Провадження № 22-ц/803/563/25 Справа № 243/7505/23 Суддя у 1-й інстанції - Сидоренко І. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
09 червня 2025 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Корчистої О.І.
суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №243/7505/23 за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та стягнення страхового відшкодування,
за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України,
на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2024 року,
встановив:
У грудні 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дейниченко В.І., звернувся до суду з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та стягнення страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 грудня 2022 року о 12 годині 20 хвилин в м. Слов'янськ на перехресті вул. Паркова та вул. Г. Батюка сталася дорожньою-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: автомобіля марки «ВАЗ 210934-20» н/з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Peugeot Rifter» д/з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим позивачу завдано матеріальні збитки.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , автомобіль Peugeot Rifter д/з НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 . На момент ДТП власник автомобіля «Peugeot Rifter» д/з НОМЕР_2 був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №210088697, виданого 25.06.2022 ТДВ СК «Альфа-Гарант», страхова сума за шкоду заподіяну майну 160000 гривень.
ОСОБА_2 на момент ДТП не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був учасником ДТП 25.12.2022 року в м. Слов'янськ на перехресті вулиць Паркова та Г.Батюка, винесено постанову БАА № 451709 від 25.12.2022 за ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення п.2.1.г' ПДР України за відсутність у нього поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та винесено штраф у розмірі 425 грн. Постанова БАА №451709 від 25.12.2022 набрала чинності та була направлена для примусового стягнення до Слов'янського ВДВС у Краматорському районі Східного МРУ МЮ (м.Харків).
За результатами оформлення адміністративного матеріалу працівниками поліції складено протокол серії ААБ №296292 від 25.12.2022 року про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно позивача. Стосовно ОСОБА_2 адміністративний матеріал працівниками поліції за ст. 124 КУпАП не складався.
За результатами розгляду адміністративного протоколу відносно позивача Слов'янським міськрайонним судом 21.03.2023 року винесена постанова по справі №3/243/124/2023 про закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 13.02.2023 року №243/10/23, провадження №3/243/131/2023, ОСОБА_2 визнано винним за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме за те, що 25.12.2022 року о 12-20 годині в м. Слов'янськ на перехресті вул. Паркова та вул. Г. Батюка, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ 210934-20 н/з НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та керував транспортним засобом, будучи на підставі постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 11.07.2022 року позбавленим права керування транспортними засобами на 3 роки.
Протокол щодо порушення водієм ОСОБА_2 Правил дорожнього руху щодо даного ДТП не складався, постанов про його притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП або про відсутність складу адміністративного правопорушення не виносилось. Таким чином, не було вирішено питання про ступінь вини ОСОБА_2 у вище вказаній дорожньо-транспортній пригоді, а тому цивільно-правова відповідальність відповідача в результаті ДТП не настала і відповідно у МТСБУ був відсутній обов'язок зі сплати страхового відшкодування позивачу.
З висновку автотехнічного дослідження №112/23 від 06.06.2023 року, виконаного судовим експертом-автотехніком Скороход К.М. за результатами проведення автотехнічної експертизи по матеріалам справи про адміністративне правопорушення №243/3/23 відносно ОСОБА_3 вбачається, що саме дії водія автомобіля ВАЗ, д/н НОМЕР_1 , ОСОБА_2 не відповідали технічним вимогам Правил дорожнього руху. Також, експерт зазначив, що технічною причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди слід вважати однобічні дії водія ОСОБА_2 , які не відповідали вимогам п.п. 10.1, 2.3.д), 12.9.г) ПДР України. 12.08.2023 року позивач звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 21.09.2023 року по справі №243/2347/23 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені у повному обсязі, рішення набуло законної сили. Суд при розгляді даної справи дійшов висновку, що ДТП, яка сталася 25.12.2022 року о 12-20 год в м. Слов'янськ на перехресті вул. Паркова та вул. Г.Батюка за участю автомобіля марки «ВАЗ 210934-20» н/з НОМЕР_1 та автомобіля марки «Peugeot Rifter» д/з НОМЕР_2 , сталася з вини ОСОБА_2 та саме на нього законодавець покладає обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої у наслідок цієї ДТП. Даним рішенням з ОСОБА_2 у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди стягнуто: шкоду, пов'язану з втратою товарної вартості транспортного засобу у сумі 12 781,20 гривень; витрати за проведення автотехнічного дослідження транспортного засобу у розмірі 7500 гривень; моральну шкоду у розмірі 8000 гривень; витрати на надання юридичної допомоги у розмірі 8000 гривень.
Позивач, внаслідок ДТП, вчиненого з вини ОСОБА_2 зазнав майнової шкоди у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу. Згідно висновку автотоварознавчого дослідження від 10.05.2023 року №20/23, вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «PEUGEOT RIFTER» р/ н НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 25.12.2022 року в м. Слов'янськ з вини ОСОБА_2 складає: 50020-71+12781-20=62801 грн. 91 коп., з яких вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу становить 50 020,71 гривень, а величина втрати товарної вартості транспортного засобу позивача становить - 12 781,20 гривень.
Посилається, що на дату скоєння цієї пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована. Відповідно до п. п. «а» п.41.1 ст.41, п.п.38.2.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
25 грудня 2022 року позивач за телефоном 0800501710 повідомив ТДВ СК «Альфа-Гарант» про настання події, яка в подальшому може бути визнана страховим випадком, у якому повідомив про факт ДТП та осіб, які були учасниками події. Але, оскільки у відношенні позивача був складений адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП та остаточного рішення судом прийнято не було, йому з боку працівника страхової компанії було роз'яснено, що для отримання відшкодовування він може звернутися до МТСБУ у разі визнання його невинуватості судом.
Після набуття законної сили постановою Слов'янського міськрайонного суду від 21.03.2023 року по справі №3/243/124/2023 та її отримання, позивач 27.04.2023 року повідомив МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди та надав останньому усі необхідні документи, перелік яких передбачено ст. 35 Закону України №1961-IV.
На даний лист позивач отримав відповідь від МТСБУ №3-01б/14566 від 04.05.2023 року під назвою «Про надання документів Номер справи МТСБУ: 92186», з якої вбачається що Моторне (транспортне) страхове бюро України розглянуло звернення позивача щодо дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), яка мала місце 25.12.2022 12:20:00 за участю транспортного засобу (ТЗ) марки PEUGEOT з номерним знаком НОМЕР_4 .
Також, відповідач в даному листі зазначив, що відповідно до підпункту «а» пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом (далі - ТЗ), власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Для подальшого розгляду справи та прийняття рішення щодо відшкодування заподіяної шкоди, відповідно до ст. 35 Закону, відповідач запросив позивача надати відповідний перелік документів та зазначив, що на даний час в МТСБУ відсутні документи, що встановлюють особу, винну у скоєнні зазначеної вище ДТП.
Позивач на адресу відповідача повідомив, що всі документи, які на той час були у нього, надано у повному обсязі. У відповідь на дану заяву позивач отримав лист №3-01б-15067 від 08.05.2023 під назвою «Про надання документів Номер справи МТСБУ: 92186», яким відповідач (МТСБУ) повідомило, що для подальшого розгляду справи та прийняття рішення щодо відшкодування заподіяної шкоди, відповідно до ст. 35 Закону, МТСБУ має отримати додаткові документи. При цьому відповідач зазначив, що на даний час в МТСБУ відсутні документи, що встановлюють особу, винну у скоєнні зазначеної вище ДТП, а тому просив надати документи, що спростовують відповідальність позивача та підтверджує відповідальність іншого учасника за скоєння ДТП. Після отримання зазначених вище документів МТСБУ зазначило, що повернеться до розгляду питання щодо відшкодування заподіяної шкоди позивачу. Оскільки з боку МТСБУ не було вирішено питання щодо відшкодування шкоди, позивач 23.05.2023 року знову звернувся до відповідача з повторною заявою, в якої вказав, що оскільки інших документів крім тих, які вже були спрямовані у нього не має, тому просив винести відповідний наказ про виплату страхового відшкодування. На цей лист позивач отримав відповідь від МТСБУ за №3-1б/16909 від 24.05.2023 року, аналогічну за змістом вище наведеному.
Після цього позивач звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення шкоди. Отримавши рішення суду від 21.09.2023 року по справі №243/2347/23, позивач 27.10.2023 року спрямував його на електрону адресу відповідача для прийняття рішення про здійснення регламентованих виплат. Після чого, на електрону пошту позивача надійшов лист від МТСБУ №3- 01б/37796 від 20.11.2023 під назвою «Про відсутність підстав для проведення регламентної виплати. Номер справи МТСБУ: 92186». З даного листа вбачається, що МТСБУ завершило розгляд звернення позивача щодо факту заподіяння 25.12.2022 року шкоди пошкодженням транспортного засобу марки (ТЗ) PEUGEOT з номерним знаком НОМЕР_4 , внаслідок дорожньо транспортної пригоди (ДТП) за участю зазначеного транспортного засобу та ТЗ марки ВАЗ з номерним знаком НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 .
Далі відповідач посилаючись на ст. 16 ЦК України зазначив, що згідно з заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької обл. від 21.09.2023 визначена особа - ОСОБА_2 , який зобов'язаний відшкодувати заподіяну позивачу як потерпілій особі матеріальну та моральну шкоду в результаті ДТП, а тому відповідач не має правових підстав для виплати позивачу відшкодування з фонду захисту потерпілих, оскільки судом визначено особу, яка зобов'язана відшкодувати заподіяну шкоду.
Таким чином, з боку МТСБУ у виплаті позивачу страхового відшкодування заподіяної ОСОБА_2 матеріальної шкоди відмовлено. Не погодившись даним рішенням відповідача, позивач 23.11.2023 року знову звернувся до МТСБУ з заявою, в якій зазначив, що отримана ним відповідь не містить посилань на ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон України №1961-IV), в якої визначено перелік випадків, коли шкода не відшкодовується.
Також, позивач вказав, що пункт 1 ст. 37 Закону України №1961-IV містить перелік підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування. Підстава відмови у відшкодуванні виплати, яка вказана у листі МТСБУ, як вважає позивач, не входить до переліку підстав цієї статті Закону.
Також, у даному листі позивач, посилаючись на підпункт «а» пункту 41.1 ст.41 Закону України №1961-IV вказав, що даною нормою засвідчено його право на отримання регламентної виплати на відшкодування майнової шкоди за рахунок коштів фонду захисту потерпілих у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
На момент ДТП автомобіль «Peugeot Rifter» д/з НОМЕР_2 , яким керував позивач та власником якого він є, був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Одночасно з цим, ОСОБА_2 не мав поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що підтверджується листом БПП м. Краматорська та м. Слов'янська УПП в Донецької області від 05.06.2023. Посилаючись на пп. «а» п.41.1 ст.41, п.п.38.2.1 ст.38 Закону України №1961-IV позивач зазначив, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Також, позивач вказав, що ним на час настання ДТП були виконані вимоги ст.38 Закону України №1961-IV, та відповідачу надані усі необхідні документи, які передбачені ст.35 вказаного Закону. Крім того, позивач звернув увагу відповідача на його відповідь по справі №92186 за вих.№3-01б16909 від 24.05.2023, в якої в обґрунтування підстав невиплати відшкодовування було зазначено, що «на даний час в МТСБУ відсутні документи, що встановлюють особу, винну у скоєнні зазначеної вище ДТП» та зазначив, що ним була подана до Слов'янського міськрайонного суду позовна заява, в результаті розгляду якої судом було винесено заочне рішення від 21.09.2023 року та визначена винна особа - ОСОБА_2 , з якого судом стягнута сума спричиненої йому шкоди. Враховуючи наведене, позивач просив відповідача повторно розглянути його звернення та вирішити питання щодо здійснення йому регламентних виплат на відшкодування майнової шкоди, завданої транспортному засобу, про що надати мотивовану відповідь.
На це звернення відповідач листом від 03.12.2023 за №3-01б/39418 повідомив, що 20.11.2023 листом вих. № 3-01б/37796 МТСБУ, відповідно до пункту 36.1. статті 36 Закону України №1961-IV прийняло рішення про відмову у відшкодуванні шкоди, а тому відповідач не має правових підстав для здійснення відшкодування заподіяної шкоди та не вбачає підстав для перегляду раніше прийнятого рішення.
Станом на час звернення до суду з позовом збитки, завдані позивачу внаслідок ДТП, відповідачем не відшкодовано.
На підставі викладеного, просив стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу у сумі 50 020,71 гривень, витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження на предмет визначення вартості матеріального збитку у розмірі 2450 гривень; моральну шкоду у розмірі 8 000 гривень та витрати на надання правничої допомоги у розмірі 9 000 гривень.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області 27 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволений. Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу у сумі 50 020,71 гривень, витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу у розмірі 2 450 гривень, моральну шкоду у розмірі 8 000 гривень, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 гривень та витрати на правничу допомогу у сумі 9 000 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати на правничу допомогу у сумі 2 000 гривень.
В апеляційній скарзі Моторне (транспортне) страхове бюро України, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем по справі не надано доказів того, що транспортний засіб «Пежо» державний номерний знак НОМЕР_2 був забезпечений, а отже у МТСБУ відсутні підстави сплачувати регламенту виплату передбачену ст. 41 Закону №1961-IV. При відшкодуванні шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки потрібно визначити вину володільця джерела підвищеної небезпеки. Разом з тим, до матеріалів справи не додано доказів вини водія транспортного засобу «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_6 , що, на думку заявника, вказує на неповне дослідження доказів судом першої інстанції. Зазначає, що відповідно ч. 32.1 ст. 32 Закону № 2902-IV страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правова відповідальність відповідно до Закону.
Звертає увагу, що заочним рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.09.2023 року по справі №243/7505/23 зобов'язано винну особу відшкодувати завдану шкоду. Оскільки винна особа виконала обов'язок з відшкодування шкоди, то позивач відмовився від будь-яких деліктних зобов'язань щодо даного страхового випадку та отримання відшкодування шкоди з ОСОБА_2 є припиненням зобов'язання у зв'язку з повним відшкодуванням шкоди. У разі задоволення позову винуватець ДТП буде відшкодовувати одну і ту ж саму шкоду, яку було відшкодовано, але тільки зміниться суб'єктний склад, оскільки у разі задоволення у МТСБУ на підставі ст. 38 Закону №1961-IV виникає право регресної вимоги.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовним вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції не прийняв до ваги приписи Закону № 1961-IV внаслідок чого неправильно застосував норми матеріального права.
Частиною 3 ст. 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно ч.3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга МТСБУ підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , автомобіль Peugeot Rifter реєстраційний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 .
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 210088697 строком дії з 31.07.2022 року по 30.07.2023 року, транспортний засіб «PEUGEOT», н.з. НОМЕР_4 застрахований у ТДВ СК «Альфа-Гарант», страхова сума за шкоду заподіяну майну становить 160 000 гривень.
Відповідно листа Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції у відношенні ОСОБА_2 , який був учасником ДТП 25.12.2022 в м. Слов'янськ на перехресті вулиць Паркова та Г. Батюка, винесено постанову серії БАА № 451709 від 25.12.2022 за ч. 1 ст. 126 КУпАП за порушення п.2.1.г' ПДР України за відсутність у нього поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та винесено штраф у розмірі 425 грн. Постанова серії БАА №451709 від 25.12.2022 направлена для примусового стягнення до Слов'янського ВДВС у Краматорському районі Східного МРУ МЮ (м.Харків).
Заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2023 року по справі № 243/2347/23, позов ОСОБА_1 в інтересах якої діяв адвокат Дейниченко В.І., до ОСОБА_2 , третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду, пов'язану з втратою товарної вартості транспортного засобу у сумі 12 781,20 гривень; витрати за проведення автотехнічного дослідження транспортного засобу у розмірі 7 500 гривень; моральну шкоду у розмірі 8 000 гривень; витрати на надання юридичної допомоги у розмірі 8000 гривень; витрати на сплату судового збору у розмірі 1073,60 гривень, а разом стягнуто 37 354,80 гривень.
Відповідно звіту №20/23 експертного автотоварознавчого дослідження від 10 травня 2023 року вартість матеріального збитку заподіяного власникові автомобіля: «PEUGEOT RIFTER» реєстраційний номер НОМЕР_2 складе: 50020,71+12781,20=62801,91 гривень з яких вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля складе: 50020,71 гривень, а вартість величини втрати товарної вартості автомобіля позивача складе: 12781,20 гривень.
Відповідно заяви від 27 квітня 2023 року ОСОБА_1 повідомив МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди та надав останньому документи, перелік яких передбачено ст. 35 Закону України №1961-IV.
Згідно відповіді на вказаний лист №3-01б/14566 від 04.05.2023 року «Про надання документів Номер справи МТСБУ: 92186», Моторне (транспортне) страхове бюро України розглянуло звернення позивача щодо дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), яка мала місце 25.12.2022 12:20:00 за участю транспортного засобу (ТЗ) марки PEUGEOT з номерним знаком НОМЕР_4 та повідомило, що відповідно до підпункту «а» пункту 41.1. статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом (далі - ТЗ), власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Відповідно до пункту 331.1. статті 31 Закону, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити МТСБУ про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї ДТП. Для подальшого розгляду справи та прийняття рішення щодо відшкодування заподіяної шкоди, відповідно до ст. 35 Закону, позивач має надати відповідачу відповідний перелік документів та зазначив, що на даний час в МТСБУ відсутні документи, що встановлюють особу, винну у скоєнні зазначеної вище ДТП.
Згідно листа №3-01б/15067 від 08.05.2023 року «Про надання документів Номер справи МТСБУ: 92186», відповідач повідомив позивача, що для подальшого розгляду справи та прийняття рішення щодо відшкодування заподіяної шкоди, відповідно до ст.35 Закону, МТСБУ має отримати додаткові документи. Також відповідач зазначив, що на даний час в МТСБУ відсутні документи, що встановлюють особу, винну у скоєнні зазначеної вище ДТП, а тому просив надати документи, що спростовують відповідальність позивача та підтверджує відповідальність іншого учасника за скоєння ДТП. Після отримання документів МТСБУ повідомило, що повернеться до розгляду питання щодо відшкодування заподіяної шкоди позивачу.
23.05.2023 року позивач звернувся до відповідача з повторною заявою, в якій вказав, що інших документів крім тих, які вже були спрямовані у нього не має, та просив винести відповідний наказ щодо виплати йому страхового відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.
Відповідно листа №3-01б/16909 від 24.05.2023 року відповідач надав позивачу аналогічну відповідь за змістом вище наведеної заяви.
Згідно листа №3-01б/37796 від 20.11.2023 року «Про відсутність підстав для проведення регламентної виплати. Номер справи МТСБУ: 92186», МТСБУ завершило розгляд звернення позивача щодо факту заподіяння 25.12.2022 року шкоди пошкодженням транспортного засобу (ТЗ) марки PEUGEOT з номерним знаком НОМЕР_4 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) за участю зазначеного транспортного засобу та ТЗ марки ВАЗ з номерним знаком НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_2 та посилаючись на положення ст. 16 ЦК України зазначив, що згідно з заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21.09.2023 визначена особа - ОСОБА_2 , який зобов'язаний відшкодувати заподіяну позивачу як потерпілій особі матеріальну та моральну шкоду в результаті ДТП, а тому відповідач не має правових підстав для виплати позивачу відшкодування з фонду захисту потерпілих, оскільки судом визначено особу, яка зобов'язана відшкодувати заподіяну шкоду.
23.11.2023 року позивач звернувся до відповідача з повторною заявою, в якій зазначив, що отримана ним відповідь не містить посилань на ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в якій визначено перелік випадків, коли шкода не відшкодовується. Та просив повторно розглянути дане звернення позивача та вирішити питання щодо здійснення регламентних виплат на відшкодування майнової шкоди, завданої транспортному засобу, що йому належить.
Листом №3-01б/39418 від 03.12.2023 року «Про відсутність підстав перегляду прийнятого рішення Номер справи МТСБУ: 60433» відповідач розглянув звернення позивача та вказав, що 20.11.2023 року листом вих. № 3-01б/37796 МТСБУ, відповідно до пункту 36.1. статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», прийняло рішення про відмову у відшкодуванні шкоди, а тому відповідач не має правових підстав для здійснення відшкодування заподіяної шкоди позивачу та не вбачає підстав для перегляду раніше прийнятого рішення.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у відшкодуванні заподіяної шкоди, посилаючись на заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2023 року, оскільки вказаним рішенням суду з ОСОБА_2 стягнуто шкоду, пов'язану втратою товарної вартості транспортного засобу в сумі 12 781,20 гривень, однак матеріальна шкода завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу позивачу вказаним рішенням не відшкодовувалась, таких вимог заявлено не було. Оскільки відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована на момент ДТП, то відповідач на підставі п.п «а» п. 44.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мав здійснити виплату позивачу, тобто відшкодувати заподіяну шкоду, за особу, яка є винуватцем ДТП.
Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з положень ст. 23 ЦК України. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд врахував характер правопорушення, глибину і ступень моральних страждань позивача, пов'язаних з бездіяльністю відповідача, з урахуванням витраченого часу, того, що позивач протягом тривалого часу не має можливості сплатити вартість ремонту автомобіля та користуватися ним, чим порушено встановлений ритм його життя, з дотриманням вимог розумності і справедливості, справедливого балансу між порушеними правами позивача та інтересам відповідача, дійшов висновку, що розмір моральної шкоди, заявлений позивачем в сумі 8 000 гривень є обґрунтованим та підлягає замовленню.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд не може погодитися в повній мірі з такими висновками суду першої інстанції та виходить з наступного.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно ч. 3 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно з положеннями ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом статей 9, 22 - 31, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов'язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страховика) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17 (провадження №14-95цс20).
Відповідно частин 1, 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Отже, за загальним правилом, потерпіла особа має право на відшкодування завданих їй збитків у повному розмірі, а вищенаведені норми матеріального права встановлюють спеціальний порядок відшкодування такої шкоди, а саме: в межах лімітів відповідальності страховика відшкодування завданої потерпілій особі шкоди здійснюється страховиком, а у випадку якщо розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика відшкодування здійснюється винною особою в межах суми, яка становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
За таких обставин, потерпіла особа наділена правом на стягнення з винної особи завданих збитків в межах суми, яка становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, і це право може використовуватися такою особою як після отримання всієї суми страхового відшкодування від страховика, так і як самостійна вимога.
Згідно з підпунктом «а» п.44.1. ст. 41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Відповідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, станом на 25.12.2022 року, відповідальність власника транспортного засобу, автомобіля марки «ВАЗ 210934-20» н/з НОМЕР_1 згідно Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перед третіми особами застрахованою не була, у зв'язку з чим позивач звернувся із повідомленням про ДТП до відповідача та просив провести страхову виплату в порядку визначеному вище вказаним Законом.
Листом №3-01б/37796 від 20.11.2023 року відповідач остаточно повідомив позивача, що відсутні правові підстави для здійснення відшкодування заподіяної шкоди позивачу, посилаючись на заочне рішення Слов'янського міськрайонного суду від 21 вересня 2023 року, яким визначена особа ОСОБА_2 , зобов'язаний відшкодувати заподіяну позивачу, як потерпілій особі матеріальну та моральну шкоду в результаті ДТП.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції в тій частині, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у відшкодуванні заподіяної шкоди посилаючись на заочне рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2023 року, оскільки вказаним рішенням суду з ОСОБА_2 стягнуто шкоду, пов'язану з втратою товарної вартості транспортного засобу у сумі 12781,20 гривень, однак матеріальна шкода завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу позивачу вказаним рішенням не відшкодовувалась і позивачем такі позовні вимоги не заявлялись.
Отже, оскільки відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована на момент ДТП, то відповідач на підставі підпункту «а» п.44.1 ст.41 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», має здійснити виплату позивачу, тобто відшкодувати заподіяну шкоду, за особу яка є винуватцем ДТП.
Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі про те, що заочним рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2023 року зобов'язано винну особу відшкодувати завдану шкоду позивачу, і позивач намагається покласти на винуватця ДТП тягар подвійної відповідальності за одно і те саме правопорушення, вони не приймаються апеляційним судом з огляду на вищенаведене.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу позивача у сумі 50 020,71 гривень.
Натомість, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги відповідача про безпідставне стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 8 000 гривень.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині, суд першої інстанції залишив поза увагою, що МТСБУ не є суб'єктом відшкодування моральної шкоди у випадку, якщо винуватець дорожньо-транспортної пригоди не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (ст. 41.1 п. «а» Закону).
Відповідно ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Отже, висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 8 000 гривень не відповідає вимогам закону та письмовим доказам, наявним в матеріалах справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна протии України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно п. 1, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення у частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди і ухвалення нового судового рішення у цій частині про залишення вимог ОСОБА_1 в цій частині без задоволення.
Відповідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому з ОСОБА_1 на користь МТСБУ підлягає стягненню 111,44 гривень за подання апеляційної скарги пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2024 року в частині стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 8 000 гривень скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.
В іншій частині рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2024 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України у відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги 111,44 гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді:
Повне судове рішення складено 09 червня 2025 року.
Головуючий О.І. Корчиста