмовився проводити аналіз норм закону, зокрема ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Просить звільнити від сплати судового збору, оскільки судовий збір перевищує 5% відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік, а це 1350 грн, доходом нижче від рівня прожиткового мінімуму і предметом позову є захист соціальних та трудових прав.
В ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху для сплати судового збору, суд апеляційної інстанції, дослідивши надану ОСОБА_1 довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради за №5292 від 25листопада 2024 року, встановив, що вона містить інформацію про доходи ОСОБА_1 за 2023 рік та не підтверджує скрутне матеріальне становище заявника та неможливість сплати судового збору у визначеному розмірі.
До заяви про відкриття провадження по справі після усунення недоліків заявником додані Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, перерахованого податку та військового збору станом на 03.03.2025 року, згідно яких річний дохід позивача за 2024 рік складає 27 000 гривен (щомісячна сума компенсації становить 2250 грн. х 12 місяців = 27 000 гривень). Провівши арифметичні розрахунки встановлено, що 5% від суми річного доходу скаржника, а це 27 000 грн., складає 1 350 грн., тоді, як ОСОБА_1 за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції слід сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн., тобто розмір судового збору є меншим ніж 5% річного доходу скаржника за попередній календарний рік, який складає 1 350 грн., що позбавляє скаржника права на застосування положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Як встановлено судом апеляційної інстанції розмір судового збору, який підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції становить 605,60 грн. та складає 2,2% від річного доходу за попередній 2024 календарний рік, тобто є меншим ніж 5%, а відтак у апеляційного суду відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки останнім належними та допустимими доказами не доведена його неспроможність сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Відповідно ч. 6, 7 ст. 357 ЦПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст.129 Конституції України.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження по справі після усунення недоліків неможливо вважати виконанням ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року, оскільки судовий збір скаржником не сплачено, а доводи викладені у цій заяві є незгодою заявника з процесуальним рішенням суду.
Отже, станом на 09 червня 2025 року вимоги ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху заявником ОСОБА_1 не виконані.
Відповідно положень ст. 185, 357 ЦПК України в разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скарга вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Таким чином, на підставі ст. 44, 357 ЦПК України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 лютого 2024 року, якою відмовлено у відкритті провадження у справі, слід визнати неподаною та повернути її скаржнику.
При цьому, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає особі повторно звернутися із апеляційною скаргою до апеляційного суду, у тому порядку, який встановлений законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06 листопада 2024 року у справі №215/6936/24 за позовом ОСОБА_1 до Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання дій протиправними щодо порушення права на працю, порушення порядку, процедури, процесу ведення трудових книжок, зазначених в наказі Міністерства праці та соціальної політики України від 29.11.1993 № 58 і Міністерства юстиції України від 08.06.2001 № 259/34/5, та зобов'язання оформлення трудових відносин вважати неподаною та повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.
Судді: